Постанова № 75849742, 13.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5610/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (представник Собко О.В., довіреність №2-727д від 06.06.2018 року) до Харківської обласної державної адміністрації про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Харківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 21 листопада 2013 року №473 "Про скасування розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації від 04 вересня 1998 р. №250".

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та на неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що зі скасуванням державного акту на право постійного користування землею позивача припинилось і його право користування даною земельної ділянкою, а тому відсутні порушення прав та інтересів позивача.

Водночас, представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника ОСОБА_3 у щорічній відпустці та напруженим графіком інших працівників відділу з вирішення судових спорів. Втім, колегія суддів звертає увагу, що доказів на підтвердження викладеного в клопотанні надано не було, а саме не надано доказів на підтвердження неможливості прибуття у судове засідання інших працівників відділу з вирішення судових сопорів Харківської обласної державної адміністрації, у зв'язку з чим відсутні підстави для його задоволення.

13 серпня 2018 року, на адресу Київського апеляційного адміністративного суду, надійшло клопотання ОСОБА_4 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Виходячи з аналізу вказаної процесуальної норми, участь третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в адміністративній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами опосередковано стосується їх прав, свобод, інтересів або обов'язків щодо однієї з сторін. Підставою заінтересованості третіх осіб цього виду є їх матеріально-правові відносини з однією із сторін даної справи.

У справі, що розглядається, оскаржується розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 21 листопада 2013 року №473 "Про скасування розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації від 04 вересня 1998 р. №250", що не стосуються прав, свобод, інтересів або обов'язків осіб, які мають намір отримати земельну ділянку у власність.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 про залучення його в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Валківською районною державною адміністрацією Харківської області прийнято розпорядження "Про розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) від 14.03.2017 р. №141.

Зі змісту вказаного розпорядження Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 14.03.2017 р. №141 вбачається, що однією з підстав його прийняття зазначено розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 21.11.2013 р. №473 "Про скасування розпорядження Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 04 вересня 1998 року №250 "Про зупинення дії рішення виконкому Старомерчинської селищної ради від 19.12.1995 р. №237 та приведення його в відповідність з діючим законодавством України".

У зв'язку з наведеним, ПАТ "Укргазвидобування" звернулось до голови Валківської районної державної адміністрації Харківської області із запитом №2/1-05-2464 від 22.03.2017 року щодо направлення копії вказаного розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації №473 від 21.11.2013 р.

Даний запит Валківська районна державна адміністрація Харківської області листом №01-26/799 від 05.04.2017 р. направила за належністю до розпорядника інформації (Харківської обласної державної адміністрації) для розгляду та надання відповіді.

Листом №01-33/776 від 12.04.2017 р. Харківська обласна державна адміністрація надала ПАТ "Укргазвидобування" копію запитуваного розпорядження Харківської обласної державної адміністрації.

Позивач вважає розпорядження №473 від 21.11.2013 р. протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси, що і зумовило його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та за результатами розгляду листа голови Валківської районної державної адміністрації від 11.11.2013 р. № 01-32/2948 Юридичним департаментом обласної державної адміністрації проведена перевірка законності видання розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації від 04.09.1998 р. № 250 "Про зупинення дії рішення виконкому Старомерчицької селищної ради від 04.09.1998 р. №237 та приведення його наслідків в відповідність з діючим законодавством України".

За результатами проведеної перевірки встановлено, що зазначене розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації не відповідає вимогам законодавства України, яке діяло на момент його видання, з наступних підстав.

Так, пунктом 1 розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації від 04.09.1998 р. №250 передбачалося призупинити дію рішення виконкому Старомерчицької селищної ради від 19.12.1995 р. №237 "Про передачу земель в колективну власність" як таке, що суперечить статті 5 Земельного кодексу України.

Водночас, відповідно до статей 5, 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 21.05.1997 р.) виконавчий комітет селищної ради входить до системи місцевого самоврядування в Україні, є підконтрольним та підзвітним відповідній селищній раді.

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції від 21.05.1997 р.) виконавчий комітет селищної ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються селищним головою.

У разі незгоди селищного голови з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.

Рішенням виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 21.03.1997 р.) територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, судом вбачається наявність порушення вимог статей 59, 71 Закону України "Про місцеве самоврядуванню в Україні" (в редакції від 21.05.1997 р.) щодо порядку призупинення дії рішення виконавчого комітету селищної ради та не втручання в законну діяльність органу місцевого самоврядування.

Також з матеріалів справи вбачається, що пунктом 2 розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації від 04.09.1998 р. №250 передбачалося скасувати розпорядження Валківської районної державної адміністрації від 21.05.1996 р. №172 "Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах агрофірми "Восток".

Відповідно до статті 118 Конституції України (в редакції від 28.06.1996 р.) виконавчу владу в областях і районах здійснюють місцеві державні адміністрації.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Рішення голів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Наведене свідчить, що у голови Валківської районної державної адміністрації були відсутні повноваження щодо скасування раніше виданого розпорядження Валківської районної державної адміністрації.

Також, пунктом 3 розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації від 04.09.1998 р. №250 передбачалося надати доручення інженеру-землевпоряднику здійснити заходи щодо анулювання сертифікатів про право на земельні паї, видані робітникам агрофірми "Восток".

Так, порядок видачі громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) визначався Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. №720/95, яким не передбачалося можливості здійснення заходів щодо анулювання сертифікатів про право на земельні частки (паї).

Враховуючи принцип законності діяльності районних державних адміністрацій, визначених статтею 19 Конституції України, у голови Валківської районної державної адміністрації були відсутні правові підстави видавати розпорядження щодо анулювання сертифікатів про право на земельні частки (паї).

Також, відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Наведене в сукупності дає підстави для висновку, що розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації від 04.09.1998 р. №250 "Про зупинення дії рішення виконкому Старомерчинської селищної ради від 19.12.1995 р. №237 та приведення його наслідків в відповідність з діючим законодавством України" не відповідало вимогам статей 19, 118 Конституції України (в редакції від 28.06.1996 р.), статей 59, 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 21.05.1997 р.), Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 р. №720/95.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Згідно з статтею 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними.

Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

21.11.2013 року Харківською обласною державною адміністрацією винесено розпорядження №473 "Про скасування розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації від 04 вересня 1998 року № 250".

Розпорядження Валківської районної державної адміністрації від 04.09.1998 р. "Про зупинення дії рішення виконкому Старомерчицької селищної ради від 19.12.1995 р. №237 та приведення його наслідків в відповідність з діючим законодавством України" до моменту винесення розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 21.11.2013 р. №473 "Про скасування розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації від 04 вересня 1998 року №250" було чинним, а тому на вказане розпорядження розповсюджувалась дія норм статей 33, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Таким чином, Харківська обласна державна адміністрація, як вищий орган виконавчої влади по відношенню до Валківської державної районної адміністрації мала право скасувати розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації 04.09.1998 р. №250, як таке, що суперечить законодавству України.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 21 листопада 2013 року №473 є правомірним.

Водночас, позивач стверджує, що розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 21.11.2013 р. №473 є однією з підстав прийняття розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації від 14.03.2017 р. №141 "Про розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)", яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) з метою формування земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв) земель сільськогосподарського призначення колективної власності колишнього реформованого КСП агрофірми "Восток", орієнтовною площею 3985,9926 га розташованих на території Старомерчинської селищної ради Валківського району Харківської області за межами населених пунктів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2017 р. по справі №826/5089/17 у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укргазвидобування" до Валківської районної державної адміністрації про визнання нечинним розпорядження голови Валківької районної державної адміністрації від 14.03.2017 року №141 "Про розроблення проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)" відмовлено повністю, а зазначене розпорядження від 14.03.2017 р. № 141 визнано правомірним та винесеним з додержанням норм чинного законодавства.

Зокрема, при розгляді справи №826/5089/17 судами встановлено, що рішенням Валківського районного суду Харківської області від 17.12.2014 р. по справі № 2006/245/2012 визнано протиправним та скасовано рішення XII сесії Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області XXIII скликання від 16.01.2001 року "Про надання землі сільськогосподарського призначення загальною площею 4126,12 га в постійне користування ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Харківгазвидобування" для сільськогосподарського використання підсобним аграрним підрозділом "Агрофірма "Восток" та рішення XII сесії Старомерчицької селищної ради Валківського району Харківської області XXIII скликання від 16.01.2001 року "Про надання дозволу на виготовлення державного акта на право постійного користування землею ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Харківгазвидобування" площею 4126,12 га" та визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" серія I-ХР№ 004298 від 05.07.2001 року та скасовано його державну реєстрацію.

Зазначене рішення залишено в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року.

Отже, у зв'язку зі скасуванням державного акту на право постійного користування землею позивача припинилось і його право користування даною земельною ділянкою.

Водночас, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суд.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Відтак завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31 січня 2018 року №К/9901/1141/18.

Зважаючи на те, що матеріалами справи не підтверджується факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку