Рішення № 75845043, 13.08.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3738/18

Провадження № 2/635/2297/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Власенко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа: Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, в якій просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1850 кв.м. для обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування позову зазначила, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3. Після смерті ОСОБА_3 Першою державною нотаріальною конторою Харківської області було заведено спадкову справу №1636/2008. 25 березня 2010 року позивачем було отримано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1-455 на 2/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Право власності було зареєстровано у встановленому законом порядку 18 серпня 2010 року.

29 грудня 2017 року позивач звернулась до державного нотаріуса Ольховської Л.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1850 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1.

03 січня 2018 року державним нотаріусом Ольховською Л.М. ухвалено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що рішення виконавчого комітету Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області №808 від 09 грудня 1997 року не відповідає вимогам ст. 67 Земельного кодексу України, прийнятого у 1990 році, в частині розміру земельної ділянки, а також, що право власності на земельну ділянку має підтверджуватися державним актом, який померла за життя не отримала.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 червня 2018 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні на 09 липня 2018 року, яке було відкладено на 07 серпня 2018 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07 серпня 2018 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 не з'явився, надав суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

Представник відповідача Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з'явився, суду надана заява за підписом Бабаївського селищного голови Мороза О.В. про розгляд справи за відсутності представника Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області.

Представник третьої особи Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області у судове засідання не з'явився, суду надана заява за підписом в.о. завідувача Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Богунової Н.В., про розгляд справи за відсутності представника Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області №808 від 09 грудня 1997 року ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1850 кв.м. для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла.

За життя (06.07.2000 р.) померла склала заповіт, за яким все належне їй майно де б таке не знаходилося, та з чого б воно не складалося, та взагалі все що буде їй належати, та на що вона за законом буде мати право на день смерті ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1.

Після смерті ОСОБА_3 Першою державною нотаріальною конторою Харківської області було заведено спадкову справу №1636/2008 за заявою ОСОБА_1 25 березня 2010 року позивачем було отримано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1-455 на 2/3 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Право власності було зареєстровано у встановленому законом порядку 18.08.2010 року.

29 грудня 2017 року позивач звернулась до державного нотаріуса Ольховської Л.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1850 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1.

03 січня 2018 року державним нотаріусом Ольховською Л.М. було ухвалено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що рішення виконавчого комітету Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області №808 від 09.12.1997 р. не відповідає вимогам ст. 67 Земельного кодексу України, прийнятого у 1990 році, в частині розміру земельної ділянки, а також, що право власності на земельну ділянку має підтверджуватися державним актом, який померла за життя не отримала.

Надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 відбувалося на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 р №15-92 в редакції станом на 26.12.1992 рік.

Пунктами 1,3 вказаного Декрету передбачено, що сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України.

Крім того, п. 4 Декрету передбачено зупинити дію частини другої статті 17 і статті 23 Земельного кодексу України (561-12) щодо власників земельних ділянок, визначених статтею 1 цього Декрету, якими передбачалося, що право власності виникає лише з дня видачі та державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

Таким чином, якщо у громадянина була у користуванні земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), і рішенням місцевої ради така земельна ділянка була передана йому у приватну власність, то з дня прийняття цього рішення радою у такого громадянина виникає право власності на земельну ділянку.

Пунктом 1 Перехідних положень Земельного кодексу України № 2768-14 установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Крім того, згідно п. 4 Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №10 від 15.02.1993 р. передбачено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для вищезазначених цілей, посвідчуються відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безоплатно передано земельні ділянки у приватну власність (Додаток №2).

Згідно відповіді Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області від 30.05.2018 р. №02-17/465 Книга реєстрації громадян, яким безоплатно передано земельні ділянки у приватну власність у Бабаївській селищній раді Харківського району Харківської області відсутня.

Суд зазначає, що факт відсутності Книги реєстрації громадян, яким безоплатно передано земельні ділянки у приватну власність у Бабаївській селищній раді Харківського району Харківської жодним чином не може впливати на майнові права власника земельної ділянки - ОСОБА_3

Відповідно до ч. 2 ст. 67 Земельного кодексу України №561-XII (в редакції станом на 09.12.1997 року) розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 гектара, селищах міського типу - 0,15 гектара, а для членів колективних сільськогосподарських підприємств і працівників радгоспів - не більше 0,25 гектара, у містах - 0,1 гектара.

Позивач стверджує, що ОСОБА_3 була працівником радгоспу «Червоний Партізан» у смт. Бабаї.

Згідно відповіді Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 26.06.2018 р. №01-19/1427 архівні дані щодо діяльності Радгоспробкоопу «Червоний Партизан» відсутні.

При цьому суд зазначає, що відсутні обґрунтовані підстави вважати неправомірним надання земельної ділянки ОСОБА_3 у розмірі 1850 кв.м. з огляду на відсутність архівних даних.

Отже, доводи державного нотаріуса, які слугували підставою для відмови у оформленні свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, в судовому засіданні були спростовані.

З приводу обставин спадкування суд вказує наступне.

Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Стаття 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 1299 Цивільного кодексу України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин суд вважає, що в даному випадку є всі підстави для захисту майнових прав спадкоємця ОСОБА_1, а саме права власності на земельну ділянку площею 1850 кв.м. для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа: Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1850 кв.м. для обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.

Судові витрати з судового збору залишити за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Орджонікідзевським РВ ХМУУМВС України в Харківській області 11 липня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1.

Відповідач - Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області, Код ЄДРПОУ 04396549, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, площа Михайлівська, буд. 2.

Третя особа - Перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області, Код ЄДРПОУ 02900742, місцезнаходження: м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 4.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2018 року.

Суддя - А.Ю. Полєхін