Постанова № 75856993, 10.08.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6208/18

Провадження № 3/359/2342/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2018 м.Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської обл. Кабанячий Ю.В., за участі прокурора Шмаль В.В., особи, яка притягується до відповідальності, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Департаменту внутрішньої безпеки Київського обласного управління, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, про скоєння ним правопорушення, передбаченого ст. 1726 ч.1 КпАП України,

в с т а н о в и в :

В провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячого Ю.В. перебуває на розгляді два адміністративні протоколи: №15 від 03.08.2018 та № 16 від 03.08.2018 року стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1726 КУпАП

Так, в ході розгляду даним адміністративних матеріалів було встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції від 15.03.2016 № 49 о/с ОСОБА_1 призначено інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у місті Борисполі. Наказом Департаменту патрульної поліції від 31.05.2016 № 341 о/с ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання – молодший лейтенант поліції.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII, поліцейські є суб’єктами на яких поширюється дія цього Закону.

Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 1 Закону №1700-VII, суб’єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

ОСОБА_1 15.03.2016 прийнято Присягу працівника Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб’єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

ОСОБА_1 25.01.2017 ознайомлений з вимогами антикорупційного законодавства, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції від 02.02.2017 № 41 о/с, молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0018728), інспектора роти № 1 батальйону, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 з 08.02.2017.

На виконання абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону №1700-VII, суб’єкт декларування ОСОБА_1 25.05.2017 подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (гіперпосилання на декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) та унікальний ідентифікатор документа - https://public.nazk.gov.ua/declaration/8a46abdc-7e8c-4d44-a647-9d96473d25bc).

На виконання абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону №1700-VII, суб’єкт декларування ОСОБА_1, як особа яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 25.07.2018 подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (гіперпосилання на документ в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та унікальний ідентифікатор - https://public.nazk.gov.ua/declaration/17239f07-853d-4e37-bf02-42c349a42eb3).

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону №1700-VII, особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою статті 45 Закону №1700-VII порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Приписами частини 1 статті 45 Закону №1700-VII визначено, що суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Таким чином, кінцевим часом подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно з абзацом 2 частиною 2 статті 45 Закону №1700-VII, без порушення цього Закону у даному випадку, є час 23:59:59 год. 31 березня 2018.

Як встановлено раніше, ОСОБА_1, як особа яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, лише 25.07.2018, тобто пізніше встановленого Законом строку.

Згідно з інформацією ДП «УСС», що здійснює технічну підтримку функціонування Реєстру, в період з 09:00 до 09:50 02.01.2018 та з 12:00 до 12:40 15.03.2018 Реєстр працював з помилками або доступ до його компонентів був відсутній. В інший же період складова для подання електронних документів ІТС Реєстр (https://portal.nazk.gov.ua) функціонував у штатному режимі (без збоїв).

Таким чином, у ОСОБА_1 була технічна можливість своєчасно подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік.

Зважаючи на викладене вище, ОСОБА_1, звільнившись з посади інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Борисполі ДПП НП України, та, будучи, згідно з підпунктом «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII, суб’єктом на якого поширюється дія цього Закону, та, згідно з абзацом 14 частини 1 статті 1 цього ж Закону, особою, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, безвідповідально поставився до виконання свого обов’язку визначеного абзацом 2 частиною 2 статті 45 Закону №1700-VII (наступного року після припинення діяльності подати в установленому частиною першою статті 45 Закону №1700-VII порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік), вчасно не подав декларацію за 2017 та, з часом усвідомивши протиправність своєї бездіяльності, з метою припинення порушення вимог Закону, несвоєчасно, без поважних на те причин, лише 25.07.2018, умисно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017, яку зобов’язаний був подати до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2018, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону №1700-VII, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 1726 КУпАП.

Крім того, з моменту звільнення (припинення діяльності) ОСОБА_1 був зобов’язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, за період з 01.01.2017 по 08.02.2017, не пізніше наступного дня після звільнення, тобто до 23:59:59 год. 09 лютого 2017.

Проте установлено, що суб’єкт декларування ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, лише 25 травня 2017 (гіперпосилання на декларацію в Реєстрі та унікальний ідентифікатор документа - https://public.nazk.gov.ua/declaration/8a46abdc-7e8c-4d44-a647-9d96473d25bc).

Згідно з інформацією ДП «УСС», що здійснює технічну підтримку функціонування Реєстру, обмежень у доступі до ресурсів порталу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у період з 08.02.2017 по 09.02.2017 не було.

Таким чином, у ОСОБА_1 була технічна можливість своєчасно подати декларацію особи яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Зважаючи на викладене вище, ОСОБА_1, будучи, згідно з підпунктом «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII, суб’єктом на якого поширюється дія цього Закону, та, згідно з абзацом 14 частини 1 статті 1 цього ж Закону, суб’єктом декларування, 08.02.2017 звільнившись з органів поліції (припинивши діяльність), безвідповідально поставився до виконання своїх обов’язків, як суб’єкта декларування, щодо своєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не пізніше наступного дня після звільнення, вчасно її не подав, та з часом усвідомивши протиправність своєї бездіяльності, з метою припинення порушення вимог Закону, несвоєчасно без поважних на те причин, лише 25.05.2017, умисно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, за період з 01.01.2017 по 08.02.2017, яку зобов’язаний був подати до 23:59:59 год 09.02.2017, чим порушив вимоги частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 №1700-VII та підпункту 2 пункту 5 розділу ІІ рішення Національного агентство з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 (із змінами та доповненнями), тим самим вчинив (ла) адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 1726 КУпАП

Прокурор в судовому засіданні вказав, що обставини вчинення ОСОБА_1 корупційних діянь встановлені, а тому його необхідно визнати винним та притягнути до відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 1726 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вчинення даних корупційних діянь визнав, вказала, що допустив їх неумисно.

Крім того, вина ОСОБА_1, підтверджується, дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме: даними, що містяться протоколах про адміністративне правопорушення №15/2018 від 03 серпня 2018, письмовими поясненнями правопорушника, даними витягу щодо послідовності дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, даними повідомлення про факт своєчасного неподання декларації, даними витягу з Наказу про призначенні ОСОБА_1 на посаду інспектора патрульної поліції, даними присяги, даними заяви про звільнення, даними зобов’язання про дотримання обмежень передбачених ЗУ «Про запобігання корупції», даними витягу з наказу про звільнення, даними декларації ОСОБА_1, даними повідомлення про відсутність в обмеженні доступу до ресурсів порталу Єдиного державного реєстру декларацій.

Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення пов’язаного з корупцією.

Оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що дії правопорушника за частиною 1 статті 1726 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки ОСОБА_1 будучі суб’єктом декларування, в порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 №1700-VII, частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 №1700-VII та підпункту 2 пункту 5 розділу ІІ рішення Національного агентство з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 (із змінами та доповненнями), своєчасно не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до свого звільнення та після.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом’якшують правопорушення визнано щире каяття. Обставини, що обтяжують правопорушення не встановлено.

Згідно ст. 36 КупАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, щире каяття відсутність обтяжуючих обставин вчинення правопорушення вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 36, 40-1, 1726 ч.1, 212-2, 251-252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, визнати винним в скоєні правопорушення передбаченого частиною 1 статті 1726 КУпАП України та накласти стягнення:

- за ч1 статті 1726 КУпАП штраф в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.;

- за 1 статті 1726 КУпАП штраф в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень з перерахуванням суми штрафу в дохід держави на розрахунковий рахунок № 31114106010004, Одержувач: Держбюджет м.Бориспіль ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, на користь державного бюджету України (Отримувач коштів: Бориспільське УК/Бориспіль, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю.В. Кабанячий

Постанова суду набрала законної сили ____.

.