Постанова № 75871924, 14.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 359/5150/18 Суддя першої інстанції: Яковлєва Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на проголошене о 10 годині 10 хвилин рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2018 року, повний текст якого складено 22 липня 2018 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування постанов у справах про порушення митних правил, закриття провадження у цих справах, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Київської митниці ДФС (далі - Відповідач, Митниця) про:

- визнання протиправними та скасування повністю постанов Митниці у справах про порушення митних правил №№ 0239/12500/18, 0240/12500/18, 0241/12500/18, 0242/12500/18, 0243/12500/18, 0244/12500/18, 0245/12500/18, 0246/12500/18, 0247/12500/18, 0248/12500/18, 0249/12500/18, 0250/12500/18, 0251/12500/18, 1252/12500/18, 1253/12500/18, 0254/12500/18, 0255/12500/18 від 30.05.2018 року, якими Позивача було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України і накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів;

- закриття провадження у справах про порушення митних правил №№ 0239/12500/18, 0240/12500/18, 0241/12500/18, 0242/12500/18, 0243/12500/18, 0244/12500/18, 0245/12500/18, 0246/12500/18, 0247/12500/18, 0248/12500/18, 0249/12500/18, 0250/12500/18, 0251/12500/18, 1252/12500/18, 1253/12500/18, 0254/12500/18, 0255/12500/18.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.07.2018 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Відповідачем не було доведено наявність у Позивача умислу щодо заявлення у митних деклараціях неправдивих відомостей для досягнення спеціальної мети у вигляді неправомірного зменшення митних платежів, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, що тягне за собою скасування оскаржуваних постанов у справах про порушення митних правил. Крім того, суд звернув увагу на порушення Митницею строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити відповідну постанову, якою постанови Митниці у справах про порушення митних правил №№ 0239/12500/18, 0240/12500/18, 0241/12500/18, 0242/12500/18, 0243/12500/18, 0244/12500/18, 0245/12500/18, 0246/12500/18, 0247/12500/18, 0248/12500/18, 0249/12500/18, 0250/12500/18, 0251/12500/18, 1252/12500/18, 1253/12500/18, 0254/12500/18, 0255/12500/18 від 30.05.2018 року залишити без змін. При цьому наголошує на залишенні поза увагою суду того, що Позивач мав можливість правильно визначити код товару за УКТ ЗЕД, однак не скористався правом на здійснення фізичного огляду товарів. Крім того, підкреслює, що правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України, може бути вчинене як у формі умислу, так і необережності, що, у свою чергу, свідчить про наявність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 Поряд з іншим, зазначає, що у межах спірних правовідносин відсутній складний випадок класифікації товару, а Позивач на момент митного оформлення мав достатню кількість документів для здійснення його правильної класифікації. Поряд з викладеним, звертає увагу, що оскаржувані постанови прийняті у порядок та спосіб, визначені чинним законодавством України.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.08.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції з посиланням на правові позиції Верховного Суду зазначає про те, що факт некоректного зазначення коду УКТ ЗЕД не свідчить про наявність умислу на ухилення від сплати податків на інших платежів, що є обов'язковою складовою суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Наголошує, що даний випадок є складним, оскільки допускається різне тлумачення УКТ ЗЕД. Крім того, звертає увагу на правильність висновків суду першої інстанції про пропуск Відповідачем строки притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні Апелянт доводи апеляційної скарги підтримав та просив вимоги останньої задовольнити повністю з викладених у ній підстав.

Представники Позивача та Позивач наполягали на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, між ДП «Кюне і Нагель» та ТОВ «Роберт Бош ЛТД» було укладено договір-доручення на декларування товарів №KH-02 FZ від 01.01.2008 року та договір-доручення на декларування товарів № KH-02 FZ від 03.01.2017 року (т. 1 а.с. 213-218).

Відповідно наказу ДП «Кюне і Нагель» № 364к від 13.10.2013 року ОСОБА_1 прийнято на посаду агента з митного оформлення вантажів та товарів відділу брокерських послуг до департаменту контрактної логістики у ДП «Кюне і Нагель» (т. 1 а.с. 319).

На виконання власних трудових обов'язків та наявних між ДП «Кюне і Нагель» та ТОВ «Роберт Бош ЛТД» вищевказаних договорів-доручень на декларування товарів ОСОБА_1 у період з лютого 2015 року по жовтень 2017 року подано на митне оформлення електронні митні декларації №№ 125130013/2015/400922, 125130013/2015/401712, 125130013/2015/402462, 125130013/2015/ 402745, 125130013/2015/412444, 125130013/2015/412871, 125130013/2016/ 400227, 125130013/2016/403555, 125130013/2016/409446, 125130013/2016/411178, 125130013/ 2016/417708, 125130013/2017/401089, 125130013/2017/402366, UA125110/2017/407183, UA125110/2017/416030, UA125110/2017/417249, UA125110/2017/418028 щодо митного оформлення та випуску у вільний обіг наступного товару: клеїльний пістолет в комплекті (клейовий стержень - 8 шт., 2 насадки, пластикова валіза GKP200CE/500ВТ; клейовий пістолет в комплекті з клейовими стержнями 910; клейовий пістолет в комплекті з клейовими стержнями 930JC; клейовий пістолет в комплекті (3 шт. клею) 940; клейовий пістолет (стержень 1 шт., довге сопло) PKP18E/240ВТ виробника «Robert Bosch GMBH» Німеччина, торгової марки «Dremel» (т. 1 а.с. 223-271). У графі 33 вказаних ЕМД «код товару» вказано НОМЕР_1, графа 47 ЕМД «ставка мита» - 2 %, ставка ПДВ - 20%.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 10.02.2015 року, 03.03.2015 року, 24.03.2015 року, 31.03.2015 року, 01.12.2015 року, 08.12.2015 року, 14.01.2016 року, 15.03.2016 року, 06.07.2016 року, 02.08.2016 року, 07.11.2016 року, 30.01.2017 року, 16.02.2017 року, 10.05.2017 року, 11.09.2017 року, 26.09.2017 року, 06.10.2017 року, митний контроль та митне оформлення товару за згаданими ЕМД завершено, товар випущено у вільний обіг (т. 2 а.с. 71, 86, 98, 110, 122, 134, 146, 158, 170, 182, 194, 206, 218, 230, 242, 254, 266).

У грудні 2017 року працівниками Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі наказу від 14.12.2017 року №2827 було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Роберт Бош ЛТД» з питань правильності класифікації згідно із УКТ ЗЕД товарів за товарною підкатегорією НОМЕР_1, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями в період з 10.02.2015 року по 09.10.2017 року. У ході перевірки встановлено, що при визначенні правильності класифікації згідно із УКТ ЗЕД товарів «Ручний електроінструмент: клеїльний пістолет …», «Ручний електроінструмент: пістолет для склеювання…», по яких проведено митне оформлення та встановлені порушення вимог:

- Закону України «Про митний тариф України» та пп. «г» п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, щодо невірної класифікації товарів (замість товарної підкатегорії 8516 79 70 00- ставка ввізного мита - 10%, застосована товарна підкатегорія 8467 29 85 00 - ставка ввізного мита - 2%), що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 160 811,70 грн.;

- п. 187.8 ст. 187 та п. 190.1 ст. 190 ПК України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму мита у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 32 162,28 грн.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 05.01.2018 року №н2/18/28-10-14-09/НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 203-209), копія якого була направлена на адресу Київської митниці ДФС листом від 18.01.2018 року №3605/7/28-10-14-09-12 (т. 2 а.с. 71, 86, 98, 110, 122, 134, 146, 158, 170, 182, 194, 206, 218, 230, 242, 254, 266).

19.03.2018 року головним державним інспектором другого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародній взаємодії Київської митниці ДФС складені протоколи про порушення митних правил №№0239/12500/18, 0240/12500/18, 0241/12500/18, 0242/12500/18, 0243/12500/18, 0244/12500/18, 0245/12500/18, 0246/12500/18, 0247/12500/18, 0248/12500/18, 0249/12500/18, 0250/12500/18, 0251/12500/18, 0252/12500/18, 0253/12500/18, 0254/12500/18, 0255/12500/18 (т. 2 а.с. 69-275). В указаних протоколах зафіксовано, що у ході здійснення декларувань товарів «Ручний електроінструмент: клеїльний пістолет …», «Ручний електроінструмент: пістолет для склеювання…» за ЕМД №№ 125130013/2015/400922, 125130013/2015/401712, 125130013/2015/402462, 125130013/2015/ 402745, 125130013/2015/412444, 125130013/2015/412871, 125130013/2016/ 400227, 125130013/2016/403555, 125130013/2016/409446, 125130013/2016/411178, 125130013/ 2016/417708, 125130013/2017/401089, 125130013/2017/402366, UA125110/2017/407183, UA125110/2017/416030, UA125110/2017/417249, UA125110/2017/418028, в порушення положень ст. ст. 266, 278, 279 МК України, Закону України «Про Митний тариф України» (в частині застосування Основних правил інтерпретації 1 та 6, та ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями), вимог положень ст. ст. 187, 190 ПК України (в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України), було заявлено недостовірні відомості щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД, що призвело до заниження та несплати ТОВ «Роберт Бош ЛТД» ввізного мита та податку на додану вартість.

Зі змісту вказаних протоколів вбачається, що розгляд справ про порушення митних правил було призначено на 24.05.2018 року, про що Позивач був повідомлений 19.03.2018 року шляхом отримання згаданих протоколів особисто.

Крім того, ОСОБА_1 були надані письмові пояснення по суті правопорушень, в яких наголошено, що у діях останньої відсутні об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а за наявності складного випадку санкції за неправильну класифікацію товарів не застосовуються.

За результатами розгляду справ №№0239/12500/18, 0240/12500/18, 0241/12500/18, 0242/12500/18, 0243/12500/18, 0244/12500/18, 0245/12500/18, 0246/12500/18, 0247/12500/18, 0248/12500/18, 0249/12500/18, 0250/12500/18, 0251/12500/18, 0252/12500/18, 0253/12500/18, 0254/12500/18, 0255/12500/18 в.о. заступника начальника Київської митниці ДФС було прийнято постанови від 30.05.2018 року, якими ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 300% несплачених сум митних платежів (т. 1 а.с. 14-149).

За наслідками оскарження до вищестоящого органу головним державним інспектором відділу провадження у справах про ПМП управління митних розслідувань та міжнародної взаємодії Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України 22.06.2018 року прийнято постанови, якими постанови Київської митниці ДФС від 30.05.2018 року залишено без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення (т. 1 а.с. 152-202, т. 2 а.с. 1-68).

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 49, 53, 485, 486, 487, 530 Митного кодексу України, ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки матеріалами справи не підтверджується наявність вини Позивача у формі умислу, спрямованого на заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей для досягнення мети у вигляді неправомірного зменшення митних платежів, у діях останнього відсутній склад правопорушення, визначений ст. 485 МК України, наслідком чого є скасування оскаржуваних постанов про накладення адміністративних стягнень із закриттям провадження у справах про порушення митних правил.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписи ст. 69 МК України визначають, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Поняття адміністративного правопорушення відображено у ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписи ст. 485 МК України визначають, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для притягнення особи до відповідальності за невірну класифікацію товарів за кодом УКТ ЗЕД для митних цілей необхідна поряд з іншим наявність в особи спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. В даному випадку конкретною метою, як обов'язковою ознакою складу правопорушення - є намір особи неправомірно звільнитись від сплати митних платежів чи зменшити їх розмір. Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що, як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка є для нього бажаною. Мета дає змогу визначити заради чого, до якого результату спрямована суспільно-небезпечна діяльність особи і вона може бути тільки у правопорушеннях, що вчиняються з прямим умислом, оскільки вона є свідченням бажання певного наслідку.

Як вбачається зі змісту протоколів про порушення митних правил від №№0239/12500/18, 0240/12500/18, 0241/12500/18, 0242/12500/18, 0243/12500/18, 0244/12500/18, 0245/12500/18, 0246/12500/18, 0247/12500/18, 0248/12500/18, 0249/12500/18, 0250/12500/18, 0251/12500/18, 0252/12500/18, 0253/12500/18, 0254/12500/18, 0255/12500/18, в останніх жодним чином не зазначено про здійснення Позивачем декларування імпортованих за згаданими вище митними деклараціями товарів на підставі недостовірних відомостей, недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання всієї наявної інформації, необхідної для визначення коду класифікації за УКТ ЗЕД. Відсутні такі обставини й у мотивувальних частинах оскаржуваних ОСОБА_1 постанов у справах про порушення митних правил, у той час як зі змісту останніх вбачається, що Позивач під час розгляду зазначених справ наголошував на тому, що не мав наміру ухилятися від сплати митних платежів, надані при декларуванні документи містили всю необхідну інформацію, а зміна коду УКТ ЗЕД із зазначеного в інвойсах (82055980) на НОМЕР_1 було зумовлено характеристиками товару та історією його митних оформлень на території України.

Відсутність умислу щодо ухилення від сплати митних та інших платежів підтверджується, поряд з іншим й тим, що, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Роберт Бош Україна» на адресу ДП «Кюне і Нагель» були направлені претензії від 29.01.2018 року №2/2018 (т. 1 а.с. 219) та від 20.04.2018 року №3/2018 (т. 1 а.с. 220-221) про відшкодування коштів (митних платежів), сплачених Київській митниці ДФС у зв'язку неправильним визначенням коду товару за УКТ ЗЕД; у свою чергу ДП «Кюне і Нагель» згідно платіжного доручення від 22.06.2018 року №5147 (т. 1 а.с. 222) задовольнило претензію ТОВ «Роберт Бош Україна».

Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документи, які підтверджують митну вартість визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Статтею 489 МК України визначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписи ч. 1 ст. 495 Митного кодексу визначають, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що Відповідачем не доведено, що заявлення в митних деклараціях відомостей щодо коду товару за УКТ ЗЕД, зазначеного в графі 33, було здійснено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та/або на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію. Відтак, оскільки у діях Позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов'язковим елементом порушення митних правил, за що передбачена визначена у ст. 485 МК України відповідальність, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваних постанов у справах про порушення митних правил у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Твердження Апелянта про те, що Позивач мав можливість правильно визначити код товарів за УКТ ЗЕД, однак не скористався передбаченою ч. 2 ст. 266 МК України можливістю здійснити фізичний огляд товару, судовою колегією оцінюється критично, оскільки зазначений аргумент не спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення протиправних дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно наказу ДФС України від 09.06.2015 року № 401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» класифікація товару за УКТ ЗЕД 8467 здійснюється щодо інструментів ручних пневматичних, гідравлічних або з вмонтованим електричним або неелектричним двигуном. До цієї товарної позиції включаються інструменти, що мають у своєму складі вмонтований електродвигун, двигун, який працює від стиснутого повітря (або поршень, що працює від стиснутого повітря), двигун внутрішнього згоряння або будь-який інший двигун (наприклад, невеликі гідравлічні турбіни); двигун, що працює від стиснутого повітря, зазвичай приводиться в дію від зовнішнього джерела стиснутого повітря, а у разі застосування двигуна внутрішнього згоряння акумуляторні батареї системи запалювання зазвичай розташовані окремо. У пневматичному інструменті дія стиснутого повітря іноді доповнюється гідравлічними підключеннями.

Такі інструменти включаються до цієї товарної позиції лише, якщо під час роботи їх потрібно утримувати рукою (ручний інструмент). Вираз «інструмент, утримуваний рукою під час роботи» означає, що цей інструмент розрахований на втримання в руці під час користування ним, а також більш важкий інструмент (наприклад, трамбівка для ущільнення ґрунту), що є переносним, тобто може бути піднятий і перенесений на руках людиною, яка користується ним, особливо в процесі виконання роботи, і який розрахований також на керування і спрямування руху від руки. З метою усунення втоми через вплив їхньої повної ваги під час роботи такі інструменти можуть застосовуватися з допоміжними опорними пристроями (наприклад, триногами, домкратними стійками, підвісним підіймальним талем).

Застосування товарної позиції 8516 згідно вказаних пояснень до УКТ ЗЕД можливе щодо електричних водонагрівачів акумулювальних або без інерційних та електричних нагрівачів занурених; приладів електричних для обігрівання приміщень, ґрунту; електронагрівальних апаратів перукарських (наприклад, сушарки для волосся, бігуді, щипці для гарячої завивки) або сушарок для рук; прасок електричних; інших побутових електронагрівальних приладів; елементів опору нагрівальних, крім включених до товарної позиції 8545.

Зі змісту наданих до матеріалів справи декларацій про відповідність, виданих ООВ ДП «Укрметртестстандарт» товариству з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош Лтд» (т. 1 а.с. 317, 318) вбачається, що ручні електроінструменти, зокрема, клейові пістолети відповідають кодам УКТ ЗЕД 8467, 8205. Відтак, на переконання судової колегії, у ОСОБА_1 був відсутній умисел на зміну коду УКТ ЗЕД з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та/або на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію.

При цьому судовою колегією враховується, що, як було встановлено раніше, Київською митницею ДФС не було витребувано у ОСОБА_1 додаткових документів при здійсненні митного оформлення товарів. Крім того, у протоколах про порушення митних правил та оскаржуваних постановах хоча й зазначено, що Позивачем з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів зазначено неправдиві відомості щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД, однак не встановлено, у тому чому саме полягає неправдивість даних відомостей.

Поряд з цим, Київською митницею ДФС не спростовано посилань ОСОБА_1 на те, що протягом тривалого часу ввезення аналогічних товарів здійснювалося за визначеним в ЕМД кодом УКТ ЗЕД, однак жодних випадків його коригування контролюючим органом не було.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу на пропуск Відповідачем строку притягнення Позивача до відповідальності з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Як вірно зазначив Бориспільський міськрайонний суд Київської області, правопорушення, вчинені, на переконання Київською митницею ДФС, Позивачем, не є триваючими, оскільки можуть бути скоєні виключно у момент подання митному органу митних декларацій. Відтак, про факт декларування товару за кодом УКТ ЗЕД 8467 29 85 00, Відповідачу як контролюючому органу, на який покладено обов'язок контролю за правильністю визначення коду УКТ ЗЕД, стало відомо в момент прийняття відповідних митних декларації до митного оформлення, а не з моменту виявлення та відображення цих обставин в акті перевірки від 05.01.2018 року. З урахуванням наведеного, строк накладення адміністративного стягнення за фактом подання ОСОБА_1 митних декларацій, що мав місце 10.02.2015 року, 03.03.2015 року, 24.03.2015 року, 31.03.2015 року, 01.12.2015 року, 08.12.2015 року, 14.01.2016 року, 15.03.2016 року, 06.07.2016 року, 02.08.2016 року, 07.11.2016 року, 30.01.2017 року, 16.02.2017 року, 10.05.2017 року, 11.09.2017 року, 26.09.2017 року, 06.10.2017 року, сплинув.

Отже, на момент прийняття оскаржуваних Позивачем постанов у справах про порушення митних правил шестимісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності останнього сплинув. Дані обставини були підтверджені й представником Відповідача у судовому засіданні.

Посилання Апелянта на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності складного випадку класифікації товару у межах спірних правовідносин судова колегія відхиляє як безпідставні, оскільки Бориспільський міськрайонний суд Київської області, як було встановлено раніше, обґрунтовуючи своє рішення, на відповідні обставини не посилався.

Твердження Апелянта про неврахування судом першої інстанції, правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.05.2018 року у справі №359/1615/16-а, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, хоча у даному рішенні й надано тлумачення складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, однак його кваліфікація здійснювалася за відмінних від даної справи умов.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування постанов у справах про порушення митних правил, закриття провадження у цих справах - залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко