Постанова № 75872115, 14.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/3476/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, головуючий суддя - Кухар Н.А., ухвалена о 14:40 год. у м. Львові, повний текст якої складено в повному обсязі 02.04.2018 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання неправомірним і скасування наказу, зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, в якому просила визнати неправомірним та скасувати наказ т.в.о. начальника ГУДМС України у Львівській області від 28.07.2017 року №236-к/тр. «Про призначення ОСОБА_1.» та зобов»язати ГУДМС України у Львівській області поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань паспортизації та реєстрації фізичних осіб та еміграції ГУДМС України у Львівській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що новий штатний розпис введено в дію наказом т.в.о. начальника ГУ ДМС України у Львівській області № 81-к/тр від 31.03.2017 року, а позивача попереджено та запропоновано посаду 26.05.2017 року та 28.07.2017 року переведено на посаду головного спеціаліста сектору з питань паспортизації та реєстрації ГУ ДМС України у Львівській області. Вказувала на те, що відповідач здійснювала свої функціональні обов»язки на основі двох штатних розписів протягом 4 місяців. Крім того, зазначала, що серед працівників, які переведені на вакантні керівні посади секторів у позивача є значний стаж перебування на державній службі, а також управління структурним підрозділом із такими функціональними обов»язками.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної міграційної служби у Львівські області від 28 липня 2017 року за № 236-к/тр «Про призначення ОСОБА_1.»; поновлено ОСОБА_1 (79039 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на посаді начальника відділу з питань паспортизації та реєстрації фізичних осіб та еміграції Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Руданського, 3, ЄДРПОУ 37837493) з 28.07.2017 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ГУ ДМС України у Львівській області оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскільки від позивача не надійшли заяви, зазначені в абзаці 2 ч. 4 ст. 43 Закону України «Про державну службу», то відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 даної статті вона вважається такою, що погодилась на проходження державної служби на запропонованій посаді, згідно штатного розпису на 2018 рік.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржену постанову суду незаконною та протиправною та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Позивач та його представник заперечили проти апеляційної скарги, вважають оскаржену постанову суду законною та обґрунтованою та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом відповідача від 30.09.2015 року №444-к/тр «Про призначення ОСОБА_1.» позивач з 01.10.2015 року була призначена на посаду головного спеціаліста відділу паспортної роботи та реєстрації фізичних осіб управління з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України ГУ ДМС України у Львівській області.

Відповідно до наказу від 14.04.2016 року №187-к/тр «Про переведення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4», позивача було призначено в порядку переведення з 14.04.2016 року на посаду начальника відділу з питань паспортизації та реєстрації фізичних осіб та еміграції управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації.

Наказом від 03.03.2017 року за № 54-к/тр на виконання листа Державної міграційної служби України від 24.02.2017 № 10.2/288-17 та у зв»язку із затвердженням т.в.о. Голови ДМС України Нікітіною Т.В. та погодження Міністром внутрішніх справ України Аваковим А.Б., структури ГУ ДМС у Львівській області, введено в дію структуру Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області. (а.с.40).

Згідно із наказом від 31.03.2017 року за №81-к/тр введено в дію штатний розпис на 2017 рік ГУ ДМС України у Львівській області. (а.с.44).

26.05.2017 року позивача було повідомлено про наступне вивільнення на підставі наказів ГУ ДМС України у Львівській області від 03.03.2017 року 54-к/тр «Про ведення в дію Структури ГУ ДМС України у Львівській області» та від 31.03.2017 року № 81-к/тр «Про введення в дію штатного розпису на 2017 рік ГУ ДМС України у Львівській області» внесено зміни до структури ГУ ДМС України у Львівській області та введено в дію новий штатний розпис Головного управління на 2017 рік. У повідомленні зазначено, що посада виводиться зі штатного розпису Головного управління ДМС України у Львівській області. Відповідно до вимог частини 4 статті 43 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 - VІІІ, попереджено позивача про наступне вивільнення у зв»язку із змінами істотних умов державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу». Для подальшого працевлаштування пропонується посада згідно зі штатним розписом Головного управління ДМС у Львівській області на 2017 рік, з урахуванням внесених змін: головного спеціаліста сектору з питань паспортизації та реєстрації управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. (а.с.56).

28.07.2017 року Головним управлінням державної міграційної служби України у Львівській області на виконання ст. 43 Закону України «Про державну службу» та у зв»язку із відсутністю заяв ОСОБА_1, про звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 зазначеного закону та про її переведення, відповідно до штатного розпису на 2017 рік Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, яким вважають такою, що погодилася на продовження проходження державної служби на посаді головного спеціаліста сектору з питань паспортизації та реєстрації ОСОБА_1 з 28 липня 2017 року увільнивши її з посади начальника відділу з питань паспортизації та реєстрації фізичних осіб та еміграції управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління ДМС у Львівській області, було прийнято наказ №236-к/тр «Про призначення ОСОБА_1.».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що призначення ОСОБА_1, на посаду головного спеціаліста сектору з питань паспортизації та реєстрації управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації, здійснено відповідачем без дотримання процедури переведення, визначеної Законом України «Про державну службу», з порушенням справедливого балансу між правами працівника та обов»язку щодо приведення у відповідність чинному законодавству штату органу, чим порушено гарантоване законом право на працю.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях (далі - Закон).

Як встановлено ст. 43 Закону підставами для зміни істотних умов державної служби є: 1) ліквідація або реорганізація державного органу; 2) зменшення фонду оплати праці державного органу; 3) скорочення чисельності або штату працівників у зв»язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

Не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов»язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов»язків (ч. 2).

Зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов»язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту) (ч. 3).

Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв»язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби (ч. 4).

Як видно з матеріалів справи, Головним управлінням міграційної служби у Львівській області було повідомлено працівників відділу з питань паспортизації та реєстрації фізичних осіб та еміграції про зміну істотних умов державної служби. ОСОБА_1, було запропоновано посаду головного спеціаліста сектору з питань паспортизації та реєстрації Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.

Однак позивач у попередженні про наступне вивільнення зазначила свої зауваження, щодо запропонованих посад.

З листа Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 10.10.2017 року №21596 видно, що станом на 26.05.2017 року вакантними були наступні посади, які відносяться до категорії «Б»: першого заступника начальника Головного управління - начальник управління у справах іноземців та осіб без громадянства; завідувача сектора з питань паспортизації та реєстрації управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації; завідувача сектора з питань паспортизації та реєстрації управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації; завідувача сектора з питань еміграції Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації; заступника начальника відділу бухгалтерської служби та фінансово - ресурсного забезпечення; заступника начальника відділу управління персоналом; начальника Самбірського міського відділу; завідувача Жидачівського районного сектора.

Отже, на час попередження позивача про наступне вивільнення, а саме 26.05.2017 року були наявні вакантні посади, які відносяться до категорії «Б», однак позивачу такі посади не пропонувались. Відповідачем не надано доказів, які свідчили б про те, що наявні вакантні посади не могли пропонуватись позивачу в зв»язку з тим, що вона не могла їх обіймати з урахуванням своєї кваліфікації.

Крім цього, як встановлено абзацом 3 статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.

Протоколом від 12.05.2016 року №1 установчих зборів членів професійної спілки працівників Державної міграційної служби Львівської області, підтверджується, що членами Президії первинної спілки працівників Державної міграційної служби Львівської області є: ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Отже, у даному випадку беззаперечним є погодження оскарженого наказу із профспілковою організацією відповідного рівня, а відсутність відповідного погодження є підставою для скасування такого наказу.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що призначення ОСОБА_1, на посаду головного спеціаліста сектору з питань паспортизації та реєстрації управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації, здійснено без дотримання процедури переведення, визначеної Законом України «Про державну службу», з порушенням справедливого балансу між правами працівника та обов»язку щодо приведення у відповідність чинному законодавству штату органу, чим порушено гарантоване законом право на працю, що має наслідком визнання протиправним та скасування оскарженого наказу, а належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є поновлення її на попередній посаді.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі №813/3047/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов Т. І. Шинкар

Повний текст постанови складено 15.08.2018 року.