Ухвала суду № 75865400, 14.08.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8501/18

Провадження № 4с/712/61/18

У Х В А Л А

10 серпня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Пироженко В.Д..

за участі секретаря Жук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Соснівського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги наступним:

21.03.2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси було винесено рішення по справі № 2-6049/11 за позовом Прокурора м. Черкаси в інтересах АТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено, та стягнено з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 91216,16 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 03.04.2012 року. На виконання вказаного рішення суду 12.04.2012 року було видано виконавчий лист. Даний виконавчий лист пред’явлено для виконання до Соснівського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області, та за яким було відкрито виконавче провадження № 32691964 з примусового виконання виконавчого листа.

05.06.2018 року скаржнику надійшов лист № 232-08/152-31 від головного державного виконавця Соснівського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 32691964 щодо додаткового авансування витрат виконавчого провадження, у відповідь на який своїм листом № 17-11-б.б/3291 від 18.06.2018 року було повідомлено, що АТ «РОДОВІД БАНК» 25 лютого 2016 року визнано неплатоспроможним, додаткове авансування банком, в якому розпочато процедуру ліквідації, витрат, пов’язаних з примусовим виконанням судових рішень, не передбачено чинним законодавством та не включено у межі кошторису витрат, затвердженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Поточним кошторисом витрат банку, пов’язаних із здійсненням процедури ліквідації АТ «Родовід Банк», на даний час не затверджені додаткові витрати, пов’язані з примусовим проникненням до житла боржників. Однак, 12.07.2018 року АТ «РОДОВІД БАНК» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.06.2018 року. Скаржник вважає, що головним державним виконавцем Соснівського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області ОСОБА_1 при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального права, тому просить визнати бездіяльність державного виконавця незаконною, а постанову скасувати.

Представник скаржника АТ «РОДОВІД БАНК» ОСОБА_4 та зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Державний виконавець Василюк Ю.О. в судове засіданні не з`явився, направив до суду заперечення на скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні скарги, оскільки вважає, що нею здійснено всі виконавчі дії відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження». В ст. 32, 33, 34 вказаного Закону відсутні будь-які підстави для відкладення проведення виконавчих дій, для відстрочки або зупинення виконавчого провадження, з підстав процедури ліквідації банківської установи – стягувача.

Дослідивши матеріали скарги, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

В судовому засіданні встановлено, що 21.03.2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси було винесено рішення по справі № 2-6049/11 за позовом Прокурора м. Черкаси в інтересах АТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено, та стягнено з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 91216,16 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 03.04.2012 року. Даний виконавчий лист знаходився на виконанні в Соснівському ВДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області, та за яким було відкрито виконавче провадження № 32691964.

З матеріалів скарги вбачається, що своїм листом головний державний виконавець Соснівського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області від 05.06.2018 року № 23208/152-31 повідомив скаржника про те, що з метою перевірки майнового стану боржника за адресою проживання, зобов’язав його в 5-ти денний термін з дня отримання вимоги повідомити державного виконавця чи буде проведено додаткове авансування витрат пов’язаних із примусовим проникненням до квартири за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 1000 грн. (точна сума буде встановлена у разі погодження стягувача сплатити додаткове авансування). Також в даній постанові зазначено, що згідно довідки ДПІ та УПФ України інформація про отримання боржником доходів та пенсії відсутня. Відкриті рахунки в установах банків відсутні. Згідно матеріалів виконавчого провадження у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені заходи державного виконавця спрямовані на виявлення іншого ліквідаційного майна боржника виявились безрезультатними.

У відповідь на зазначений лист своїм листом № 17-11-б.б/3291 від 18.06.2018 року скаржник повідомив державного виконавця про те, що АТ «РОДОВІД БАНК» 25 лютого 2016 року визнано неплатоспроможним, додаткове авансування банком, в якому розпочато процедуру ліквідації, витрат, пов’язаних з примусовим виконанням судових рішень, не передбачено чинним законодавством та не включено у межі кошторису витрат, затвердженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Поточним кошторисом витрат банку, пов’язаних із здійсненням процедури ліквідації АТ «Родовід Банк», на даний час не затверджені додаткові витрати, пов’язані з примусовим проникненням до житла боржників. Однак, 23 06.2018 року головний державний виконавець Соснівського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області ОСОБА_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, у зв’язку з тим, що стягував не здійсненим додаткове авансування витрат виконавчого провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбаченого статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередженння виконавця про поверення йому виконавчого документа.

Частиною першою статті 43 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов'язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов'язаний додаткового здійснити авансування таких витрат.

Відповідно до п. 20 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, в тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Згідно ч. 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» розмір і види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 затверджено ОСОБА_4 та розміри витрат виконавчого провадження. Вказаним документом до видів витрат виконавчого провадження віднесено послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: субєктів господарювання ( п. 3 розділу І ОСОБА_4 та розмірів витрат виконавчого провадження). А відповідно до розділу ІІ Видів та розмірів витрат виконавчого провадження розмір витрат виконавчого провадження зазначено в п. 3 розділу І ОСОБА_4 і розмірів витрат виконавчого провадження, визначається відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Договір між виконавчою службою і субєктом господарювання не укладався і розмір витрат не встановлювався.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону № 1404-VІІ виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Державним виконавцем не надано докази виконання вищевказаного Закону.

Перевірка щодо виявлення рахунків боржника отримувалась на запити: 04.12.2017 року;

Перевірка щодо виявлення зареєстрованих за боржником транспортних засобів проводилась: 24.10.2016 року; 02.05.2018 року

Перевірка щодо виявлення нерухомого майна із державних реєстрів проводилась 08.08.2018 року; 11.04.2018 року.

Інформація про доходи боржника отримувалась на запити: 04.12.2017 року;02.05.2018 року

З метою встановлення майна боржника державний виконавець здійснював вихід за адресою: АДРЕСА_1: 08.11.2016 року, 08.08.2017 року; 23.10.2017 року

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що Правлінням НБУ ухвалено Постанову № 107, відповідно до якої ПАТ «РОДОВІДБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних. В подальшому на підставі постанови Правління НБУ від 19.12.2017 № 811-рш «про відкликання ліцензії санаційного банку та ліквідовано ПАТ «РОДОВІД БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 5455 від 20.12.2017 «Про початок процедури ліквідації АТ «РОДОВІД БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Відповідно до ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Відносини, що виникають у зв’язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 48 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час ліквідації Банку Фонд здійснює повноваження органів управління банку, приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно.

Таким чином вказаною нормою закону передбачено, звільнення державних установ від сплати авансового внеску за виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною установою, та являється стягувачем за виконавчим провадженням, тому звільняється від сплати авансового внеску за виконання рішення суду. Більш того, державним виконавцем не вчинено вичерпний перелік виконавчих дій передбачених законом і передчасно повернуто виконавчий лист.

Дані обставини дозволяють суду дійти висновку про те, що вимоги скаржника є обґрунтованими, оскільки державним виконавцем повернення стягувачу виконавчого документу порушує право стягувача на стягнення коштів з боржника.

Проте, враховуючи, що державним виконавцем здійснювались заходи щодо виконання рішення суду по виконавчому листу, бездіяльності в діях державного виконавця суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 383, 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задоволити частково.

Скасувати постанову головного державного виконавця Соснівського відділу ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_1 від 23.06.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 32691964 та продовжити виконавчі дії по даному виконавчому провадженні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Дата складення повного тексту ухвали 14.08.2018 року.