Рішення № 75842193, 09.08.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1987/18

Провадження № 2/577/862/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

представника відповідача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 акціонерного товариства “Укрсоцбанк” до ОСОБА_4, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_10, третя особа Служба у справах дітей Конотопської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ “Укрсоцбанк” звернувся до суду із даною позовною заявою та просить у рахунок погашення заборгованості за договором кредиту №753/1-225 від 31 травня 2007 р. в сумі 956262,20 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки — трикімнатну квартиру, загальною площею 65,3 кв.м., житлова площа - 48,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Конотоп по вул. Маяковського, 4/2, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 395522 грн., але на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб”єктом оціночної діяльності або незалежним експертом; виселити ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 з вказаної квартири без надання їм іншого житла. Вимоги обґрунтовують тим, що 31.05.2007 р. укладено кредитний договор №753/1-225 між ПАТ “Укрсоцбанк” та ОСОБА_4 на суму 26500 швейцарських франків для на придбання нерухомого майна зі сплатою відсотків у розмірі 9,7 % річних за користування кредитом. У забезпечення виконання кредитних зобовязань з відповідачем укладено іпотечний договір, за умовами якого він передав придбану за кредитні кошти трикімнатну квартиру, що знаходиться в м. Конотоп по вул. Маяковського, 4/2, в іпотеку. Взятих на себе зобовязань з вчасного повернення кредитних коштів позичальник не виконує, в звязку з чим станом на 27.02.2018 р. утворилася заборгованість у сумі 33137,94 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 956262,20 грн., а тому банк просить достроково стягнути з ОСОБА_4 вказаний борг шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, встановивши початкову ціну реалізації іпотечної квартири в розмірі 395522 грн., виселити відповідача та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 з квартири, що і змусило звернутися до суду.

Представник ПАТ “Укрсоцбанк” в судове засідання не з”явився, надали заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4, його представник ОСОБА_1 задоволенню позовних вимог заперечують та, кожен окремо, пояснили, що під час дії Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” не може бути звернуто стягнення на спірну квартиру; в порушення п.4.4. договору іпотеки ОСОБА_4 не надавав згоди на передачу предмету іпотеки Іпотекодержателю; у спірному житлі проживають неповнолітні діти та банк не звертався до відповідачів із відповідними вимогами.

Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_9 заперечують задоволенню позовних вимог.

Представник третьої особи служби у справах дітей Конотопської міської ради ОСОБА_2 задоволенню позовних вимог заперечує, про що надала письмові пояснення.

Встановлено судом, що 31.05.2007 р. між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №753/1-225 за умовами якого позичальнику надано 26500 швейцарських франків зі сплатою відсотків у розмірі 9,7 % річних. Останній ознайомився із видом, предметом та вартістю супутніх послуг, які надаються банком, погодився із графіком погашення кредиту, сукупною вартістю споживчого кредиту та реальною процентною ставкою на момент укладення кредитного договору (а.с.7-10).

У забезпечення виконання кредитних зобов’язань 31.05.2007 р. з відповідачем укладено іпотечний договір, за умовами якого він передав придбану за кредитні кошти трикімнатну квартиру, що знаходиться в м. Конотоп по вул. Маяковського, 4/2, в іпотеку (а.с.11-15).

Взятих на себе зобов’язань ОСОБА_4 належним чином не виконує, станом на 27.02.2018 р. утворилася заборгованість у сумі 33137,94 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 956262,20 грн. (а.с. 20-23).

Вартість іпотечної трикімнатної квартири згідно звіту №2829195_26032018_ВА180326-007 р. виконаного СОД ТОВ “Бізнес АССІСТ” складає 395522 грн. (а.с. 36-93).

В спірній квартирі крім відповідача, ОСОБА_8, ОСОБА_9, також зареєстровані без згоди банка неповнолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 ( а.с. 24).

Про існуючу заборгованість банк повідомив позичальника шляхом направлення рекомендованим листом письмової вимоги про сплату протягом 30 днів боргу (вих. № 178 від 02.08.2017 р.), а також письмової вимоги про звільнення протягом місяця іпотечної квартири, що у відповідності до умов п.6.2. договору про іпотечний кредит є належним повідомленням ( а.с. 18-19).

Встановивши та дослідивши зазначені вище обставини, суд прийшов до висновку, що внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору виникла прострочена заборгованість, а тому банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів.

За змістом ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, це вид забезпечення виконання зобов’язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст. 12 цього Закону.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Обставина прострочення кредитного зобов’язання є доведеною, а відтак є доведеним порушення умов кредитного договору та виникнення у банка першочергового права задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Не заслуговують на увагу заперечення відповідача, його представника в частині того, що стягнення не може бути звернено на квартиру під час дії Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”. Згідно з п. 4 Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” протягом дії цього Закону інші Закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм. Оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов”язань, то й не може бути підставою для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положенню, на період чинності цього Закону. Також судне бере до уваги заперечення в частині того, що в порушення п.4.4. договору іпотеки ОСОБА_4 не надавав згоди на передачу предмету іпотеки Іпотекодержателю в управління на період до його реалізації. Дана умова договору стосується випадку передачі предмету іпотеки Іпотекодержателю або третій особі, чого у даному випадку не було. Заперечення в частині того, що банк не звертався до відповідачів із відповідними вимогами, спростовується відповідним листом позивача ( а.с. 18-19).

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно із ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

За змістом ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Укладеним іпотечним договором сторони узгодили право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ст. 4).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь банку 956262,20 грн. кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на трикімнатну квартиру № 2 у м. Конотоп по вул. Маяковського, 4 через проведення прилюдних торгів із встановленням початкової ціни реалізації предмета іпотеки в розмірі 395522 грн. підлягають задоволенню.

За змістом позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» одночасно порушує питання про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 з іпотечної квартири.

Положення іпотечного договору не містять умов та порядку виселення іпотекодавця з наданої в іпотеку квартири у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Так, за змістом ч. 1, 2 ст. 39 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є ст. 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

За змістом ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше жиле приміщення, за винятком випадків, зазначених у відповідному житловому законодавстві.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Зі змісту зазначених норм убачається, що вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору, і не застосовується в порядку звернення стягнення за рішенням суду.

Таким чином, задоволення позову про виселення мешканців з переданого в іпотеку житлового приміщення не залежить від дотримання іпотекодержателем ч. 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку". З урахуванням ч. 2 ст. 39 цього Закону відповідне рішення може бути прийняте судом (за заявою іпотекодержателя) одночасно з прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як зазначалося вище, передбачене іпотечним договором право банку звернути стягнення на предмет іпотеки не обмежується досудовим врегулюванням цього питання, не є перешкодою і не виключає право позивача звернутися за захистом порушених прав у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Таким чином, особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, якщо іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Оскільки квартира, яка є предметом іпотеки, придбана за кредитні кошти, тому відповідачам інше постійне житло не може бути надане, а відтак ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 підлягають виселенню без надання їм іншого жилого приміщення. Тим більш, доказів того, що останні вселилися у спірне приміщення зі згоди позивача ними не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними і обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь ПАТ “Укрсоцбанк” витрати по сплаті судового збору з ОСОБА_4 в сумі 6520.13 грн.; а з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 по 587,30 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 626 ЦК України,ст.ст. 1, 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ЗУ “Про іпотеку”, ЗУ “Про виконавче провадження”,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 акціонерного товариства “Укрсоцбанк” задовольнити повністю.

У рахунок погашення заборгованості за договором кредиту №753/1-225 від 31 травня 2007 року у сумі 956262,20 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки — трикімнатну квартиру, загальною площею 65,3 кв.м., житлова площа - 48,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Конотоп Сумської області по вул. Маяковського, 4/2, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 395522 грн., але на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб”єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Виселити ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 з трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою м. Конотоп Сумської області по вул. Маяковського, 4/2 без надання їм іншого житла.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 акціонерного товариства “Укрсоцбанк” (03150 м. Київ вул. Ковпака, 29, МФО 300023, п/р № 29091805130003, ЄРДПОУ 00039019) 6520 (шість тисяч п”ятсот двадцять) грн. 13 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 акціонерного товариства “Укрсоцбанк” (03150 м. Київ вул. Ковпака, 29, МФО 300023, п/р № 29091805130003, ЄРДПОУ 00039019) по 587 (п”ятсот вісімдесят сім) грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області або до дня функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Представник позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства “Укрсоцбанк” Шупік Мар”яна Євгеніївна, і/н: НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, юридична адреса м. Київ вул. Ковпака, 29.

Відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і/н: НОМЕР_2, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, і/н: НОМЕР_3, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, і/н: невиявлено, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, і/н: невиявлено, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, і/н: невиявлено, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, і/н: невиявлено, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, і/н: невиявлено, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3.

Представник відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_11, і/н:2374714059.

Представника третьої особи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12, юридична адреса м. Конотоп пр. Миру, 8, і/к:3305319960.

Повне рішення суду складено 13 серпня 2018 року.

Суддя Гетьман В. В.