Рішення № 75870404, 10.08.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/1862/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_1

позивач не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача в частині не зарахування позивачу у наказі №688 о/с від 29.09.2017 про звільнення відповідно до Закону України “Про національну поліцію” ст.77 ч.1 п.2 (через хворобу) до календарної вислуги років (20 років 01 місяць 17 днів) на пільгових умовах час участі в Антитерористичній операції (6 років та 3 місяці);

- зобов’язати відповідача обчислити вислугу років ОСОБА_2 з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ поліцейським та членам їхніх сімей» та внести часткову зміну пункту в наказі № 688 о/с від 29.09.2017 про звільнення ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» ст.77 ч. 1 п.2 (через хворобу) з зарахуванням йому до вислуги років (20 років 01 місяць 17 днів) на пільгових умовах час участі в АТО (6 місяців та 3 місяці) (а.с.4-8).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області № 688 о/с від 29.09.2017 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» мене, ОСОБА_2, оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Лисичанського відділу поліції було звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.2 (через хворобу) з 29.09.2017, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 20 років 01 місяць 17 днів, у пільговому обчисленні: 31 рік 05 місяців 20 днів.

Позивач вважає, що даний наказ в частині нарахування вислуги років є незаконним.

Позивач вказує, що з по 11.08.1997 проходив службу в органах МВС, з 07.11.2015 по 29.09.2017 проходив службу у Національній поліції України, звідки і був звільнений за власним бажанням, з цього строку служби у період з 19.07.2014 по 29.09.2017 він безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області, що підтверджується довідкою №А-10480 від 31.10.2017, виданою ГУНП в Луганській області. Згідно довідки строк участі його в антитерористичної операції складає 3 роки 2 місяці та 10 днів, а з урахуванням положення Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 до вислуги років для призначення пенсій зараховується 9 років 6 місяці та 30 днів.

При звільненні його зі служби в поліції та розрахунку календарної вислуги років співробітниками ГУНП в Луганській області з невстановлених причин не було включено вислугу років час прийняття участі в антитерористичній операції.

Як вважає позивач, його календарна вислуга років на день звільнення повинна складати не 20 років 1 місяців 17 днів, а 26 років та 4 місяці.

На підставі документів спрямованих ГУНП до Пенсійного фонду України в Луганській області йому було призначено пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби відповідно до пункту «б» статті 21 Закону № 2262 з 01.12.2017 року.

Наприкінці 2017 року позивачу почали нараховувати пенсію, але згодом останній зрозумів, що розмір пенсії суттєво відрізняється від розміру пенсії, яку отримують колишні працівники поліції, які мали таку ж саму вислугу років.

У лютому 2018 року він звернувся до Пенсійного фонду, де останньому пояснили, що згідно до документів, які були надіслані ГУНП в Луганській області було призначено пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби відповідно до пункту «б» статті 21 Закону № 2262 з 01.12.2017 року.

В подальшому позивач звернувся з заявою до ПУФ про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію за вислугу років.

Згідно відповіді від 01.03.2018 року йому відмовлено, у зв’язку з тим, що відповідно до подання про призначення пенсії, наданого ГУНП в Луганській області, на момент звільнення з органів Національної поліції України календарна вислуга років ОСОБА_2 складала 20 років 1 місяць 17 днів, а згідно до Згідно ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається, зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-1 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Таким чином позивачу стало відомо, що йому зарахували час участі АТО до загального стажу, не зарахувавши до календарної вислуги років.

У зв’язку з викладеним, 12.05.2018 позивачем на адресу начальника ГУНП в Луганській області поштою надіслано заяву, в якій просив зарахувати до календарної вислуги років на пільгових умовах час участі в АТО, додавши 6 років 3 місяці та внести відповідні зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області № 688 о/с від 29.09.2017.

Згідно відповіді № 1567/111/19-2018 від 08.05.2018 йому було відмовлено в зарахуванні до вислуги років на пільгових умовах час участі в АТО до календарної вислуги років служби в поліції та внесенні відповідних змін до наказу № 688 о/с від 29.09.2017.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, а тому для захисту свої прав звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив наступне (а.с.45-49). Наказом МВС України № 1235 від 23.11.2016 року був затверджений «Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції». Пунктом 10 зазначеного порядку передбачено, що у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати. Відповідно до вимог зазначених у п.10 наказу МВС України № 1235 від 23.11.2016, у наказі про звільнення поліцейського повинно зазначатися вислуга років (стаж служби в поліції) у календарному обчисленні, яка розраховується на підставі послужного списку, так і у пільговому, яка розраховувалася у відповідності до Порядку встановленому постановою КМУ № 393 від 17.07.1992 року.

Відповідно до наказу ГУНП в Луганській області № 688 о/с від 29.09.2017 року, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч.1 п. 2 (через хворобу) з 29.09.2017 року.

У відповідності до вимог наказу МВС України № 1235 від 23.11.2016, у наказі ГУНП в Луганській області № 688 о/с від 29.09.2017 року, про звільнення позивача зі служби в поліції, було зазначена вислуга років позивача у календарному обчисленні, яка розраховувалася на підставі послужного списку та склала - 20 років 01 місяць 17 днів, так і впільговому обчисленні, яка розраховувалася у відповідності до Порядку встановленому постановою КМУ № 393 від 17.07.1992 року та склала - 31 рік 05 місяців 20 днів.

Відповідач зазначає, що з урахуванням того, що у наказі ГУНП в Луганській області № 688 о/с від 29.09.2017 року, була зазначена вислуга років позивача як у календарному обчисленні, так і у пільговому обчисленні, то на час розгляду справи взагалі відсутній предмет спору.

17.04.2018 на адресу ГУНП в Луганській області надійшла заява позивача з вимогою внести зміни до наказу ГУНП № 688 о/с від 29.09.2017 року в частині зміни обчислення вислуги років.

Відповідачем було розглянуто зазначено заяву ОСОБА_2 та надана відповідь № 1567/111/19-2018 від 08.05.2018 року, якою позивач був повідомлений про відсутність підстав зміни наказу № 688 о/с від 29.09.2017 року та і про те, що у наказі зазначено розрахунок вислуги років позивача як у календарному обчисленні, так і у пільговому.

Таким чином, відповідач вважає, що ГУНП в Луганській області при виданні наказу № 688 о/с від 29.09.2017 року про звільнення позивача зі служби в поліції діяло виключно у межах своїх повноважень та на підставі діючого законодавства, а вимоги позивача у свою чергу необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 25.07.2018 позивачу поновлено строк звернення до суду з позовною заявою, по справі відкрито провадження, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 10.08.2018 у задоволенні клопотання представнику відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та зобов’язання вчинити певні дії відмовлено (а.с.63-65).

В судове засідання прибув представник відповідача, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.41), надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.43).

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено і це не оскаржується сторонами, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, є внутрішньо переміщеною особою відповідно до інформації зазначеної у довідці Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 13.04.2017 №0000178431 (а.с.8-10,11,12).

ОСОБА_2 з 11.08.1997 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 по 29.09.2017 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області (а.с.16-17).

Позивач в період з 19.07.2014 по 07.11.2015 та з 07.11.2015 по 29.09.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.15).

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії МВ №028241 від 30.06.2015 (а.с.13).

Наказом начальника ГУНП в Луганській області від 29.09.2017 року № 688 о/с за ст.77 ч.1 п.2 Закону України “Про Національну поліції” (через хворобу) ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції з 29.09.2017, що підтверджується копією витягу з наказу ГУНП в Луганській області від 29.09.2017 року № 688 о/с (а.с.14,51).

У наказі серед іншого зазначено, що вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні складає 20 років 01 місяць 17 днів, у пільговому обчисленні: 31 рік 05 місяців 20 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 20 років 01 місяць 17 днів з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 15 діб.

01.03.2018 за №2648/03-03 Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області надало позивачу відповідь, в якій зазначило, що відповідно до подання про призначення пенсії наданого ГУНП в Луганській області на момент звільнення (29.09.2017) з органів Національної поліції України календарна вислуга років складала 20 років 01 місяць 17 днів, тому право на пенсію за вислугою років згідно пункту «а» ст.12 Закону №2262 у ОСОБА_2 відсутнє (а.с.17).

12.04.2018 позивач звернувся до начальника ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Луганській області з заявою, в якій просив внести зміни до наказу №688 о/с від 29.09.2017, оскільки при розрахунку вислуги років час участі у АТО не був включений до календарної вислуги років (а.с.52).

На вказану заяву відповідачем було надано відповідь від 08.05.2018 за №1567/111/19-2018, в якій зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 року № 232 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, із розрахунку один місяць служби за три місяці. Відповідно до норм вищезазначених нормативно-правових актів, при звільненні зі служби в поліції, у наказі ГУНП в Луганській області від 29.09.2017 № 688 о/с про звільнення зазначено вислугу років у календарному обчисленні - 20 років 01 місяць 17 днів та у пільговому обчисленні, яка становить 31 рік 05 місяців 20 днів. У зв’язку з вищевикладеним, у ГУНП в Луганській області відсутні правові підстави для внесення змін до наказу ГУНП від 29.09.2017 № 688 о/с та зарахування вислуги років у пільговому обчисленні до календарної вислуги років служби в поліції. Крім того, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1- цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше (а.с.18-19, 53-54).

Позивач вважає дії відповідача протиправними в частині не зарахування йому у наказі №688 о/с від 29.09.2017 про звільнення відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” ст.77 ч.1 п.2 (через хворобу) до календарної вислуги років (20 років 01 місяць 17 днів) на пільгових умовах час участі в Антитерористичній операції (6 років та 3 місяці).

Справа розглядається у межах виникненого спору та заявлених позовних вимог.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Стаття 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262), постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі - Постанова № 393), Наказом МВС України № 1235 від 23.11.2016 року, яким затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції».

Закон № 2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з п. «а» статті 12 Закону № 2262, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Позивача – майора поліції оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Лисичанського відділу поліції звільнено з займаної посади з 29.09.2017 року. Згідно з наказом відповідача від 29.09.2017 року № 688 о/с, стаж служби позивача на день звільнення у календарному обчисленні складає 20 років 01 місяць 17 днів, у пільговому обчисленні: 31 рік 05 місяців 20 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 20 років 01 місяць 17 днів з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 15 діб.

Підсумовуючи, загальна пільгова вислуга років позивача складає 31 рік 05 місяців 20 днів. Тобто, період безпосередньої участі в АТО рахувався позивачу на пільгових умовах і зазначений в наказі про його звільнення.

Наказом МВС України № 1235 від 23.11.2016 року був затверджений «Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції». Пунктом 10 зазначеного порядку передбачено, що у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати. Відповідно до вимог зазначених у п.10 наказу МВС України № 1235 від 23.11.2016, у наказі про звільнення поліцейського повинно зазначатися вислуга років (стаж служби в поліції) у календарному обчисленні, яка розраховується на підставі послужного списку, так і у пільговому, яка розраховувалася у відповідності до Порядку встановленому постановою КМУ № 393 від 17.07.1992 року.

Оглядом тексту наказу про звільнення позивача, судом встановлено, що він повністю відповідає вимогам вказаного Порядку, крім того, наказ про звільнення позивача не є тим документом, який визначає вислугу його років. Вислуга років в календарному та пільговому обчисленні визначається на підставі інших документів, а саме: трудової книжки, послужного списку, довідок про участь позивача в антитерористичній операції.

За таких обставин підстав для визнання протиправними дій відповідача в частині не зарахування позивачу в наказі про звільнення до календарної вислуги років на пільгових умовах час участі в АТО немає.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що статею 17-1 Закону № 2262 передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України визначено такий порядок у Постанові № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі – Постанова № 393)

Згідно з п.п. «а» п. 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

З аналізу норм Закону № 2262 та Порядку № 393 суд робить висновок, що вказані норми не ставлять набуття права на пенсію за вислугу років у залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги. Крім того, вказаними нормативно-правовими актами не встановлено виключень стосовно того, що вислуга в пільговому обчисленні не може бути зарахована до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії. Також нормами вищевказаних нормативно-правових актів не встановлено, що вислуга років у пільговому обрахуванні впливає лише на розмір пенсії та не може зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.

Отже, пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Закон № 2262 містить відсилочну норму, що відображена в статті 17-1, згідно з якою порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Таким чином, період участі позивача в антитерористичній операції з 19.07.2014 по 29.09.2017 в пільговому обчисленні необхідно враховувати при визначенні стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Таке обчислення відповідач повинен надати у відповідних документах, які надсилаються до органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугою років.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а позивачем заявлені вимоги лише щодо визнання дій відповідача протиправними в частині не зарахування йому у наказі про звільнення до календарної вислуги років на пільгових умовах участі в АТО, суд в такому випадку позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог, а лише звертає увагу позивача на його можливість звернутися до суду за захистом порушених прав з позовною заявою на загальних підставах у тому випадку, якщо відповідачем були порушені його права при оформленні та подані документів до органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірності своїх дій, у зв’язку з чим підстав для задоволення позову немає.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 15 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3