Постанова № 75844332, 13.08.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/708/18 Провадження № 22-ц/795/1008/2018 Головуючий у I інстанції - Олещенко В. І. Доповідач - Боброва І. О.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Бобрової І.О.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

Сторони:

позивачі - Міністерство внутрішніх справ, Національна академія Національної гвардії України, в інтересах яких позов поданий Військовим прокурором Харківського гарнізону,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2018 року у справі за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_3 про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

місце ухвалення рішення судом першої інстанції - місто Чернігів,

складання повного тексту рішення судом першої інстанції - 11.06.2018,

У С Т А Н О В И В:

В березні 2018 року Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах Міністерства внутрішніх справ, Національної академії Національної гвардії України звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з останнього 39 157,61 грн витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач проходив навчання та військову службу у Національній академії Національної гвардії України на підставі контракту, укладеного ним з навчальним закладам 27.07.2017. Проте 22.11.2017 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Академії та ОСОБА_3 був достроково розірваний, останній був виключений зі списків перемінного складу курсантів Академії наказом від 22.11.2017 №264 с/ч. Враховуючи те, що контракт був розірваний через небажання ОСОБА_3 продовжувати навчання, він повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії в сумі 39157,61 грн та судові витрати по справі. Військовий прокурор просив стягнути вказану суму на користь Національної академії Національної гвардії України.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2018 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь Національної академії Національної гвардії України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 39157,61 грн та 1762 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Зазначає, що він фактично не звільнявся з лав Національної гвардії України, лише змінив місце служби, зокрема, після звільнення з Академії продовжує службу за тим же контрактом, укладеним 21.11.2016. Вказує, що він правомірно отримував грошове забезпечення і підстав для його повернення не має. Крім того, він не завжди харчувався за рахунок навчального закладу, позивачем не було доведено, що він отримав саме такий обсяг продуктів за час навчання. У розрахунку позивача щодо використання речового майна зазначена більшість обмундирування, яке відповідач отримав ще у військовій частині, в якій проходив службу за контрактом, тобто ще до навчання. Також відповідач звертає увагу суду на те, що він є учасником бойових дій і відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на безоплатне одержання ліків та знижку плати за користування комунальними послугами, а згідно із ст.11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Також, апелянт не згоден зі стягненням з нього судового збору, посилаючись на п.13 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

У відзиві (запереченнях) на апеляційну скаргу Національна академія Національної гвардії України вказує на безпідставність викладених ОСОБА_3 доводів. Позивач зазначає, що після подання відповідачем рапорту про відрахування його з числа курсантів у зв'язку з небажанням продовжувати навчання, контракт про проходження військової служби (навчання) був 22.11.2017 достроково розірваний, відповідачем була подана заява - зобов'язання в якій він зобов'язався добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Академії в сумі 39 157,61 грн, оскільки під час навчання в Академії ОСОБА_3 знаходився на повному державному утриманні і отримував грошове, продовольче, речове, медичне забезпечення за рахунок загального фонду державного бюджету. Посилання ОСОБА_3 на наявні в нього пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на думку позивача, є безґрунтовними, оскільки ці пільги передбачені для військовослужбовців, які займають посади постійного особового складу у системі МВС України. Інші посилання щодо неналежного забезпечення продовольством, речовим майном та не приймання їжі у їдальні Академії жодним доказом не підтверджено.

Відзиви на апеляційну скаргу Військовим прокурором Харківського гарнізону та Міністерством внутрішніх справ України не подавалися.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач був відрахований з навчання та виключений зі списків перемінного складу курсантів Національної академії Національної гвардії України через небажання продовжувати навчання, у зв'язку із чим повинен відшкодувати позивачу фактичні витрати, пов'язані з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих електроносіїв за період навчання з 27.07.2017 по 22.11.2017 в повному обсязі в сумі 39 157, 61 грн.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом по справі встановлено, що 27.07.2017 між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України та ОСОБА_3 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами Національної академії Національної гвардії України (а.с.15). Контракт укладений на час навчання у вищому навчальному військовому закладі (п.5 контракту). Контракт набрав чинності 27.07.2017 відповідно до наказу начальника Національної Академії НГУ від 27.07.2017 №545 (п.8 контракту).

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України №167 с/ч від 27.07.2017 солдат ОСОБА_3 з 27.07.2017 був зарахований курсантом в списки змінного складу Академії та на всі види забезпечення факультету №1 за напрямом підготовки «Військове управління» (а.с.16).

31.10.2017 ОСОБА_3 подав рапорт з проханням відрахувати його з числа курсантів в зв'язку з небажанням продовжувати навчання. З Постановою КМУ від 12.07.2006 №964 «Про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» був ознайомлений та погодився. В рапорті просив направити його для подальшого проходження служби до в/ч №3011 (а.с.17).

Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 22.11.2017 за №264 с/ч солдата ОСОБА_3, командира 2 відділення 257 навчальної групи курсу 2 факультету №1 (командно-штабного) відраховано з навчання та виключено із списків перемінного складу курсантів Академії через небажання продовжувати навчання (а.с.18).

Вказаний наказ не містить будь-яких вказівок щодо переведення ОСОБА_3 для подальшого проходження служби до в/ч №3011. Відповідач не надав суду доказів того, що в компетенцію начальника Національної академії Національної гвардії України входило переведення колишніх курсантів для подальшого проходження служби до обраних ними військових частин країни. Не надано ОСОБА_3 доказів того, що він фактично продовжив військову службу після 22.11.2017 саме за контрактом від 27.07.2017 про проходження військової служби (навчання) курсантами Національної академії Національної гвардії України.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо відсутності підстав для стягнення з нього витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному військовому закладі через подальшу його службу в лавах Національної гвардії України є безґрунтовними і тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.1 Контракту про проходження військової служби (навчання) від 27.07.2017 ОСОБА_3 був зобов'язаний у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у Національній академії Національної гвардії України.

Відповідно до зведеного розрахунку фактичних видатків Державного бюджету які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_3 за період його навчання з 27.07.2017 по 21.11.2017, зазгальна сума відшкодування складає 39157,61 грн (а.с.7), зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців (28413,52 грн), предмети, матеріали, обладнання та інвентар (6368,59 грн), медикаменти та перев'язувальні матеріали (687,07 грн), продукти харчування (2158,66 грн), оплата теплопостачання (537,06 грн), оплата водопостачання та водовідведення (282,21 грн), оплата електроенергії (708,12 грн), оплата послуг (крім комунальних) (2,38 грн).

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, що затверджений постановою КМУ від 12 липня 2006 р. N 964, витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.

Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

30.07.2007 в Міністерстві юстиції України за N 863/14130 зареєстрований спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Управління Державної охорони України, Служби безпеки «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» (надалі - Наказ) .

Відповідно до 1.1. Наказу даний Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ.

Згідно з 2.1.та п.2.1.1 Наказу, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.

Посилання апелянта на Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 04.07.2014 № 638 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22 липня 2014 р. , зокрема, на п.6.16, 30.4, 30.6 є безґрунтовними, оскільки ці пункти регулюють порядок поновлення виплат військовослужбовцям грошового забезпечення ПІСЛЯ видання наказу про відрахування, що до спірного періоду (з 27.07.2017 по 21.11.2017) відношення не має.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи ОСОБА_3 щодо його харчування за межами Академії та не отримання в Академії більшості обмундирування. Жодних доказів на підтвердження цих обставин не надано. Даних про бажання курсанта ОСОБА_3 отримати компенсацію за харчування за межами Академії матеріали справи не містять, а атестат на речове майно, як стверджує сам апелянт, містить дані про отримання комплекту речового забезпечення.

Щодо застосування до спірних правовідносин вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на чому наполягав в апеляційній скарзі ОСОБА_3, слід зазначити, що між сторонами під час укладення контракту 27.07.2017 виникли договірні зобов'язання, які були припинені за ініціативою відповідача. Наслідком дострокового розірвання контракту стало питання відшкодування витрат пов'язаних з утриманням курсанта в Академії, як це зазначено в п.1 Контракту від 27.07.2017. Невиконання взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню вказаних витрат виключає застосування пільг, які не були включені до умов контракту.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приймає до уваги заперечення Національної Академії НГУ, вважаючи їх слушними, і не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_3

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апелянта щодо невірного стягнення з нього суми судового збору.

На час розгляду справи в суді першої інстнції ОСОБА_3 лише заявляв про наявність в нього статусу учасника бойових дій. Копія відповідного посвідчення була ним надана лише при подачі апеляційної скарги. Статус підтверджений фотокопією посвідчення серії НОМЕР_1, виданим 29.12.2015 (а.с.105).

Пунктом 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

З матеріалів справи вбачається, що позов поданий до ОСОБА_3 Військовим прокурором Харківського гарнізону в інтересах Міністерства внутрішніх справ України та Національної академії Національної гвардії України. При розгляді справи по суті порушення прав ОСОБА_3 як учасника бойових дій не встановлено. Підстави для звільнення ОСОБА_3 від сплати судового збору - відсутні.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 13.08. 2018

Головуючий:Судді: