Рішення № 75847797, 07.08.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№464/2721/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Стець Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Управління застосування пенсійного законодавства Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- скасувати рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області Управління застосування пенсійного законодавства Відділ з питань призначення та перерахунків пенсі № 6 призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 26.01.1991 №10 з дня звернення до Управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, зарахувавши у пільговий трудовий стаж роботу за період з 30.08.1983 по 01.01.1985 (робота газоелектрозварником 4 розряду у Львівській госпрозрахунковій спеціалізованій ремонтно-монтажній дільниці тресту "Електронбуд") до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 травня 2015 року йому виповнилося 55 років, а його загальний трудовий стаж станом на 31.12.2016 становив 26 років 11 місяців 15 днів, з них стаж роботи на посадах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 становить 18 років 7 місяців 11 днів, що у відповідності до вимог ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дає право позивачу на пільгову пенсію. Зазначає, що 19 грудня 2018 року він звернувся з письмовою заявою до відповідача про призначення йому пільгової пенсії, додавши до неї всі необхідні документи. Втім, у квітні 2018 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах. Відмова вмотивована тим, що записів у трудовій книжці є недостатньо, а уточнюючої довідки згідно з пунктом 20 постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 за період роботи з 30.08.1983 по 01.01.1985, позивач не надав. Зазначено, що питання щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 30.08.1983 по 01.01.1985 може розглядатися за умови подання уточнюючої довідки. Однак, на переконання позивача, відмова відповідача є протиправною, а посилання відповідача на те, що у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах є необґрунтовані. Позивач вважає, що вказаний період роботи підтверджується наданими документами, зокрема копіями наказів, відомостями з нарахування заробітної плати за 1982 та 1985-1993рр., карточкою Т-2 та записами про відпустки. Окрім того, позивач стверджує, що технологічний процес та інші документи, які не долучені до справи, оскільки не збереглися на підприємстві, не можуть ставитися особі в провину та позбавляти законного права на пільгову пенсію. Враховуючи наведене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Заперечення мотивує тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". За результатами розгляду заяви та дослідження наданих позивачем документів було прийнято рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії. Підставою для відмови стало не підтвердження пільгового стажу за період роботи з 30.08.1983 по 01.01.1985, оскільки записів у трудовій книжці було недостатньо, а уточнюючої довідки згідно з пунктом 20 постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 за вказаний період роботи позивач не надав. Окрім того, відповідач зазначив, що з наданих позивачем документів не можливо встановити зайнятість позивача саме на різанні та ручному зварювані, як це визначено підрозділом 33 Розділу XXXII «Загальні професії» Списку 2. Характер зварювання також не підтверджено позаплановою перевіркою достовірності відомостей про підтвердження трудового стажу, наданих для призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що було складено акт № 92/1 с від 05.03.2018. Що стосується атестацій робочих місць, то ТОВ "Сантехмонтаж-539" листом № 199 від 12.10.2017 повідомило управління про те, що атестація робочого місця по 31.12.1993 не проводилась. Будь-які інші накази про проведення атестації робочого місця у ТОВ "Сантехмонтаж-539" позивачем не були подані. З огляду на те, що поданими документами не підтверджується право позивача на пільгове пенсійне забезпечення, підстави для призначення пільгової пенсії відповідно до вимог пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2018 року передано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

12 червня 2018 року матеріали справи № 464/2721/18 надійшли до Львівського окружного адміністративного суду, за наслідками автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Брильовському Р.М.

13 червня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду прийнято справу № 464/2721/18 до провадження, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилося ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією трудової книжки та особової картки.

19 грудня 2017 року позивач звернувся до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Списком №2.

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював:

- з 15.06.1982 по 04.09.1983 - електрозварником Львівської госпрозрахункової

спеціалізованої ремонтно-монтажної дільниці тресту "Електронбуд";

- з 05.09.1983 по 17.12.1984 - газоелектрозварником Львівської госпрозрахункової спеціалізованої ремонтно-монтажної дільниці тресту "Електронбуд";

- з 02.01.1985 по 01.07.1993 - газоелектрозварником Львівського спецуправління № 539 тресту "Промхімсантехмонтаж".

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відмова вмотивована тим, що за наслідками розгляду заяви позивача, було встановлено, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивачу необхідно подати до пенсійного органу уточнюючу довідку за період його роботи з 30.08.1983 по 01.01.1985, згідно з п. 20 Постанови КМУ №637, оскільки записів у трудовій книжці є недостатньо. Зазначено, що з наданих позивачем документів неможливо встановити зайнятість позивача саме на різанні та ручному зварювані, як це визначено підрозділом 33 Розділу XXXII «Загальні професії» Списку 2. Характер зварювання також не підтверджено позаплановою перевіркою достовірності відомостей про підтвердження трудового стажу, наданих для призначення пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що було складено акт № 92/1 с від 05.03.2018. Також відповідач вказав, що ТОВ "Сантехмонтаж-539" листом № 199 від 12.10.2017 повідомило управління про те, що атестація робочого місця по 31.12.1993 не проводилась.

Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, тому оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788, в редакції станом на час подання заяви позивачем), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочого місця, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Так, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з абзацом першим підпункту 2 пункту 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочого місця, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу у період з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 п. 2, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинні в період роботи особи. При цьому, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи та виписку із наказу про проведення атестації робочого місця.

Обов'язковою умовою для зарахування роботи у шкідливих умовах до пільгового стажу після 21.08.1992 є результати атестації робочого місця.

Частина 3 статті 13 Закону №1788 встановлює, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачений законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з ст. 100 Закону №1788, особам, які працювали до введення в дію цього Закону (тобто до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Право особи на призначення пільгової пенсії, згідно зі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа зі шкідливими і важкими умовами праці.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», є виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

У постанові від 06.12.2016 у справі № 21-1660а16 Верховний Суд України вказав на те, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці.

Аналізуючи вище зазначенні норми законодавства, можна дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документи які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Водночас, період пільгової роботи після 01.01.1992 для визначення права на пільгову пенсію застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.11.1991.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 працював:

- з 15.06.1982 по 04.09.1983 - електрозварником Львівської госпрозрахункової

спеціалізованої ремонтно-монтажної дільниці тресту "Електронбуд";

- з 05.09.1983 по 17.12.1984 - газоелектрозварником Львівської госпрозрахункової спеціалізованої ремонтно-монтажної дільниці тресту "Електронбуд";

- з 02.01.1985 по 01.07.1993 - газоелектрозварником Львівського спецуправління № 539 тресту "Промхімсантехмонтаж".

Відповідно до підрозділу 33 Розділу XXXII "Загальні професії" зазначеного Списку № 2 передбачено електрогазозварників, зайнятих повний робочий день різанням та ручним зварюванням та електрозварників ручної зварки.

Таким чином, для підтвердження професії електрогазозварника необхідно підтвердити зайнятість особи певними видами зварювальних робіт, які дають право на пільгову пенсію.

Як вбачається із довідки від 12.10.2017 № 34 про підтвердження пільгового стажу, ОСОБА_1 протягом повного робочого дня у період з 15.06.1982 по 29.08.1983 та з 02.01.1985 та з 01.07.1993 виконував роботи електрозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні. Однак, у зазначеній довідці також вказано, що контактною, точковою, стиковою і шовною зваркою ОСОБА_1 не займався. Підставою для видачі довідки зазначено наказ про присвоєння професії та встановлення розряду № 72 від 16.06.1982, наказ про звільнення № 80-к від 29.08.1983, наказ про прийняття на роботу № 1-к від 02.01.1985 по № 31-к від 01.07.1993, відомості про заробітну плату, записи про відпустку, карточка ф. Т-2 та технологічний процес.

Однак, як слідує із змісту відмови відповідача наказ про прийняття ОСОБА_1 на роботу № 1-к від 02.01.1985 та технологічний процес позивачем до заяви про призначення пільгової пенсії відповідачу не було надано.

5 березня 2018 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI, ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 1788-ХІІ та направлення від 01.03.2018 № 1722 відповідачем проведено позапланову перевірку даних, відображених у довідці про підтвердження трудового стажу від 21.10.2017 № 34, виданої ОСОБА_1 для призначення (перерахунку) пенсії за періоди 15.06.1982 по 29.08.1983 та з 02.01.1985 по 01.07.1983.

Втім, за результатами перевірки достовірності відомостей про підтвердження трудового стажу, характер зварювання не було підтверджено, про що було складено акт № 92/1 с від 05.03.2018.

Із наданих позивачем документів також не було встановлено, що позивач в період з 30.08.1983 по 01.01.1985 працював саме на різанні та ручному зварюванні.

Таким чином, із наданих документів не вбачається, яким видом зварювання займався позивач, оскільки у довідці від 12.10.2017 № 34 про підтвердження пільгового стажу зазначено, що ОСОБА_1 протягом повного робочого дня у період з 15.06.1982 по 29.08.1983 та з 02.01.1985 та з 01.07.1993 виконував роботи електрозварника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні. Проте у зазначеній довідці також вказано, що контактною, точковою, стиковою і шовною зваркою ОСОБА_1 не займався.

Суд погоджується з доводами позивача, що основним документом, який характеризує трудову діяльність особи є трудова книжка.

Так, відповідно до ст. 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Окрім цього, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Однак, суд звертає увагу позивача на те, що у трудовій книжці немає відомостей про умови праці та характер виконуваної роботи, а відтак у трудовій книжці міститься лише запис про посаду на якій перебувала особа. Втім, відсутні відомості про характер виконуваної роботи, що не дає можливості виконати вимоги підрозділу 33 Розділу XXXII "Загальні професії", а саме визначити чи був зайнятий позивач повний робочий день різанням та ручним зварюванням та чи був він електрозварником ручної зварки.

Як наслідок, станом на час розгляду справи, належним чином підтвердити пільговий стаж роботи позивача за період з 30.08.1983 по 01.01.1985 неможливо.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справах №750/7525/17 і №352/1840/14-а (2а/352/83/14) та Верховного Суду України від 10.09.2013 (справа №21-183а13), від 25.11.2014 (справа №21-519а14) та від 12.04.2016 (справа №21-6501а15), в яких сформовано правовий висновок про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, суд наголошує, що в разі неможливості підтвердження трудового стажу відповідно до записів у трудовій книжці, особа має право надати пенсійному органу уточнюючу довідку.

Зокрема, як вже зазначалося порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме - Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача, що записів у трудовій книжці є недостатньо, а питання щодо зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 30.08.1983 по 01.01.1985 може розглядатися за умови подання уточнюючої довідки відповідно до пункту 20 постанови КМУ № 637.

Матеріалами справи підтверджується, та не заперечувалося позивачем, що станом на день звернення позивача з відповідною заявою про призначення йому пільгової пенсії, тобто 19.12.2017, уточнюючої довідки за спірний період, а саме з 30.08.1983 по 01.01.1985 ним не подавалося.

Відтак, позивачем не було доведено його право на зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 30.08.1983 по 01.01.1985, а тому відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пільгової пенсії, діяв на підставі та у межах чинного законодавства.

Окрім того, суд наголошує, що позивач має право повторно звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Списком №2 подавши уточнюючу довідку за спірний період.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, у даній справі оспорюється рішення прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Із врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2018.

Суддя Р.М. Брильовський