
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3171/17
УХВАЛА
14 серпня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. , суддів Карпушової О.В. та Кучми А. Ю., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року - залишено без руху.
Відповідачу надано строк 10 днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору; обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин його пропуску, та подання доказів їх поважності.
30 липня 2018 року відповідач отримав копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
10 серпня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги у якому просить поновити строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та відстрочити сплату решти судового збору за подання апеляційної скарги.
Щодо доводів відповідача про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, колегія суддів зазначає таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.
Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.
Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Так, відповідачем не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності.
Колегія суддів звертає увагу, що обставинам, вказаним у клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, надано правову оцінку в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху.
Так, у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження відповідач не вказує будь-яких інших обставин та не надає нових доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року.
Крім того, підставою для залишення апеляційної скарги без руху визначено відсутність документу про сплату судового збору у розмірі 960 грн.
До клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги відповідачем додано підтвердження сплати судового збору у розмірі 480 грн.
Відповідно до ст.. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою та самостійною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Більш того, у ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено умови при яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
Станом на 14 серпня 2018 року будь-яких інших документів на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року не надходило.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року - відмовити.
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Ухвала може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Ухвалу підписано колегією суддів 14 серпня 2018 року.
Суддя-доповідач Л. В. Бєлова
Судді О.В. Карпушова
А. Ю. Кучма
Судове рішення № 75871925, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/3171/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: