Постанова № 75852876, 13.08.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/791/18

Номер провадження 3/194/399/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник І.С., за участю секретаря судового засідання - Сафонової А.Г., адвоката - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернівка Дніпропетровської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який має на утриманні дітей 2006 та 2013 років народження, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, якому відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз’яснені права,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2018 року о 08-00 годині, по вул. Лермонтова біля буд. 28 в м. Тернівка Дніпропетровської області, всупереч вимог п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом – автомобілем ЗАЗ - 968М, днз 287-61АН, з ознаками алкогольного сп’яніння (запах спиртного з рота, невиразна мова), від проходження медичного огляду на стан сп’яніння відмовився в присутності двох свідків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у здійсненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що він 15.05.2018 року рухаючись додому на автомобілі ЗАЗ по вул. Лермонтова в м. Тернівка Дніпропетровської області був зупинений працівниками поліції, які пояснили, що причиною зупинки є перевірка документів. Він пред’явив права працівникам поліції, вони спитали чи вживав алкогольні напої, на що відповів ні та дихнув, однак працівники поліції, а саме ОСОБА_3 повідомив, що чутно запах алкоголю та запропонував вирішити питання без складання адміністративного протоколу за певну суму грошей. Проте грошей він не знайшов та на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Також ОСОБА_2 зазначив, що письмове пояснення щодо визнання ним вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, він писав особисто, але працівники поліції йому диктували текст пояснення, права не роз’яснювали, заходи фізичного впливу працівниками поліції не застосовувалися, але він перебував у стресовому стані, зі скаргами на дії працівників поліції він нікуди не звертався, сам для проходження медичного освідчування на стан алкогольного сп’яніння ніяких дій не вчиняв, зазначив, що свідків запросили після складання протоколу, другий екземпляр протоколу йому не надали. Після зупинки він сів за кермо і ніяких перешкод щодо відсторонення його від керування працівники поліції йому не чинили. Вказав, що за 10 років на нього не будо накладено жодного штрафу. Крім того, у нього 5 стадія варикозного розширення вен та йому заборонено будь-яке вживання алкоголю.

Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що твердження ОСОБА_3 про зупинку ОСОБА_2 через не пристебнутий пасок не знайшли свого підтвердження, оскільки протокол за ст. 121 КУпАП не складався. Отже, ОСОБА_3 безпідставно зупинив водія ОСОБА_2. Крім того, зазначила, що взагалі не зрозуміло, на якій підставі працівник поліції ОСОБА_3 знаходився та працював 15.05.2018 року в м. Тернівка, оскільки замість надання плану-завдання, він приклав до матеріалів справи рапорт. Також, свідки, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, власноручно не писали пояснення, права ОСОБА_2 працівники поліції не роз’яснювали, що також підтвердили свідки, допитані в судовому засіданні, які не чули, що працівники поліції роз'яснювали права ОСОБА_2 та пропонували пройти медичне освідчування. Огляд на стан алкогольного сп’яніння має відбуватися в присутності двох свідків згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735. Крім того, ОСОБА_2 до медичного закладу не направлявся, направлення йому не надавалося. Адвокат ОСОБА_1 також зазначила, що обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він працює поліцейським в СРПП № 4 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, під час несення служби згідно плану-завдання в м. Тернівка по вул. Лермонтова зупинив водія, у зв’язку з тим, що у ОСОБА_2 був непристебнутий ремень безпеки, що порушує Правила дорожнього руху, після зупинки водія встановлено, що він вживав спиртні напої, оскільки сам ОСОБА_2 визнав, що пив пиво, від проходження медичного огляду та огляду на алкотестері Драгер ОСОБА_2 відмовився, на підставі чого, відносно нього, в присутностві двох свідків складено протокол про адміністративне правопорушення та роз’ясненні права, після чого ОСОБА_2 самостійно написав письмові пояснення та був відсторонений від керування транспортним засобом. ОСОБА_3 також пояснив, що транспортний засіб не блокувався та не доставлявся на спеціальний майданчик, оскільки він не перешкоджав руху. Ніяких заходів фізичного впливу до ОСОБА_2М не здійснювалось.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він ніяких стосунків з ОСОБА_2 не має, 15.05.2018 року його зупинили працівники поліції по вул. Лермонтова в м. Тернівка Дніпропетровської області, щоб він був свідком при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, та зазначив, що при ньому йому права не роз’яснювали, він все підписав, і не замітив, що ОСОБА_2 був п’яний, при ньому пройти медичний огляд ОСОБА_2 не пропонували.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він ніяких стосунків з ОСОБА_2 не має, 15.05.2018 року з ранку він їхав в лікарню, однак на вул. Лермонтова в м. Тернівка Дніпропетровської області його зупинили працівники поліції за запропонували бути свідком по справі ОСОБА_2, він підписав пояснення. Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що в його присутності ОСОБА_2 зазначив, що вживав алкогольні напої та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, чи писав він письмові пояснення він не бачив, в його присутності водію не пропонували пройти медичне освідування. Будь-яких ознак алкогольного сп’яніння у ОСОБА_2 він не бачив, права в його присутності ОСОБА_2 не роз’яснювалися.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката, свідків, суд дійшов наступного висновку.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає відповідальність особи за: керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, допитавши свідків, встановлено, що винуватість ОСОБА_2 доведена та підтверджена наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 016242 від 15.05.2018 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 відповідно до яких, ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно вживав спиртні напої (пиво), від проходження медичного огляду відмовився, а також від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на алкотестері Драгер відмовився, вину визнав та усвідомив. Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується також особистими поясненнями свідка ОСОБА_5, який показав, що в його присутності ОСОБА_2 підтвердив, що він був в стані алкогольного сп’яніння, актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_2 відмовився від огляду на алкотестері «Драгер» та відмовився від проходження медичного огляду, що підтверджується підписом ОСОБА_2 та свідків.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначили, що в їх присутності поліцейський не пропонував ОСОБА_2 пройти медичний огляд, однак свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що в його присутності ОСОБА_2 відмовився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння, вказана обставина підтверджується і письмовими поясненнями свідків, і актом на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому і ОСОБА_2, і свідки своїми підписами засвідчили відмову ОСОБА_2 від проходження медичного огляду та огляду на алкотестері Драгер.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_2, письмовими поясненнями свідків, та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за стійким внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Відтак, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає їх допустимими і достовірними та приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 ПДР України та відповідно, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 з приводу того, що інспектором поліції було безпідставно зупинено ОСОБА_2, не маючи на це права, то суд ці твердження не приймає, оскільки з наданого працівником поліції, рапорту видно, що інспектор Пінчук Р.Д. 15.05.2018 року здійснював службу в м. Тернівка згідно-плану завдання, з особистих пояснень наданих у судовому засіданні інспектором Пінчуком Р.Д видно, що причиною зупинки був непристебнутий ремень безпеки, що порушує пп. «в» п. 2.3 ч. 2 Правил дорожнього руху. Зазначені обставини, в силу ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», дають підстави для зупинення транспортного засобу, а тому в діях працівників поліції суд не вбачає порушення вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 016242 видно, що ОСОБА_2 в присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду та продуття на алкотестер Драгер, що також підтверджується та узгоджується з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Твердження представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 з приводу того, що ОСОБА_2 працівниками поліції направлення на медичний огляд не надавалось, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, про, що складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 016242.

Крім того, на підтвердження того, що ОСОБА_2 не вживає алкогольних напоїв, адвокатом ОСОБА_1 до матеріалів справи долучені наступні документи: довідка № 26 від 10.08.2018 року КЗ «Тернівська ЦМЛ» ДОР» про те, що ОСОБА_2 не перебуває на диспансерному обліку у лікаря хірурга, однак має варикозну хворобу вен, також з виробничої характеристики на ОСОБА_2 наданої Первинною профспілковою організацією Тернівського житлово-комунального підприємства видно, що ОСОБА_2 працює в КП «ТЖКП» водієм, є добросовісним, відповідальним та чесним робітником, крім того, з військового квитка, видно, ОСОБА_2 визнаний непридатним до військової служби, однак суд також бере до уваги, що згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 він відмовився від проходження медичного огляду та огляду на алкотестері Драгер у зв’язку з повним визнанням своєї вини та визнання факту знаходження в стані алкогольного сп'яніння, а також письмовими поясненнями свідків, з яких чітко видно, що в їх присутності ОСОБА_2 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі та на алкотестер Драгер, та з особистих пояснень свідка ОСОБА_5, який показав, що ОСОБА_2 сам, в його присутності, визнав, що він знаходиться в стані алкогольного сп’яніння, інші обставити та докази, зібрані під час розгляду адміністративної справи не спростовують факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, посилання представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 не був відсторонений від керування транспортним засобом та транспортний засіб відповідно до ст. 265 КУпАП повинен бути тимчасово затриманий шляхом блокування або повинен бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, спростовуються показаннями поліцейського сектору реагування ОСОБА_3, який у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 був відсторонений від керування транспортним засобом та транспортний засіб не блокувався і не доставлявся на спеціальний майданчик, оскільки він не перешкоджав руху, будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин представником ОСОБА_2 в судовому засіданні не надано.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства та загальними принципами права, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, ст. 68 Конституції України відповідно до якої незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, а також ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене та повне визнання ОСОБА_2М своєї вини згідно з письмовими поясненнями, які знаходяться в матеріалах справи, суд вважає доведеним склад адміністративного правопорушення.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу ОСОБА_2, ступінь його вини, нехтування обов’язками водія та зневажливе ставлення до правил користування наданим спеціальним правом, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який посягає на безпеку дорожнього руху, майнове положення, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, знаходження на його утриманні малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_5, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності слід застосувати адміністративне стягнення – штраф на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст. 24, 27, 40-1, 130, 283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень (р/р 31113149004001, в Казначействі України (ЕАП), отримувач ГУК у Дніпропетровській області, код з ЄДРПОУ 37988155, МФО 899998, Код 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 352,40 грн. на користь держави на р/р 31211256026001 в Казначействі України (ЕАП), отримувач ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, призначення платежу: судовий збір, Код 22030106.

На постанову суду може бути подана скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: І.С. Солодовник