Рішення № 75848044, 31.07.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/758/18

31 липня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сліворського О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області щодо нескладання акта про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1 за фактом отримання позивачем травми в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю та ненадання позивачу його копії та зобов'язання Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області скласти акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1 за фактом отримання позивачем травми в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю та надати позивачу його копії.

Ухвалою суду від 02.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Тернопільським окружним адміністративним судом у підготовчих засіданнях у даній справі, які проводилися 30.05.2018 оголошувалася перерва для надання позивачу відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.07.2018.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні у даній справі, яке проводилося 30.07.2018 оголошувалася перерва для надання позивачем додаткових доказів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 18.02.2014 по 19.02.2014 при виконанні службових обов'язків з охорони громадського порядку невідомими особами позивачу було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій, осадніння тім'яних та лобних ділянок голови, правої кисті, закрита травма грудної клітки, закритий перелом тіла грудини, забій правої половини грудної клітки. Надалі, 22.02.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив видати акт про нещасний випадок за формою Н-1 за фактом отримання позивачем з 18.02.2014 по 19.02.2014 травм в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку.

Однак, листом від 14.03.2018 № 161 комісія повідомила позивача про те, що відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (далі - Порядок № 1346) акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-1 складається за результатами відповідного розслідування нещасних випадків, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше. Таким чином, оскільки позивач від виконання службових обов'язків не звільнявся, то підстав для видачі акта за формою Н-1 немає.

Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки, внаслідок отриманих зазначених тілесних ушкоджень, позивач у період з 19.02.2014 по 21.02.2014 перебував на стаціонарному лікуванні у Тернопільській МКЛШД, а тому твердження відповідача на те, що позивач від виконання службових обов'язків не звільнявся є хибним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 04.06.2018 (арк. справи 61-65), просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що позивачу правомірно було відмовлено у видачі акта про нещасний випадок за формою Н-1, оскільки відповідно до довідки СМЗ УМВС в Тернопільській області від 17.03.2014 № 25/170 позивач від виконання службових обов'язків не звільнявся у зв'язку з отриманням травм під час масових заворушень, які відбулися з 18.02.2014 по 19.02.2014.

З огляду на зазначене та посилаючись на пояснення викладені у відзиві на позовну заяву від 17.05.2018 № 614 та запереченні від 13.06.2018 № 614 (арк. справи 48-51, 68-69), просив у задоволені позову відмовити.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Надалі, протягом листопада 2013 року та січня, лютого 2014 року на території України відбулися масові зібрання людей на центральних площах обласних центрів та біля адміністративних приміщень органів виконавчої влади, та місцевого самоврядування з метою висловлення незадоволення щодо їх роботи, а також закликів про зміну представників діючої влади на той час.

Охорону громадського порядку під час зазначених подій у м. Тернополі забезпечували працівники УМВС України в Тернопільській області. Відповідно до розрахунку сил та засобів по охороні громадського порядку на території м. Тернополя 18.02.2014, затвердженого керівництвом УМВС, того дня до несення служби всього було задіяні 353 співробітника міліції, в тому числі і позивач.

Під час масових заворушень, які відбулися з 18.02.2014 по 19.02.2014 позивачу при виконанні службових обов'язків з охорони громадського порядку невідомими особами було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій, осадніння тім'яних та лобних ділянок голови, правої кисті, закрита травма грудної клітки, закритий перелом тіла грудини, забій правої половини грудної клітки, що підтверджується довідкою ТМКЛШД від 19.02.2014 № 1835 (акр справи 13).

Внаслідок отриманих зазначених тілесних ушкоджень, позивач у період з 19.02.2014 по 21.02.2014 перебував на стаціонарному лікуванні у Тернопільській МКЛШД, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1423 від 21.02.2014 (арк. справи 12).

У відповідності до постанови ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Тернопільській області" № 40 від 04.12.2017 зазначена травма пенсіонера МВС ОСОБА_3 пов'язана з проходженням служби в поліції (арк. справи 9).

Також, 13.02.2018 Тернопільським обласним центром медико - соціальної експертизи було проведено огляд позивача та встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 20%, що підтверджується довідкою серії АГ № 0021464 (арк. справи 10).

22.02.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив видати акт про нещасний випадок за формою Н-1 за фактом отримання позивачем з 18.02.2014 по 19.02.2014 травм в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку.

Листом від 14.03.2018 № 161 комісія повідомила позивача про те, що відповідно до пункту 2.1 Порядку № 1346 акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-1 складається за результатами відповідного розслідування нещасних випадків, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше. Таким чином, оскільки відповідно до довідки СМЗ УМВС в Тернопільській області від 17.03.2014 № 25/170 позивач від виконання службових обов'язків не звільнявся у зв'язку з отриманням травм під час масових заворушень, які відбулися з 18.02.2014 по 19.02.2014, то підстав для видачі акта за формою Н-1 немає (арк. справи 11).

Однак, суд не погоджується із такою відмовою щодо видачі позивачу акта про нещасний випадок за формою Н-1, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Пунктом 3.5 Порядку № 1346 визначено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Згідно з пунктом 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Аналізуючи зазначені норми Порядку № 1346, суд дійшов висновку, що акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-1 складається за результатами відповідного розслідування нещасних випадків, що призвели до втрати працівником працездатності, зокрема, на один робочий день чи більше.

Згідно Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці № 41 від 01.09.1992 Міністерства праці України, працездатність - здатність людини до активної діяльності, що характеризується можливістю виконання роботи і функціональним станом організму в процесі роботи ("фізіологічною ціною" роботи).

Тобто здатність людини до праці оцінюється не лише за можливістю виконання роботи та функціональним станом організму, а й за додатковими критеріями (стан здоров'я, професійні знання, вміння, досвід).

Таким чином, непрацездатність - це стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я.

Суд встановив, що внаслідок отриманих зазначених тілесних ушкоджень, позивач у період з 19.02.2014 по 21.02.2014 перебував на стаціонарному лікуванні у Тернопільській МКЛШД, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1423 від 21.02.2014 (арк. справи 12).

Стаціонарне лікування - це особлива форма терапії, яка забезпечується 24 години на добу. Найчастіше хворі залишаються в медичних установах протягом декількох днів, тижнів або навіть місяців, років.

Як слідує із зазначеної виписки хворого, що позивач прибув до Тернопільської МКЛШД 19.02.2014 з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій, осадніння тім'яних та лобних ділянок голови, правої кисті, закрита травма грудної клітки, закритий перелом тіла грудини, забій правої половини грудної клітки.

Надалі, позивач проходив з 19.02.2014 по 21.02.2014 стаціонарне лікування у зазначеній лікарні. Згідно виписки слідує те, що позивач протягом лікування здавав низку аналізів та проходив курс лікування. Також лікарем рекомендовано позивачу "обмеження активних рухів".

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про підтвердження належними та допустимими доказами у справі, що стан здоров"я позивача, обумовлений травмами, що отримані період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку з 18.02.2014 по 19.02.2014, в подальшому унеможливлюв виконання роботи визначеного обсягу, професії позивача без шкоди для здоров'я, що підтверджується в тому числі випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1423 від 21.02.2014, а отже, зазначений нещасний випадок призвів до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що відповідно до довідки СМЗ УМВС в Тернопільській області від 17.03.2014 № 25/170 позивач від виконання службових обов'язків не звільнявся, а отже, не мала місце втрата працездатності позивачем, оскільки, зазначена обставина, лише свідчить про те, що позивач не зважаючи на те, що його стан здоров"я згідно висновків лікарів унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу без шкоди для здоров'я, - не скористався правом на отримання особливої форми терапії, яка забезпечується медичними установами 24 години на добу, з звільнення від виконання обов"язків більш як на один день.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даних спірних правовідносинах відповідачем не дотримано вимог частини другої статті 2 КАС України, що виразилость у протиправній бездіяльності відповідача, оскільки, за вказаних вище обставин у відповідача були наявні всі правові підстави для проведення за зверненням позивача службового розслідування нещасного випадку та складення відповідного акту згідно Порядку № 1346.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частинами третьою та четвертою статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку що стався в період з 18.02.2014 по 19.02.2014 з ОСОБА_3 під час проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків та зобов'язання відповідача провести службове розслідування нещасного випадку, що стався у період з 18.02.2014 по 19.02.2014 з ОСОБА_3 під час проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов'язків.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001) щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку що стався в період з 18.02.2014 по 19.02.2014 з ОСОБА_3 під час проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов"язків.

Зобов"язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області провести службове розслідування нещасного випадку, що стався у період з 18.02.2014 по 19.02.2014 з ОСОБА_3 під час проходження служби в органах внутрішніх справ при виконанні службових обов"язків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.