Рішення № 75847026, 06.08.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 803/899/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Лабінської Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Луцької міської ради (далі - Луцька міська рада, відповідач) про зобов'язання вчинити дії по дотриманню законності щодо самовільно влаштованої вулиці Застав'я в прибережній зоні річки Омелянівка та ліквідувати самовільно влаштований проїзд з вулиці Застав'я на вулицю Боровиковського в місті Луцьку шляхом припинення його використання.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове засідання призначено на 10:30 год. 03.07.2018, а в подальшому у судовому засіданні було оголошено перерву у розгляді справи до 11:30 год. 26.07.2018 та у зв'язку з необхідністю отримання нових доказів - до 14:00 год. 06.08.2018.

Судом неодноразово акцентувалася увага позивача та його представника щодо чіткого формулювання предмета та підстав позову, зокрема, і в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 22.05.2018, і під час судового розгляду справи та в кінцевому варіанті останні вказали, що даний спір випливає із неналежного розгляду звернення громадян від 26.12.2017 та просили зобов'язати Луцьку міську раду вчинити дії по дотриманню законності щодо самовільно влаштованої вулиці Застав'я в прибережній зоні річки Омелянівка та ліквідувати самовільно влаштований проїзд з вулиці Застав'я на вулицю Боровиковського в місті Луцьку шляхом припинення його використання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 26.12.2017 звернувся до відповідача із заявою про повторний розгляд його заяв, поданих у 2015-2016 роках, в яких просив припинити порушення земельного законодавства з приводу самовільно влаштованої вулиці Застав'я в прибережній зоні річки Омелянівка та коли буде відновлена земельна ділянка вздовж річки Омелянівка до її попереднього стану та проїзд частини вулиці Боровиковського між земельними ділянками позивача та ОСОБА_4

Позивачу листом від 26.01.2018 №Л-384/4-240 була надана відповідь на його заяву в якій зазначалося, що влаштування проїзду між вулицями Застав'я та Боровиковського не суперечить містобудівній документації на місцевому рівні. Позивач з такою відповіддю не погоджується та вважає, що відповідач під час розгляду його звернення допустив протиправну бездіяльність з приводу дотримання законності внаслідок чого було самовільно влаштовано та побудовано проїзд з вулиці Боровиковського на вулицю Застав'я, яка знаходиться в прибережно-захисній смузі річки Омелянівка. З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

У поданому суду відзиві на позовну заяву (а.с. 35-37) відповідач проти позовних вимог заперечила та зазначила, що його звернення розглянуто Луцькою міською радою належним чином, надано обґрунтовану та вичерпну відповідь.

При цьому зазначила, що на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2017, на звернення ОСОБА_1 від 02.12.2015 та 25.01.2016 надано вичерпні відповіді листами від 18.12.2015 № 08-977/8-070 та від 12.02.2016 № Л-384-090 за підписом секретаря Луцької міської ради.

Щодо законності побудови вулиці Застав'я повідомила, що відповідно до погодженої містобудівної документації (Генерального плану м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24.06.2009 № 41/1 та плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 25.05.2015 № 71/13) вказана земельна ділянка знаходиться в зоні садибної забудови. Також відповідно до зазначеного плану зонування території м. Луцька, влаштування проїзду між вулицями Застав'я та Боровиковського не заборонено.

Враховуючи наведене, просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач у відповіді на відзив (а.с. 96-101) не погодився з аргументами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву та просив позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги, з врахуванням уточнення підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання щодо задоволення позовних вимог заперечила та у задоволенні позову провила відмовити.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2015 та 25.01.2016 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зверталися до Луцького міського голови із заявами, в яких просили надати відповідь коли буде ліквідоване та припинене порушення земельного законодавства з приводу самовільно побудованої дороги по вулиці Застав'я та коли буде відновлена земельна ділянка вздовж річки Омелянівка до їх попереднього стану та по проїзду частини вулиці Боровиковського між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Листами від 18.12.2015 № Л-947/3-090 та від 12.02.2016 № Л-384-090 за підписом першого заступника Луцького міського голови Яковлєва Т.В., на вказані звернення надано відповідь та зазначено, що відповідно до погодженої містобудівної документації (генерального плану м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24.06.2009 № 42/1 та плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 25.02.2015 № 71/12), дана земельна ділянка знаходиться в зоні садибної забудови. Вулиця Застав'я та проїзд між будинками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 необхідні для обслуговування індивідуальних житлових будинків даного району. Проект вулиці Застав'я розроблявся та погоджувався у 90-х роках минулого століття, інформація про який не збереглася у виконавчих органах міської ради.

Також зазначено, що судами різних інстанцій розглядалося питання щодо законності проекту благоустрою на вулиці Застав'я в місті Луцьку, а судовими рішеннями, які набрали законної сили, в задоволенні позовних вимог про визнання проекту благоустрою на зазначеній вулиці нікчемним відмовлено.

Так, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2017, постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.09.2016 скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_5 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Луцького міського голови Романюка М.Я. щодо розгляду звернень від 02.12.2015 та 25.01.2016 та зобов'язано Луцького міського голову Романюка М.Я. розглянути звернення ОСОБА_1, ОСОБА_5 від 02.12.2015 та 25.01.2016 відповідно до вимог чинного законодавства та за результатами надати мотивовану відповідь за особистим підписом.

26.12.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знову звернулися із заявою до секретаря міської ради, виконувача повноважень Луцького міського голови Пустовіта Г.О. з проханням повторно розглянути їх заяви від 02.12.2015 та 25.01.2016 та надати мотивовану відповідь за особистим підписом. Також просили прийняти рішення щодо стягнення з бюджетних асигнувань Луцької міської ради на їх користь судові витрати в сумі 1157,52 грн. (а.с. 29).

Юридичний департамент Луцької міської ради листом від 04.01.2018 № 3-12/7 звернувся до заступника міського голови про внесення звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 26.12.2017 № Л-384/4-240 на розгляд постійно діючої комісії з питань розгляду звернень громадян.

Відповідно до протоколу засідання постійно діючої комісії з питань розгляду звернень громадян ОСОБА_10 комітету Луцької міської ради від 09.01.2018 № 1 вирішено повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від 02.12.2015 та 25.01.2016 відповідно до вимог чинного законодавства та підготувати узагальнену відповідь авторам звернення.

Так, листом від 26.01.2018 № Л-384/4-240 «Про повторний розгляд заяв» за підписом секретаря Луцької міської ради Пустовіта Г.О. повідомлено, що згідно Генерального плану міста Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24.06.2009 № 42/1, передбачений проїзд між вулицями Застав'я та Боровиковського. Вулиця Застав'я та даний проїзд необхідні для обслуговування індивідуальних житлових будинків даного району. Відповідно до Плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 25.02.2015 №71/13, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у томі числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, тощо. Об'єкти, що знаходяться в прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають установленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Влаштування проїзду між вулицями Застав'я та Боровиковського не суперечить містобудівній документації на місцевому рівні.

Щодо сплати судових витрат повідомлено, що заявники мають право звернутися для примусового виконання рішення суду до органів державної виконавчої служби в порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Дана стаття закріплює одну з основоположних засад взаємовідносин держави і людини - право звернення з індивідуальними і колективними зверненнями. Конституція гарантує громадянам право направляти як індивідуальні, так і колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Це важлива ознака конституційного ладу України.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України "Про звернення громадян" (надалі - Закон №393/96-ВР). Даний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частинами першої - сьомою статті 5 цього ж Закону визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно із частинами першою - третьою статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Як вбачається із статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у своїх заявах від 02.12.2015 та 25.01.2016, адресованих голові Луцької міської ради просили надати відповідь коли буде ліквідоване та припинене порушення земельного законодавства з приводу самовільно побудованої дороги по вулиці Застав'я та коли буде відновлена земельна ділянка вздовж річки Омелянівка до їх попереднього стану та по проїзду частини вулиці Боровиковського між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_5

На ці звернення було надано відповіді листами від 18.12.2015 № Л-947/3-090 та від 12.02.2016 № Л-384-090 за підписом першого заступника Луцького міського голови Яковлєва Т.В., де вказано, що відповідно до плану зонування території м. Луцька не заборонено влаштування проїзду між вулицями Застав'я та Боровиковського та судами різних інстанцій розглядалося питання щодо законності проекту благоустрою на вулиці Застав'я в місті Луцьку, а судовими рішеннями, які набрали законної сили, в задоволенні позовних вимог про визнання проекту благоустрою на зазначеній вулиці нікчемним відмовлено.

Рішенням суду зобов'язано відповідача розглянути вказані звернення у відповідності до вимог чинного законодавства та надати мотивовану відповідь.

При цьому, 26.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повторно розглянути його заяви від 02.12.2015 та 25.01.2016 та надати мотивовану відповідь.

Так, на виконання рішення суду, листом від 26.01.2018 за вих. №Л-384/4-240 позивачу було надано відповідь на питання, які містяться в заяві від 26.12.2017 та його попередніх заявах від 02.12.2015 25.01.2016 та повідомлено, що влаштування проїзду між вулицями Застав'я та Боровиковського не суперечить містобудівній документації на місцевому рівні.

Проаналізувавши зміст поставлених у заявах від 02.12.2015, 25.01.2016 та 26.12.2017 питань та зміст відповіді на ці питання, підготовлені відповідачем 26.01.2018, суд вважає, що відповідачем звернення у повному обсязі розглянуто, за результатами розгляду надано письмову мотивовану відповідь на нього, відповідь на звернення є вичерпною, надана уповноваженою на те особою та підготовлена у строки, як того вимагають положення статті 20 Закону №393/96-ВР.

Отже, відповідачем в межах своєї компетенції у повному обсязі та у відповідності до норм чинного законодавства підготовлено письмову відповідь на заяву позивача від 26.12.2017.

Суд вважає, що в даному випадку звернення позивача розглянуто у відповідності до норм статтей 5, 7, 19, 20 Закону №393/96-ВР та є правомірним.

Як слідує з позовної заяви, позивач суб'єктивно не погоджується із змістом наданих відповідей.

Суд зазначає, що суб'єктивне сприйняття і трактування позивачем відповіді на його звернення та погодження чи не погодження з відповіддю відповідача не може свідчити про неповний чи необ'єктивний розгляд його заяви, якщо її вирішення здійснено у відповідності до норм чинного законодавства.

Разом з тим, суд зауважує, що преамбулою Закону України "Про звернення громадян" визначено сфери застосування та питання, які цим Законом регламентуються. Зазначені положення деталізуються безпосередньо в статтях Закону.

В межах наданих повноважень Луцькою міською радою позивачу надано відповідь на його звернення щодо влаштування проїзду з вулиці Боровиковського до вулиці Застав'я. Такі дії відповідача на думку суду відповідають нормам Закону.

Отже, відповідачем в межах своїх повноважень у повному обсязі та у відповідності до норм Закону №393/96-ВР розглянуто звернення позивача від 26.12.2017 та дано письмову відповідь на нього, а тому ним не було допущено протиправних дій чи бездіяльності при його вирішенні.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії також не підлягають задоволенню, оскільки підставою для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є встановлення протиправності його дій чи допущеної протиправної бездіяльності.

Зважаючи на те, що суд не встановив протиправної бездіяльності чи неправомірних дій відповідача, то і в задоволенні позову про зобов'язання вчинити дії слід відмовити.

Суд зазначає, що у відповіді на заяву позивача відповідач чітко зазначив, що влаштування проїзду на вищезазначених вулицях відповідає нормам чинного законодавства та здійснено правомірно.

У даному випадку предметом спірних правовідносин є дотримання відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернень позивача, яким суд надав правову оцінку.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії по дотриманню законності щодо самовільно влаштованої вулиці Застав'я в прибережній зоні річки Омелянівка та ліквідувати самовільно влаштований проїзд з вулиці Застав'я на вулицю Боровиковського в місті Луцьку шляхом припинення його використання не підлягають задоволенню, оскільки питання самовільного влаштування дороги є питаннями, які не можуть вирішуватися в порядку звернення громадян та виходять за межі предмету спірних правовідносин.

На думку суду, встановлення обставин самовільного влаштування проїзду, його ліквідації, припинення його використання та відповідно яким чином при цьому порушено права позивача повинні встановлюватися у встановлений законодавством спосіб та вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Вказане закріплено і статтею 12 Закону України "Про звернення громадян", в якій зазначено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України", законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на те, що суд не встановив протиправної бездіяльності чи неправомірних дій відповідача, тому в задоволенні позову про зобов'язання вчинити дії слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Луцької міської ради про зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 13 серпня 2018 року.