Ухвала суду № 7584983, 09.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2009 р.Справа № 2-а-641/09/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лебединського відділення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Сумський окружний адміністративний суд від 15.05.2009р. по справі№2-а-641/09/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворожбалатінвест"

до Лебединського відділення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

26.02.2009року, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ворожбалатінвест” (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Лебединського відділення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач),в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення зі сплати податку на прибуток від 21.11.2008 року №0001272301/0 на загальну суму 698,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2009 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача зі сплати податку на прибуток від 21.11.2008 року №0001272301/0 на загальну суму 698,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст.4,5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі – Закон №334/94-ВР), ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХП(далі – Закон №509-ХП), Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17 грудня 1998 року №320-ХП (далі – Закон №320-ХП), Закону України „Про систему оподаткування” від 25.09.1991 року (далі – Закон №1251).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівники відповідача здійснили виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.10.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.10.2007 року по 30.09.2008 року, про що був складений акт від 07.11.2008 року №505/23/34236384.

Порушення зазначене в акті складає у порушені, зокрема, п.п.1.22.1п.1.22ст.1; п.п.4.1.1.п.п.4.1.6,п.4.1.ст.4;п.5.1.п.п.5.2.5п.5.2.п.п.5.6.1п.5.6,п.5.5.1п.5.5,п.п.5.7.1п.5.7ст.5; п.8.2.1п.8.1ст.8 Закону №334 а саме: занижено податок на прибуток в сумі – 188,00 грн. в тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 188,00 грн.

За результатами проведеної перевірки було ухвалене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.11.2008 року №00012772301/0 , яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 698,00 грн., за основним платежем – 188,00 грн., за штрафними (фінансовими )санкціями – 510,00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач у 2008 році був платником фіксованого сільськогосподарського податку. Таким чином, правомірно не подав декларації за звітний період 1 та 2 квартали 2008 року з податку на прибуток підприємств, та не сплачувало вказаний податок.

Під час ухвалення рішення про зняття з податкової реєстрації позивача як платника фіксованого сільськогосподарського податку відповідач вийшов за межу своїх повноважень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 1 Закону №320-ХП зазначено, що фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов’язкових платежів), як податок на прибуток підприємств.

Умови реєстрації особи як платника фіксованого сільськогосподарського податку передбачені частиною 1 статті 2 Закону №320-ХІУ.

Так, особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Підстави зняття особи - платника фіксованого сільськогосподарського податку з реєстрації як платника зазначеного податку визначені частиною 3 статті 2 Закону №320-ХІУ.

Такими є рішення податкового органу, якщо така особа підпадає під регулювання норм Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; така особа ліквідується, у тому числі шляхом злиття, приєднання або перетворення.

Як свідчать матеріали справи, позивач у перевіряємий період - 1 та 2 квартали 2008 року мав статус платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача не було мотивів для ухвалення рішення про зняття з реєстрації позивача як платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Перелік підстав для зняття з реєстрації позивача як платника фіксованого сільськогосподарського податку, визначений частиною 3 статті 2 Закону №320-ХІУ.

Відповідач вказує, що позивач неправильно відніс до суми валового доходу суму від реалізації сіна – 333,00 грн., оскільки це є продукція невласного виробництва.

Перелік визначений частиною 3 статті 2 Закону №320-ХП не містить названої підстави.

Крім цього, твердження відповідача про реалізацію сіна позивачем невласного виробництва спростовуються слідуючими документами: копією договору оренди земельної ділянки від 30 жовтня 2007 року; копією накладної №1 від 27 грудня 2007 року; копією платіжного доручення №5 від 28 грудня 2007 року та відсутністю доказів про його придбання у контрагента.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача не відповідає наведеним критеріям тому, їх слід скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лебединського відділення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Сумський окружний адміністративний суд від 15.05.2009р. по справі№2-а-641/09/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Донець Л.О. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 13.11.2009 р.