Постанова № 75832106, 08.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/832/18

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 03.04.2018 р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Лук'янчук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Апексімова І.С.,

представника відповідача Іванюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська наукова екологічна компанія» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу в частині анулювання ліцензії, -

В С Т А Н О В И В:

02.04.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Українська наукова екологічна компанія» звернулося до суду з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу №77 від 03.03.2018р. в частині анулювання ліцензії від 17.07.2013р. АЕ №263993 ТОВ «Українська наукова екологічна компанія».

Одночасно позивачем була подана заява про забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу №77 від 03.03.2018р. в частині анулювання ліцензії ТОВ «Українська наукова екологічна компанія» серії АЕ №263993 від 17.07.2013р.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року зупинено дію наказу №77 від 03.03.2018р. в частині анулювання ліцензії ТОВ «Українська наукова екологічна компанія» до набрання чинності рішенням суду.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що наказ від 03.03.2018 № 77 «Про анулювання ліцензії», може призвести до тяжких наслідків, які перешкоджатимуть веденню господарської діяльності позивача, оскільки відповідно до КВЕД 38.12 збирання небезпечних відходів є основним та профільним видом діяльності підприємства. Невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, може істотно вплинути на ефективність захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Перевіривши відокремлені матеріали справи, судова колегія не погоджується з доводами суду першої інстанції про наявність підстав забезпечення позову виходячи з наступного.

Так, при вирішенні клопотання про забезпечення позову суд керується ч.1 ст.2 КАС України, згідно з якою завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог у справі.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору у справі яка знаходиться в провадженні суду, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

За правилами ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно - правового акта.

В обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилався на те, що спірний наказ Міністерства екології та природних ресурсів зупиняє дію ліцензії (збирання, зберігання, оброблення небезпечних відходів), що призводить до повного зупинення виробничої діяльності підприємства, що в свою чергу тягне матеріальні збитки, зокрема від претензій контрагентів за невиконання умов укладених з ними договорів.

Однак, колегія суддів зазначає, що з наявних в справі відокремлених матеріалів справи не вбачається достатніх даних, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу № 77 від 03.03.2018р. в частині анулювання ліцензії ТОВ «Українська наукова екологічна компанія» серії АЕ №263993 від 17.07.2013р. є фактично вирішенням справи по суті наперед, оскільки суд надає можливість підприємству продовжувати господарську діяльність на певний строк без вирішення справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, відповідно до ст.317 КАС України судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України задовольнити, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року про забезпечення позову скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Українська наукова екологічна компанія» про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу № 77 від 03.03.2018р. в частині анулювання ліцензії ТОВ «Українська наукова екологічна компанія» серії АЕ №263993 від 17.07.2013р.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 10.08.2018р.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Градовський Ю.М. Лук'янчук О.В.