Ухвала суду № 75839983, 10.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/330/18 Справа № 712/7342/18 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6з участю прокурораОСОБА_7 захисника ОСОБА_8 підозрюваного ОСОБА_9 перекладача ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно

ОСОБА_9 Альвієвича, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_12 Федерації, Республіки Чечня, громадянина ОСОБА_12 Федерації, зареєстрованого за адресою:м. Грозний, с. Комсомольське, вул. Некрасова, 1, Республіка Чечня, ОСОБА_12 Федерації, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

Підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Слідчий Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_13 звернувся до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 Альвієвича.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14, 18.01.1983р.н., ОСОБА_15, 15.01.1980р.н., ОСОБА_16 Вахою Дуквахаєвичем, 01.09.1974р.н., та маючи злочинний умисел, спрямований на вимагання коштів під загрозою вчинення фізичної розправи в ході телефонних розмов, а також при зустрічах, достовірно знаючи, що між ними та потерпілим ОСОБА_17, 17.06.1975р.н., немає будь-яких цивільно-правових зобов’язань, керуючись умислом, маючи на меті наживу та незаконне збагачення, погрожували фізичною розправою, яка була реально сприйнята потерпілим щодо себе, та вимагали у останнього грошові кошти в розмірі 35000 (тридцять п’ять тисяч) доларів США.

Так, 21.06.2018 ОСОБА_15, діючи за єдиним спільним умислом з ОСОБА_15, ОСОБА_16та ОСОБА_9 та домовившись з потерпілим ОСОБА_17 про те, що останній передасть грошові кошти в сумі 8000 (вісім тисяч) доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 21.06.2018 в перерахунку на національну валюту становить 211 760 грн., близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_18 за адресою м. Черкаси, вул. Молоткова, 63, біля приміщення магазину «ПромДім», які останній в подальшому повинен був передати ОСОБА_15, проте був затриманий працівниками управління СБ України в Черкаській області.

Відомості по даному фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018251010003878 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_9, вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст.189 КК України карається позбавленням волі на строк до 7 (семи) років.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.06.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_13 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_9, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_9, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Визначено строк дії ухвали тривалістю в два місяці - тобто по 21.08.2018 включно.

Покладено на ОСОБА_9 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язано: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; - не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; - здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2018 року, ОСОБА_9 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, йому не було надано перекладача, таким чином з самого початку його затримання він був позбавлений права знати на якій підставі його було затримано. Також, він поставив під сумніви виконання захисником своїх професійних обов’язків.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2018 року, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_11 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального кодексу України та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Заслухавши доповідача, доводи підозрюваного та його захисника про задоволення апеляційної скарги та безпідставність апеляційних вимог прокурора, доводи прокурора про задоволення його апеляційної скарги та безпідставність апеляційних вимог підозрюваного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного ув’язнення.

Крім цього, відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що матеріали містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України – вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, проте, запобігти якому можливо, застосувавши менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді про обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, при обранні якого враховано тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9, особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, дружину, яка перебуває в стані вагітності, малолітню дитину, що свідчить про наявність міцних соціальних зв’язків.

Таким чином обраний слідчим суддею запобіжний захід – домашній арешт є необхідним та достатнім запобіжним заходом стосовно ОСОБА_9, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти існуючим ризикам.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неврахування слідчим суддею при обранні запобіжного заходу тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 та можливого покарання є безпідставними та були предметом дослідження у суді першої інстанції. До того ж, сама по собі тяжкість злочину та можливе покарання, не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, шляхом застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою, та оцінюються у сукупності з іншими обставинами у справі (вік підозрюваного, сімейне та матеріальне становище, місце проживання та інше).

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги підозрюваного щодо відмови у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу з підстав того, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу йому не був наданий перекладач, та він не знав про підстави затримання.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про підозру ОСОБА_9 за ч.2 ст.189 КК України було зачитане в присутності понятих на російській мові, оскільки останній є громадянином ОСОБА_12 Федерації, і отже, російська мова є його рідною мовою та міжнаціональною мовою спілкування, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваний був забезпечений перекладачем з російської мови - ОСОБА_19 Крім того, в судовому засіданні інтереси підозрюваного захищав адвокат ОСОБА_20 Вказані факти свідчать про забезпечення прав підозрюваного на захист та спростовують доводи апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя всебічно, повно та об'єктивно дослідив всі фактичні обставини справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому будь-яких підстав для скасування ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обрання стосовно підозрюваного більш суворого запобіжного заходу не має.

Враховуючи указане вище та керуючись статтями 181, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешт стосовно ОСОБА_9 Альвієвича – без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :