
Справа № 297/1313/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2018 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі
головуючого Гецко Ю. Ю.
за участю секретаря судового засідання Михайліченко І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Живицького В’ячеслава Антоновича про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Живицького В’ячеслава Антоновича про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 1954/30500/18 від 30.05.2018 року, посилаючись на те, що постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. Вважає постанову необґрунтованою та незаконною, а також такою що не відповідає нормам Кодексу України про адміністративні правопорушення та нормам Митного кодексу України. Просить позов задовольнити, оскаржувану постанову скасувати.
В судове засіданні позивач та її представник не з'явилися, однак подали заяву про розгляд справи без їх участі, заявлений позов підтримали, просили його задовольнити.
Відповідач представник Закарпатської митниці ДФС в судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 28 вересня 2016 року позивач ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці легковий автомобіль марки «Ford Fiesta», реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, в митному режимі «транзит», і мала вивезти даний автомобіль протягом десяти діб, однак цього не зробила.
Факт не вивезення вищезазначеного автомобіля з України у встановлений строк Позивачем не заперечується, оскільки ОСОБА_1 жодного відношення до автомобіля не мала і не має, лише перебувала в ньому в якості пасажирки при вїзді до України 28.09.2016 року. Жодних довірчих документів на право власності чи співвласності, а також на право користування даним автомобілем не мала і не має, відтак не знає де саме знаходиться даний автомобіль і кому фактично належить такий не знає.
Відповідно до положень ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил та запобігання таким правопорушенням.
Згідно з ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 531 МК України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду.
Відтак, відповідач при прийнятті рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1, на підставі оцінки належних та допустимих зібраних доказів по справі необхідно було довести, що саме ОСОБА_1 мала право на керування, володіння, розпоряджання автомобілем марки марки «Ford Fiesta», реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1. Оскільки ввозити автомобіль на митну територію може лише та особа, яка має законне право ним користуватись.
Такі доводи можуть мати місце лише у випадку документального підтвердження наявності відповідних записів внесених до технічного паспорта даного автомобіля, доручення на управління чи розпорядження таким, заяв про дозвіл на ввезення автомобіля, наявності копій митних декларацій чи будь-яких письмових зобов'язань про вивезення тимчасово ввезеного автомобіля, тощо.
У разі відсутності документальних відомостей про таке, звинувачення ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні слід вважати таким, яке за змістом ст. 62 Конституції України ґрунтується виключно на упереджених припущеннях та повинно тлумачитись на її користь.
Окрім цього, у винесеній постанові митниці не перелічені та не зазначені, а в матеріалах справи відсутні жодні документальні докази про те, хто слідував разом з ОСОБА_1 в автомобілі та мав право керувати та розпоряджатись ним, хто безпосередньо подавав заяву на тимчасовий ввіз і брав на себе зобов'язання зворотнього вивозу даного автомобіля з території України.
Слід відмітити, що відповідно до вимог п.7 розділу І «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби №1118 від 17.11.2005 року, власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, в обов'язковому порядку пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, зокрема: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних документів на транспортний засіб з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом.
Однак, жодних оригіналів чи копій документів на ввезений автомобіль, а також тих, що посвідчують право власності чи користування ним митному органу ОСОБА_1 не пред'являла і не надавала, а копії чи ксерокопії таких взагалі відсутні в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, суд констатує, що 30.05.2018 заступник начальника Закарпатської митниці ДФС начальникк управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Живицький В. А. при прийнятті постанови у справі про порушення митних правил № 1954/30500/18 від 30 травня 2018 року не було здобуто та наведено жодних доказів наявності права ввезення саме ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки «Ford Fiesta», реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, з метою особистого користування, в митному режимі «транзит» та у подальшому, в порушення строку встановленого МК України, не вивезення нею його за митну територію України.
Докази на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.470 МК України, є лише припущенням і недоліком в роботі митного органу, відтак тлумачаться на користь позивача і не можуть ставитись їй у вину.
Жодної інформації про приналежність автомобіля до країни, фізичної чи юридичної особи, надання ОСОБА_1 права на користування чи розпоряджання даним автомобілем в матеріалах справи не має, як і відсутні будь-які докази отримання чи безпосередньої наявності у неї водійського посвідчення, що виключає фізичну та гіпотетичну можливість управління нею автомобілями.
Тобто, провадження у справі та її розгляд Закарпатською митницею ДФС було проведено завідомо упереджено, поверхнево та суб'єктивно, без всебічного з'ясування дійсних обставин по справі, що має істотне значення для справи.
Відтак, в діях ОСОБА_1 відсутній склад митного правопорушення, який передбачено ч.3 ст.470 МК України, а тому постанову заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Живицького В’ячеслава Антоновича № 1954/30500/18 від 30 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 17, 41 ч. 1, 99, 100, 128, 159-163, 167 КАС України, ст. ст. 487, 529 МК України суд,-
постановив:
Адміністративний позов задоволити.
Постанову заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Живицького В’ячеслава Антоновича № 1954/30500/18 від 30 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України - скасувати.
На постанову суду може бути подана апеляція до Львівського адміністративного апеляційного суду через Берегівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Гецко Ю. Ю.
Судове рішення № 75833481, Берегівський районний суд Закарпатської області було прийнято 09.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 297/1313/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: