Постанова № 75856548, 13.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/291/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

13 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року (ухвалене в м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 року позивач звернулась до суду з позовом до Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо призначення пенсії за віком у розмірі 1053,67 грн. порушують її право на пенсійне забезпечення у розмірі не меншому прожиткового мінімуму доходів громадян, які втратили працездатність, що передбачено ст. 46 Конституції України.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

За приписами ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи неоспорені факти про те, що позивач з 15.05.2017 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розмір основної пенсії становить 828,95 грн., доплата до прожиткового мінімуму 100,38 грн., підвищення до пенсії - 124,34 грн., загальний розмір пенсії складає 1053,67 грн.

28 серпня 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2015- 2017 роки".

Листом за № Б-27-03 від 08.09.2017 року Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області відмовило в задоволенні її заяви.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по виплаті пенсії позивачу в розмірі, який є значно нижчим ніж встановлено законом, є неправомірними, а тому слід зобов'язати Іллінецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області перерахувати та виплатити пенсію позивачу, не нижчому ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дня призначення пенсії.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова № 265) визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 грн., таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Положеннями ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначено у розмірі: з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1208 гривень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII визначено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, загальний страховий стаж позивача становить 21 рік 3 місяців 26 днів, у зв'язку із чим відповідачем призначена та виплачується позивачу пенсія за віком у розмірі 828,95 грн., пропорційно наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, як це передбачено нормами ч.ч.1. 2 ст. 28 Законом № 1058-IV.

Крім того, відповідачем на виконання положень п. 2 Постанови № 265 проводиться виплата позивачу державної адресної допомоги в розмірі 100,38 грн. та підвищення відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 124,34 грн.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта відносно того, що норми ч. ч. 1, 2 ст. 28 Закону № 1058-IV, які визначають мінімальний розмір пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність поширюються лише на осіб, які мають необхідний страховий стаж, зокрема, для жінок не менше 30 років, в той час як у ОСОБА_2 наявний страховий стаж меншої тривалості.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо наявності у позивача права на пенсію у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки право на такий мінімальний розмір пенсії за віком мають жінки лише за наявності 30 років страхового стажу, тоді як у позивача наявний страховий стаж меншої тривалості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року №К/9901/46027/18.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача належним чином підтверджують ту обставину, що пенсійним органом виплачується пенсія позивачу в порядку та у розмірах, які встановлені Законом № 1058-IV, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведені обставини та правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неповно дослідив обставини справи, без встановлення всіх обставин справи, а також не наведено доказів, які б підтверджували що суб'єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення діяв протиправно та всупереч нормам чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Іллінецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.