Ухвала суду № 75864568, 13.08.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12521/18

н/п 1-кс/640/8475/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000000731 від 12.07.2018 за ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна, -

встановив:

10.08.2018 о 14.49 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1, погоджене із прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на тимчасово вилучене майна, яке належить ОСОБА_3 та підозрюваній ОСОБА_4, 12.11.987 року народження, та було вилучено в ході обшуку автомобіля яким користується ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме «СHEVROLET LACETTI», державний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_5П.), а саме: мобільний телефон ТМ «МЕІZU», з зазначенням IMEI 1 - 868322021006084, IMEI 2 – 868322021006092; без сім-картки; власником якого є ОСОБА_6, у зв’язку з тим, що вказаний мобільний телефон є предметом та доказом злочину; мобільний телефон ТМ «ІРHОNE», IMEI – 3594-0408-4287-094; з сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна», власником якого є ОСОБА_6, у зв’язку з тим, що вказаний мобільний телефон є предметом та доказом злочину; мобільний телефон ТМ «ІРHОNE», IMEI – 3567-7008-1851-642; з сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна», власницею якого є підозрювана ОСОБА_4, у зв’язку з тим, що вказаний мобільний телефон є предметом, доказом злочину, засобом та можливо знаряддям його вчинення, набутий злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину; 7 банківських карток АТ КБ «Приватбанк» з номерами №5168-7427-1130-2202; № 5168-7427-1130-2145; № 5369-5426-0265-0351; № 5168-7422-1677-8690; № 5168-7427-1130-2103; № 5168-7422-1677-8864; № 5168-7427-1130-2137 власницею яких є підозрювана ОСОБА_4, у зв’язку з тим, що вказані банківські картки є предметом, доказом злочину, засобом та можливо знаряддям його вчинення; пластикові обкладинки (в паперовому конверті кожна) від сім-карт мобільних операторів «ВФ Україна» з № 095-021-78-05; № 095-021-78-04; власником яких є ОСОБА_6 та підозрювана ОСОБА_4, у зв’язку з тим, що вони є доказом злочину; місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову слідчого управління ГУ НП в Харківській області, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Весніна,14, під’їзд №2.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що відділом з розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220000000731, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12.07.2018, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, за фактом того, що ряд осіб шахрайським шляхом з використанням електронно-обчислювальної техніки, шляхом створення фіктивного інтернет-сайту, заволодівають грошовими коштами потерпілих.

Так, ОСОБА_4 маючи злочинний намір на заволодіння грошовими коштами користувачів соціальної мережі «Instagram» шахрайським шляхом, з використанням електронно-обчислювальної техніки, скоїла ряд кримінальних правопорушень за наступних обставин:

ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, умисно, з корисливих мотивів, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, у невстановлений в ході досудового розслідування час, маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи доступ до всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет, створила в соціальній мережі «Instagram» сторінку «alive_house», на якій розмістила оголошення щодо виготовлення та продажу меблів з дерева - дитячих ліжок, за низькими цінами, не маючи при цьому реальних намірів та фактичної можливості виконувати взяті на себе зобов'язання.

Так оголошенням ОСОБА_4 зацікавились ряд потерпілих, які на той період часу будучи користувачем соціальній мережі «Instagram», займалась активним пошуком дитячого ліжка для своїх малолітніх дітей. Вивчивши оголошення, та вернувши увагу на ціну, яка їх влаштовувала, потерпілі за допомогою месенджера «Дірект-Інстаграм» обговорювали з ОСОБА_4 умови купівлі-продажу дитячого ліжка, та домовлялись придбати вищевказаний товар.

При здійсненні домовленості щодо прийняття замовлення на виготовлення дитячого ліжка, шляхом ведення листування в месенджері «Дірект-Інстаграм», ОСОБА_4 не маючи реальних намірів та фактичної можливості виконати зобов'язання з надання такої послуги, запевняла потерпілих у відсутності будь-яких перешкод для виконання нею своїх зобов’язань щодо виготовлення та передачі обраного товару, при цьому вказавши недостовірні відомості про те, що обраний товар - дитяче ліжко буде переданий потерпілим через 35-40-60-90 днів з моменту внесення передплати у розмірі 50 відсотків від вартості товару, на банківську карту АТ КБ «Приватбанк» що зареєстрована на ім’я ОСОБА_4.

Таким чином, потерпілі розраховуючи на довірливі стосунки з ОСОБА_4 та будучи переконаними в добросовісності намірів останньої, погодившись на запропоновані умови, вступали з останньою в договірні відносини та добровільно перерахували свої грошові кошти на банківську карту АТ КБ «Приватбанк» що зареєстрована на ім’я ОСОБА_4.

В результаті ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме персонального комп’ютера, зловживаючи довірою потерпілих, що полягає у передачі грошових коштів у якості передплати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, попередньо не маючи наміру із продажу товару, шляхом недобросовісного використання довіри потерпілих з метою запевнення в обов*язковості передачі товару останнім, неодноразово під час листування в месенджері «Дірект-Інстаграм» відстрочувала дату виготовлення замовлення, та обіцяла відправити замовлений товар. Однак, не маючи наміру передачі товару, після отримання грошові коштів від потерпілих, не виконала свого зобов'язання із виготовлення і доставки товару, та отримавши на вказаний картковий рахунок кошти, ОСОБА_4 здійснила їх зняття готівкою в банкоматі та розпорядилась ними на власний розсуд, при цьому переставши в подальшому відповідати на телефонні дзвінки, та електронні листи потерпілих щодо неотримання оплаченого товару, завдавши тим самим потерпілим матеріальної шкоди.

27.07.2018 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 вручене повідомлення про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

30.07.2018 будучи допитаною в якості підозрюваної ОСОБА_4 свою провину не визнала.

30.07.2018 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.07.2018 було проведено обшук автомобіля яким, на підставі довіреності № 3648 від 11.10.2017, користується ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме «СHEVROLET LACETTI», державний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_5П.), та в ході обшуку вилучено вказане в клопотанні майно.

Будь якого іншого майна в ході обшуку вказаного автомобіля вилучено не було.

30.07.2018 вилучені в ході обшуку предмети і документи були оглянуті та визнані речовими доказами.

Вилучений в ході обшуку мобільний телефон ТМ «МЕІZU», IMEI 1 - 868322021006084, IMEI 2 – 868322021006092 – був безпосередньо зазначений в ухвалі слідчого судді на проведення обшуку у вказаному автомобілі.

Так, вилучені в ході обшуку речі і документи містять в собі інформацію підтверджуючи причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, у зв’язку із чим вони є доказами кримінального правопорушення.

Вилучені предмети і документи оглянуті слідчим, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Вилучені в ході обшуку предмети належать підозрюваній ОСОБА_4 та її чоловіку ОСОБА_3

Враховуючи той факт, що договір оренди № 2179 нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, вул. Киргизська, 21, строком з 01.09.2017 до 31.12.2017 укладений з ОСОБА_3, (тобто саме він орендував приміщення, яке підозрювана ОСОБА_4 зазначає в допиті як адресу виробництва дитячих меблів) у слідства існує сукупність підстав та достатніх підозр вважати, що мобільний телефон, що перебував у користуванні ОСОБА_3, а саме мобільний телефон ТМ «ІРHОNE», IMEI – 3594-0408-4287-094 - є доказом злочину.

Водночас, у слідства є сукупності підстав та розумних підозр вважати, що мобільний телефон ТМ «ІРHОNE», IMEI – 3567-7008-1851-642, що перебував у володінні підозрюваної ОСОБА_4 є предметом, доказом злочину, засобом та можливо знаряддям його вчинення, набутий злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

В рамках кримінального провадження № 12018220000000731 від 12.07.2018 заявлено ряд цивільних позовів на відшкодування матеріальної та моральної шкоди на суму більше 70 000 гривень.

На підставі вищевикладеного, з метою недопущення знищення вилучених речей або їх пошкодження, збереження речових доказів, з метою забезпечення цивільних позовів, належить арештувати майно, тимчасово вилучене в ході обшуку.

Сторона обвинувачення зазначає, що 08.08.2018 прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 отримано ухвалу, згідно якої клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1 повернуто прокурору для усунення недоліків, та встановлено строк на усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали.

В судове засідання слідчий не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 13.08.2018 надійшла заяви від старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_1, в якій вона просить провести судове засідання за її відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі (а.с. 44).

В судове засдіання власник майна ОСОБА_3 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 13.08.2018 надійшла заява від ОСОБА_3, в якій він зазначає, що проти заявленого клопотання слідчого про арешт майна заперечує, у зв'зку з тим, що він не є підозрюваним та його майно не можна враховувати при забезпеченні цивільного позову. Просить розглядати клопотання без його участі (а.с. 48).

В судове засдіання власник майна ОСОБА_4 не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 13.08.2018 надійшла заява від ОСОБА_4, в якій вона зазначає, що проти заявленого клопотання слідчого про арешт майна заперечує. В разі накладення арешту, просить дозволити користуватися арештованим майном. Просить розглядати клопотання без її участі (а.с. 49).

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Більш того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управління національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12018220000000731 від 12.07.2018 за ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.07.2018 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля НОМЕР_2, яким користується ОСОБА_3, з метою відшукання та вилучення: мобільних телефонів, в тому числі з IMEI 86832202100609 та IMEI 35843607147521, сім-карток мобільних операторів, у тому числі з номерами 093-499-40-92, 095-373-53-31, 095-73-600-12, 093-030-19-31 та 073-17-65-507; карток АТ КБ «Приватбанк» №5168-7427-1130-2202, №5168-7420-1877-2313 на ім’я ОСОБА_4, інших банківських карток, що є знаряддям вчинення кримінального правопорушення або містить на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення; комп’ютерної техніки, карт пам’яті, системних блоків, дисків, записних книжок або чорнових записів, квитанцій про зняття грошових коштів (а.с. 18).

27.07.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні дев’яти кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, тобто шахрайство вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, у тому числі вчинене повторно.

30.07.2018 на підставі вказаної ухвали Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2018 у автомобілі НОМЕР_2, з 13.32 год. до 13.46 год., проведено обшук, в ході якого, згідно протоколу обшуку від 30.07.2018 вилучено майно, перелічене в даному клопотанні сторони обвинувачення (а.с. 19-20).

01.08.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ВР ОТЗ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2, в якому сторона обвинувачення просила накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке належить ОСОБА_3 та підозрюваній ОСОБА_4, 12.11.987 року народження, та було вилучено в ході обшуку автомобіля яким користується ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначене у даному клопотанні сторони обвинувачення; місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову слідчого управління ГУ НП в Харківській області, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Весніна,14, під’їзд №2.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2018 клопотання старшого слідчого в ОВС ВР ОВЗ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220000000731 від 12.07.2018 за ч. 3 ст. 190 КК України повернуто прокурору та встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків (а.с. 45-46).

Згідно наданої копії розписки, вказана ухвала отримана прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 08.08.2018 (а.с. 47).

Після проведення обшуку клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено, слідчий, на виконання вимог абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, повинен був звернутися до суду протягом 48 годин після вилучення майна, тобто до 01.08.2018, інакше майно має бути повернуто особі, у якої воно було вилучено.

Порядок тимчасового вилучення майна врегульовано у ст. 168 КПК України. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у випадках, передбачених частиною 5 статті 171 КПК України.

За правилами абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Тобто, згідно норм чинного законодавства, розглядаючи клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя, суд повинні з’ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

В подальшому, в передбачений кримінальним процесуальним законодавством строк стороною обвинувачення, як встановлено вище, подано до суду клопотання про арешт майна.

За змістом ч. 3 ст. 172 КПК України, в разі повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків – після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Згідно наданої копії розписки, ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2018 про повернення прокурору клопотання про арешт майна та встановлення строку в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків отримана прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 08.08.2018 (а.с. 47) та в подальшому клопотання про арешт майна подано до Київського районного суду м. Харкова після усунення недоліків, 10.08.2018.

Таким чином, згідно зі ч. 3 ст. 172 КПК України, передбачений законом строк в сімдесят дві години для усунення недоліків прокурором, слідчим не порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов’язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв’язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешти майна підлягає задоволенню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, –

Ухвалив:

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке належить ОСОБА_3 та підозрюваній ОСОБА_4, 12.11.987 року народження та було вилучено в ході обшуку автомобіля яким користується ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме «СHEVROLET LACETTI», державний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_5), а саме: мобільний телефон ТМ «МЕІZU» , з зазначенням IMEI 1 - 868322021006084, IMEI 2 – 868322021006092; без сім-картки; мобільний телефон ТМ «ІРHОNE», IMEI – 3594-0408-4287-094; з сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна»; мобільний телефон ТМ «ІРHОNE», IMEI – 3567-7008-1851-642; з сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна»; 7 банківських карток АТ КБ «Приватбанк» з номерами №5168-7427-1130-2202; № 5168-7427-1130-2145; № 5369-5426-0265-0351; № 5168-7422-1677-8690; № 5168-7427-1130-2103; № 5168-7422-1677-8864; № 5168-7427-1130-2137; пластикові обкладинки (в паперовому конверті кожна) від сім-карт мобільних операторів «ВФ Україна» з № 095-021-78-05; № 095-021-78-04, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном – до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання арештованого майна камеру схову слідчого управління ГУ НП в Харківській області, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Весніна,14, під’їзд №2.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Повний текст ухвали складено не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Слідчий суддя Муратова С.О.