Ухвала суду № 75860725, 08.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/35/17 Номер провадження 11-кп/786/114/18Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Гонтар А.А.

суддів: Герасименко В.М., Рябішина А.О.

з секретарем судового засідання Гавриленко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170000000288 від 28.05.2016 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3

за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 11 травня 2017 року

з участю

прокурора Савченко О.І.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини справи

Цим вироком ОСОБА_2 засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати в сумі 4776,7 грн. за залучення експертів.

Відповідно до ст.100 КПК вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, 28.05.2016 року о 16 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1, перевозячи в салоні автомобіля власника даного транспортного засобу ОСОБА_4, який знаходився на задньому пасажирському сидінні, рухався по автодорозі Хорошки - Черевки з боку с. Хорошки в напрямку с. Черевки.

Проїжджаючи в районі електроопори №165 поблизу с. Черевки Оржицького району Полтавської області, водій ОСОБА_2 будучи в стані алкогольного сп'яніння, що значно знижує швидкість та реакцію водія при стеженні за дорожнім рухом, на вказаній ділянці дороги під час руху на заокругленні дороги вправо відносно свого напряму руху допустив неуважність, не вибравши безпечної швидкості транспортного засобу та необхідних прийомів керування, не впорався із керуванням автомобіля, виїхав за межі проїзної частини, хоча повинен був та мав можливість уникнути цього.

У результаті неврахування дорожньої обстановки, не обрання безпечної швидкості та виїзду за межі проїзної частини, керований ОСОБА_2 автомобіль, разом з пасажиром ОСОБА_4 допустив виїзд за межі проїзної частини та наїзд на дерева.

Тобто, водій ОСОБА_2Г порушив вимоги п.п. 2.1 «а», 2.9 «а», 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями), що призвело до даної дорожньо-транспортної події.

В результаті вказаної ДТП, пасажиру автомобіля «РЕНО ЛОГАН» ОСОБА_4 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці події.

Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

Зі змісту апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 вбачається, що вони просять скасувати вирок суду та виправдати ОСОБА_2 в зв’язку з недоведеністю його вини за ч.2 ст.286 КК України.

Свої вимоги обґрунтовують наявністю суперечливих висновків щодо перебування за кермом автомобіля під час ДТП обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_4

Також посилаються на те, що суд безпідставно відмовив у проведенні дактилоскопічної експертизи для встановлення відбитків слідів пальців рук чи рук обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_4 на кермі та важелях управління автомобіля.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 підтримали свої апеляційні скарги.

Позиції інших учасників судового провадження.

Прокурор відділу прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 подала письмові заперечення, у яких прохала апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2І, залишити без задоволення, а вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 11 травня 2017 року щодо нього - без зміни.

Під час апеляційного перегляду прокурор Савченко О.І. заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування та судовий розгляд проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який він засуджений, ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та оцінених судом з точки зору належності, допустимості достовірності, достатності та взаємозв’язку й детально наведених у вироку доказах

Доводи апелянтів щодо недоведеності вини обвинуваченого в інкримінованому йому злочині є аналогічними тим, що перевірялись судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження. Не знайшли вони свого підтвердження і під час апеляційного перегляду вироку суду.

Так, доводи апелянта про те, що не він керував транспортним засобом під час ДТП спростовуються показаннями свідків ОСОБА_6О, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пояснили суду, що вони були на місці пригоди одразу ж після ДТП та підтвердили, що ОСОБА_2 перебував на водійському сидінні, а померлий ОСОБА_4 на пасажирському. При цьому свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначили, що вони особисто витягували учасників автодорожньої пригоди із автомобіля. При цьому ОСОБА_4 витягували першим з пасажирського сидіння, оскільки у останнього були більше виражені тілесні ушкодження.

Показання цих свідків узгоджуються між собою та об’єктивно підтверджуються висновками комплексних судово-медичних та транспортно-трасологічних експертиз № 163/1122 та № 164/1122.

Фактично показання вище зазначених свідків узгоджуються також із показаннями самого ОСОБА_2 в тій частині, що після ДТП він прийшов до тями вже в лікарні, а отже не міг самостійно на місці події переміщуватися в транспортному засобі.

Доводи апелянта про нібито залишення судом без уваги показань свідка ОСОБА_9 щодо керування транспортним засобом потерпілим ОСОБА_4 є безпідставними оскільки зі змісту вироку вбачається, що суд визнав показання цього свідка недопустимим доказом. Своє рішення в цій частині суд обґрунтував тим, що показання цього свідка суперечать показанням всіх інших допитаних судом свідків, а також спростовуються висновками вище наведених комплексних експертиз.

Необґрунтованими колегія суддів також вважає доводи апелянтів про те, що суд нібито безпідставно відмовив у призначенні дактилоскопічної експертизи з метою виявлення відбитків обвинуваченого та потерпілого на кермі та важелі управління автомобіля, що належав загиблому. При цьому, колегія суддів вважає таке рішення правильним, оскільки висновки такої експертизи в даному випадку не мали б доказового значення.

Посилання апелянтів на наявність суперечливих висновків експертиз колегія суддів оцінює критично виходячи з того, що висновки судово-медичної експертизи № 148 від 30.05.2016 року трупу ОСОБА_4, а також висновки комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи № 164/1122 від 03.11.2016 року щодо виявлених тілесних ушкоджень та причини смерті загиблого ОСОБА_4 фактично є тотожними.

Водночас, висновки в експертизі № 148 від 30.05.2016 року про те, що встановлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження «утворилися від дії тупих предметів при вказаних обставинах ДТП, будучи водієм автомобіля, що зіткнувся з перешкодою» були передчасними, оскільки зроблені без натурного моделювання та без порівняльного аналізу тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 та виявлених на трупі ОСОБА_4

Версія сторони захисту щодо керування автомобілем «РЕНО ЛОГАН» потерпілим ОСОБА_4, а не обвинуваченим ОСОБА_2 належним чином перевірена місцевим судом, а також колегією суддів під час апеляційного перегляду вироку суду та не зайшла свого підтвердження.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи №148 від 30.05.2016 року на тілі трупа ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: сукупної травми голови, грудної клітки, живота, кровопідтічності м'яких тканин голови у тім'яно-скроневій ділянці зліва, у тім'яно-скроневій справа, лобу зліва, лінійного перелому чешу лівої скроневої кістки з переходом лінії злому на основу черепу, субдуральної гематоми у вигляді рідкої крові та рихлих згортків в проекції середніх черепних ямок, субарахноїдальних крововиливів в тім'яно-скронево-потиличних долях правої півкулі, лобно-тім'яно-скроневих долях лівої півкулі мозку, ніжок мозочку, кровопідтічності м'яких тканин в проекції руків'я грудини, по передній поверхні грудної клітки справа, відриву суглобової поверхні правого грудинно-ключичного з'єднання, переломів 2-6 ребер справа по білягрудинній лінії з розходженням країв, розривами пристінкової плеври та міжреберних м'язів, переломів 3-8 ребер справа по середньо-ключичній лінії, 3-6 ребер справа по біляхребтовій лінії, переломів 3-5 ребер зліва по середньо-ключичній лінії, 7-8 ребер зліва по передньо-підмишечній лінії, 2-7 ребер зліва по біляхребтовій лінії, розриву лівого листка діафрагми, розрив-розміжчення тканини правої легені, обширних крововиливів на поверхнях легень з розтріскуванням вісцеральної плеври, розрив-розміжчення тканини правої долі печінки, крововиливу у навколо ниркову клітковину правої нирки, забитих ран лівого плеча, лівого ліктьового суглобу, правого передпліччя, численних синців та саден голови, кінцівок, які утворилися від дії тупих твердих предметів при ударі об такі, можливо під час ДТП в указаний у постанові строк і відносно до живої особи ушкодження мають ознаки ТЯЖКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ, як небезпечні для життя і в даному випадку призвели до смерті потерпілого.

Причиною смерті ОСОБА_4 явилась сукупна травма голови, грудної клітки, живота з переломом кісток черепу, крововиливами в речовину мозку та під його оболонки, переломами ребер, розривами легень, печінки, що супроводжувалось шоком, крововтратою.

Висновки вказаної експертизи в частині зазначення, що виявлені при судово – медичній експертизі трупа ОСОБА_4 тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету, при ударі об такі, можливо під час ДТП, будучи водієм автомобіля, що зіткнувся з перешкодою, спростовуються висновком комплексної судово – медичної та транспортно – трасологічної експертизи № 164\1122 від 3.11.2016 року.

Вказана експертиза підтвердила наявність вищевказаних тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 отриманих під час ДТП. При цьому експерти провівши систематизацію тілесних ушкоджень по зонам їх розміщення у ОСОБА_2 та віртуальний механізм їх утворення, що викладено у висновку експерта № 164/1122, провівши порівняльний аналіз тілесних ушкоджень виявлених на трупі ОСОБА_4 та у ОСОБА_2, дійшли висновку, що під час ДТП 28.05.2016 року ОСОБА_4 перебував на задньому пасажирському сидінні за водієм автомобіля «РЕНО ЛОГАН» . Тілесні ушкодження у ОСОБА_4 не могли бути отримані ним при обставинах, вказаних в описовій частині постанови, будучи водієм автомобіля «РЕНО ЛОГАН».

У висновку комплексної судово – медичної та транспортно – трасологічної експертизи № 163\1122 від 3.11.2016 року по факту тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 вказано, що виходячи із комплексу судово-медичних та транспортно – трасологічних даних на час дорожньо – транспортної події 28.05.2016 року, ОСОБА_2 знаходився за кермом автомобіля «РЕНО ЛОГАН».

Тілесні ушкодження у ОСОБА_2 не могли бути отримані ним при обставинах вказаних у описовій частині постанови, тобто коли під час дорожньо – транспортної пригоди він був пасажиром автомобіля «РЕНО ЛОГАН».

Висновки вищезазначених комплексних судово-медичних та транспортно – трасологічних експертиз, яким місцевим судом надана належна оцінка, підтверджуються і іншими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, які беззаперечно викривають ОСОБА_2, як особу, що перебувала за кермом автомобіля «РЕНО ЛОГАН» під час ДТП.

У відповідності до висновку судової авто технічної експертизи №285 від 15.08.2016 року у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «РЕНО ЛОГАН» вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.1 Правил дорожнього руху України які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.

В умовах даної події водій автомобіля «РЕНО ЛОГАН» мав технічну можливість уникнути зіткнення, шляхом виконання ним вимог п.12.1 Правил дорожнього руху .

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильними висновки місцевого суду про те, що сукупність зібраних стороною обвинувачення доказів, поза межами розумного сумніву викривають ОСОБА_2, як особу, яка керуючи транспортним засобом порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Такі дії, у відповідності до досліджених доказів правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст.286 КК України.

З огляду на вище наведене апеляційні вимоги щодо скасування вироку суду з наведених в апеляційних скаргах підстав не підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів, призначене ОСОБА_2 покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим статтями 50, 65 КПК України, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Під час апеляційного розгляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404,407,418 КПК України колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 11.05.2017 року щодо ОСОБА_2 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали апеляційного суду.

Головуючий суддя: А.А.Гонтар

Судді: В.М.Герасименко

ОСОБА_10