Ухвала суду № 75861274, 13.08.2018, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

У Х В А Л А

Іменем України

13 серпня 2018 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю:

прокурора Краснолюба С.М.,

підозрюваного ОСОБА_4,

секретаря судового засідання Сидоренка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 27 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4. у кримінальному провадженні №12018180010003862,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 27 липня 2018 року задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту винесення ухвали – з 27 липня 2018 року.

Строк дії ухвали встановлений до 25 вересня 2018 року.

Одночасно визначено розмір застави – 50 прожиткових мінімумів, що становить 92 050 грн.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що органами досудового розслідування надано достатні докази на підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. При цьому, слідчим суддею враховано особу підозрюваного, який раніше судимий, працездатний, неодружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкодили його утриманню під вартою, не страждає та не має на утриманні малолітніх дітей, а також наявність ризику можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинення ним іншого злочину.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначила, що для запобігання встановленим ризикам, до підозрюваного ОСОБА_7 достатньо застосувати домашній арешт. При цьому зазначила, що визначення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів є непомірно великою сумою для її підзахисного. Також послалась на відсутність матеріальної шкоди, ОСОБА_4 має постійне місце проживання, та заявив під час розгляду клопотання, що не буде порушувати умов домашнього арешту, чого слідчий суддя не врахував. Апелянт наголосила на тому, що у клопотанні не доведено, що застосування більш м’яких запобіжних заходів буде достатнім для запобігання встановленим ризикам.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу та обрати запобіжний захід – домашній арешт, думку прокурора Краснолюба С.М. про безпідставність апеляційних доводів і залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (дажі - КПК) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що стверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів – протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 25 липня 2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06 липня 2018 року, протоколом огляду відео від 16 липня 2018 року, протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 липня 2018 року.

25 липня 2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто в тому, що 26 червня 2018 року приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перелізши через паркан, проникли на територію будівельного майданчика, де будується храм «Дім Молитви», що по вул. Жукова ,13, в м.Рівне, звідки таємно викрали металеву драбину вартістю 4276 грн. 12 коп., яка належить релігійній громаді Церкви ОСОБА_11 Баптистів «Преображенія», чим заподіяли майнову шкоду у вказаному розмірі.

При розгляді клопотання прокурором було доведено наявність ризику у разі перебування підозрюваного ОСОБА_4 на волі, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, адже у підозрюваного відсутні стримуючі фактори, оскільки він неодружений, немає міцних соціальних зв’язків, офіційно не працює. При цьому, колегія суддів враховує, що підозрюваний в день оголошення йому підозри у вчиненні даного кримінального правопорушення, вистрибнувши з вікна своєї квартири, побіг у невідомому напрямку, що стверджується відповідним рапортом у матеріалах клопотання.

Зважаючи на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність міцних соціальних зв’язків у підозрюваного, з врахуванням тяжкості можливого покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, є підставою стверджувати про наявність ризику можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, стороною обвинувачення було доведено наявність ризику ОСОБА_4, перебуваючи на волі, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки 19.10.2016 року він був засуджений Сарненським районним судом за ч.2 ст.309 КК України на три роки позабавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки шість місяців, офіційно не працює, а отже не має постійного джерела доходу.

Доказів на спростування висновків слідчого судді захисником в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено та в ході розгляду цієї апеляційної скарги не здобуто.

Доводи захисника щодо непомірного розміру альтернативного запобіжного заходу - застави, колегія суддів визнає позбавленими підстав з таких підстав. Так згідно припису ч.5 ст.182 КПК, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, законодавцем встановлено заставу від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому, згідно положення ч.4 ст.182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Визначивши вказаний розмір застави, слідчий суддя врахував як тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, так і дані про особу підозрюваного, його репутацію.

Отже, при розгляді клопотання, слідчим суддею дотримано вимог ст.ст.178, 182, 183, 194 КПК та прийнято законне і обґрунтоване рішення.

Під час апеляційного розгляду прокурор довів обгрунтованість ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до переконання, що більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою на даній стадії досудового розслідування, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігти встановленим ризикам, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 27 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 – без задоволення.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

С у д д і:

С.В.ОСОБА_12ОСОБА_13ОСОБА_3