Ухвала суду № 75861735, 06.08.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7183/18

Провадження № 2/638/3577/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Соколенко Ю.О.,

представників третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду міста Харкова клопотання представника третьої особи ПАТ «ПУМБ» по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради ОСОБА_4, державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради ОСОБА_5, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, -

встановив:

У травні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова із позовом до державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради ОСОБА_4, державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради ОСОБА_5, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Уповноваженим представником ПАТ «Перший український міжнародний банк» до суду подано клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування якого зазначає, що право власності на нерухоме майно було зареєстровано за фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3, а не за фізичною особою ОСОБА_3. У всіх судових справах, на які посилається ОСОБА_3, вона також виступала як фізична особа-підприємець; в договорі купівлі-продажу квартири від 28.12.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_6 набув право власності на спірне нерухоме майно, продавцем також є ФОП ОСОБА_3 Крім того, зазначає, що вимога позивача щодо реєстраційних дій є похідною від спору про право (щодо нерухомого майна), а тому відповідачем у справі має бути особа, якою це право не визнається, однак у вимогах позивача спору про право між позивачем та відповідачами не вбачається.

В підготовчому судовому засіданні представник третьої особи ПАТ «ПУМБ» клопотання підтримав.

Представник третьої особи ОСОБА_7 в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечував, оскільки відповідачі у справі не є суб’ктами господарювання.

Інші учасники справи в судове засідання не з’явились, про розгляд справи повідомлялись, причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.06 року за ФОП ОСОБА_3 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на нежитлові приміщення №ІV та №ІV-А.

28.12.2006 року ОСОБА_8 діючи від імені ФОП ОСОБА_3 як продавця уклала з ОСОБА_6 як з покупцем договір купівлі-продажу квартири, предметом якого є зазначена вище квартира.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2015 року витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_6 у вигляді його орендарів до володіння ФОП ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2.

13.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та громадянкою України ОСОБА_7 був укладений кредитний договір. З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_7 перед банком за кредитним договором між ОСОБА_6 та ПАТ «ПУМБ» укладено Договір іпотеки від 13.09.2007 року, згідно з яким забезпечення зобов’язань ОСОБА_7 за кредитним договором ОСОБА_6 було передано іпотеку квартиру АДРЕСА_3.

13.10.2017 року ПАТ «ПУМБ» задовольнив свої вимоги як іпотекодержателя шляхом реєстрації за собою права власності на предме іпотеки – на квартиру АДРЕСА_4, яке зареєстровано за ФОП ОСОБА_3

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.14 постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вбачається, що спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При визначенні юрисдикційності спору, слід ураховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства), по-друге, однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа.

Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Відповідно до ст.2 ГПК України господарський суд розглядає справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права особи, за захистом якого вона звернулась, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно ч.1 ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною 2 ст.55 ГК України встановлено, що суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно зі ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статі 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно з ч.2 ст.50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що відповідачі у справі не є суб'єкти господарської діяльності, суд дійшов висновку, що даний спір не є господарсько-правовим, а тому в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 200 ЦПК України суд,-

ухвалив:

В задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради ОСОБА_4, державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради ОСОБА_5, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде складено 13.08.2018 року.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк