Постанова № 75856547, 13.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/458/18

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

13 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (місце складання м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неприйняття відповідного чинному законодавству рішення про перерахунок та виплату йому пенсії у розмірі 79% грошового забезпечення, визначеного у довідці від 19 травня 2017 року №59/121/49-2017, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області без обмеження строком; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату йому заборгованості до пенсії з 01 січня 2016 року без обмеження строком відповідно до вимог ч.3 ст. 63, ч.3 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі 79% грошового забезпечення, визначеного у довідці від 19 травня 2017 року №59/121/49-2017, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно не здійснено перерахунку розміру його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з 01 січня 2016 року у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області №59/121/49-2017 від 19 травня 2017 року, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області №59/121/49-2017 від 19 травня 2017 року, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" починаючи з 01 січня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням в частині не зазначення розміру відсотку грошового забезпечення, який слід застосувати при проведенні перерахунку пенсії, а також відсутності роз'яснень щодо розгляду позовної вимоги про перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що частково призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що не зазначення у вказаному судовому рішенні обов'язку відповідача здійснити перерахунок пенсії у розмірі 79% грошового забезпечення призвело до того, що в квітні та травні виплата пенсії останнім здійснена у розмірі 70 %, що порушує його права.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

З урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково та змінити рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

28 березня 2017 року Пенсійним фондом України направлено начальникам головних управлінь ПФУ в областях та м. Києві лист № 9493/02-23 в якому вказано про необхідність у строки, передбачені постановою КМУ від 13 лютого 2008 року № 45 підготувати та направити ліквідаційним комісіям списки осіб, які мають право на перерахунок пенсії.

19 травня 2017 року ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області на адресу ГУ ПФУ у Хмельницькій області направила довідку №59/121/49-2017 від 19 травня 2017 року про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача.

11 січня 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Хмельницькій області з заявою щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Листом від 23 січня 2018 року №88/М-8 ГУ ПФУ у Хмельницькій області повідомило позивача, що в державних бюджетах України на 2015-2017 роки видатки на проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) виходячи із грошового забезпечення поліцейських не були передбачені. Пенсійним фондом України сформовано потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій та направлено до Міністерства соціальної політики України. Перерахунок та виплату перерахованих пенсій буде здійснено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, одержавши довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням положень п. 4 Порядку №45 та Закону № 2262-ХІІ зобов'язаний був ухвалити рішення про перерахунок раніше призначеної пенсії і здійснити виплату перерахованого розміру пенсії. Посилання ж відповідача на те, що перерахунок та виплату перерахованих пенсій буде здійснено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України порушує гарантоване державою право позивача на проведення відповідного перерахунку пенсії. Однак, щодо позовної вимоги про вказівку на розмір відсотку грошового забезпечення при перерахунку та виплаті пенсії, то на думку суду, такий відсоток визначений позивачу відповідно до ст. 13 Закону №2262-XII, а тому немає підстав зобов'язувати відповідача повторно це робити.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, однак вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Положеннями ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначені розміри пенсій за вислугу років.

Так, згідно з ч. 2 ст. 13 даного Закону (в редакції Закону № 1166-VII від 27.03.2014, яка чинна на момент спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач також наполягає на тому, що максимальний розмір пенсії позивача не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, у зв'язку із чим підстави для перерахунку пенсії у розмірі 79 % відсутні.

Разом з тим, зі змісту повідомлення про призначення пенсії слідує, що розмір пенсії позивача становить 79% грошового забезпечення (а.с. 13), що узгоджувалося з нормами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону № 3668-VI (3668-17) від 08.07.2011, які визначали, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що "за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце".

Зважаючи на те, що позивач набув право на призначення пенсії у розмірі 79 % грошового забезпечення відповідно до діючої на той час редакції ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", то з урахуванням вищенаведених норм вимога останнього стосовно проведення перерахунку пенсії у вказаному розмірі є обґрунтованою та безпідставно не задоволена судом першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Преамбула Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 24 березня 1988 року по справі "Олссон проти Швеції" запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Положеннями ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особам, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові №21-1465а15 від 16.09.2015, у якій Суд наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено порушене право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням розміру грошового забезпечення відповідно до довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області №59/121/49-2017 від 19 травня 2017 року, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", однак обрано спосіб відновлення порушеного права, який не в повній мірі сприяє такому відновленню, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне саме змінити рішення суду першої інстанції, а не скасувати його в частині, як на цьому наполягав апелянт.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про наявність підстав для перерахунку та виплати йому пенсії без обмеження строком, то колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що судом першої інстанції взагалі не вказано та не роз'яснено результату розгляду вказаної позовної вимоги, а відтак судом першої інстанції фактично не ухвалено судове рішення щодо однієї позовної вимоги, з приводу якої досліджувалися докази, у зв'язку із чим у позивача наявні підстави для звернення з заявою про ухвалення додаткового судового рішення в порядку ст. 252 КАС України.

Водночас, оскільки суд першої інстанції не ухвалював судового рішення стосовно задоволення або відмови у задоволенні позовної вимоги щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії без обмеження строком, то суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи апелянта відносно наявності правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині з прийняттям нового рішення про задоволення даної вимоги, так як суд першої інстанції не відмовляв у задоволенні вказаної вимоги, а взагалі не вирішив її.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За приписами ч. 2 ст. 317 КАС неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що доводи апелянта стосовно помилковості відхилення судом першої інстанції позовної вимоги стосовно зазначення розміру грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а відтак наявні підстави для зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року змінити.

Викласти третій абзац резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у наступній редакції:

"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії у розмірі 79% грошового забезпечення згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області №59/121/49-2017 від 19 травня 2017 року, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" починаючи з 01 січня 2016 року."

В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 серпня 2018 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.