Рішення № 75830798, 13.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2018 року № 826/8996/18

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі також - ГУ ДСНС України у Київській області, позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень позивача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1.» за адресою: АДРЕСА_2. до усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виявлені під час проведення планової перевірки щодо додержання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сферах цивільного захисту та пожежної і техногенної безпеки, станом на дату звернення до суду з даним позовом, не усунуті останнім, а відтак відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Крім того, позивач наголошує на тому, що порушення, наведені в акті перевірки не є формальними та створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють або перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 18 червня 2018 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

У встановлений судом строк ФОП ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав зазначених у такому відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 16 квітня 2018 року № 379 та посвідчення про проведення перевірки від 17 квітня 2018 року № 2155, посадовими особами позивача була проведена планова перевірка щодо додержання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки території та приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованої за адресою: АДРЕСА_2, за наслідками якої складено акт від 18 травня 2018 року № 122 (далі також - акт перевірки).

Актом перевірки, було встановлено порушення норм Кодексу цивільного захисту України (далі також - КЦЗ України), Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» (далі також - Закон № 2245), Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки» від 11 липня 2002 року № 956 (далі також - ПКМУ № 956), Правил пожежної безпеки України, затверджені наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26297 (далі також - ППБУ), та Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та небезпечних територіях, що затверджені наказом МНС України від 15 серпня 2007 року (далі - ПТБ), а саме:

1) розділ ІІ, пункт 7 ППБУ - територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки та їх кількість, а також місця їх встановлення відповідають ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма і колір» (ISO 6309:1987 IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

2) розділ IV, пункт 1, підпункт 1.6 ППБУ - в побутових приміщеннях адміністративної будівлі з'єднання, відгалудження та окінцювання жил електропроводів не виконано за допомогою опресування зварювання, паяння або затискачів;

3) розділ IV, пункт 1.16 ППБУ - електрощитки, групові електрощитки не осначені схемою підключення споживачів з пояснювальними надписами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту;

4) розділ V, пункт 3.11 ППБУ - на території пожежні щити не в повній мірі укомплектовано згідно норм належності, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

5) розділ V, пункт 2.1, підпункт 1 ППБУ - об'єкт не забезпечено розрахунковим запасом води для цілей пожежогасіння;

6) розділ II, пункт 16 ППБУ - посадові особи не пройшли навчання з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» з отриманням відповідного посвідчення;

7) розділ II, пункт 3 ППБУ - наказом по об'єкту не визначені заходи по забезпеченню протипожежного режиму: - можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів; - порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних); - правила проїзду та стоянки транспортних засобів; - порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі; - порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; - порядок перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; - порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (установок пожежної сигналізації, вогнегасників тощо); - порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; - дії працівників у разі виявлення пожежі; - порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників;

8) розділ ІІ, пункт 4 ППБУ - на підприємстві не опрацьована загально об'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень;

9) розділ V, пункт 3.9 ППБУ - приміщення не забезпечено відповідною кількістю вогнегасників відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 151;

10) розділ П, пункт 3 ППБУ - на об'єкті не встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу;

11) розділ V, пункт 1.2 ППБУ - будівля операторської та кафе не обладнана автоматичною установкою пожежної сигналізації з виводом сигналу при спрацюванні на пульт централізованого пожежного спостереження;

12) розділ VI, пункт 10.5 ППБУ - АЗС не оснащена гучномовним зв'язком;

13) розділ VI, пункт 10.4 ППБУ - на видних місцях АЗС не вивішені плакати, які містять обов'язки водія під час заправки автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки;

14) розділ VI, пункт 10.1 ППБУ - до роботи на АЗС допускаються особи, які не пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму з отриманням відповідного посвідчення;

15) розділ IV, пункт 1.20 ППБУ - не проведені заміри опору ізоляції освітлювальної та силової електромережі, заземлювальних пристроїв, систем блискавкозахисту будівель та споруд АЗС;

16) розділ Ш, пункт 2.5 ППБУ - дерев'яні елементи покрівель будівель не оброблені засобом вогнезахисту;

17) розділ IV, пункт 1.24 ППБУ - двері електрощитової в адміністративній будівлі не виконано протипожежними;

18) розділ IV, пункт 1.18 ППБУ - в приміщенні електрощитової знаходиться горючий матеріал;

19) розділ IV, пункт 1.21 ППБУ - адміністративну будівлю та кафе не обладнано приладами захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

20) пункт 3 ПТБ - не розроблено та не затверджено накази, положення, інструкції, щодо виконання вимог цивільного захисту та техногенної безпеки, здійснення контролю за їх додержанням;

21) стаття 20, пункт 1, підпункт 11 КЦЗУ - не проведено об'єктове тренування та навчання з цивільного захисту;

22) стаття 20, пункт 10, стаття 130, частина 1, пункт 2, стаття 11 КЦЗУ та Закону № 2245 - план локації і ліквідації аварій не переглянуто;

23) пункт 3.1 ПТБ - відсутнє фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог цивільного захисту;

24) стаття 20, пункт 1, підпункт 8 КЦЗУ - не проведено навчання працівників з отриманням посвідчення встановленого зразка про проходження функціонального навчання з питань цивільного захисту у тому числі правилам техногенної безпеки;

25) пункт 3 ПКМУ № 956 - відсутня ідентифікація об'єкту підвищеної небезпеки суб'єктів господарювання.

Пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу та складеного акту, що мають місце з боку ФОП ОСОБА_1, не надходило.

Вказаний акт було підписано та отримано безпосередньо відповідачем 18 травня 2018 року, про що свідчить його підпис в акті перевірки.

У зв'язку з існуванням небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації його будівлі, приміщень та території.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон).

Так, виходячи з положень статті 1 та 4 Закону, (тут і далі по тексту нормативно-правові акти наведені в редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно ч. 1 статті 5 Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Частиною 6 статті 7 Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 статті 7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 КЦЗУ).

Відповідно до статті 64 КЦЗУ, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно статті 66 КЦЗУ, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 статті 68 КЦЗУ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (п. 1 ч. 1 статті 70 КЦЗУ).

Положеннями ч. 2 статті 70 КЦЗУ визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації об'єкта.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

За результатами встановлених під час проведення планової перевірки порушень, ГУ ДСНС України у Київській області було винесено припис від 29 березня 2016 року № 18 про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, яким відповідача зобов'язано у строк до 16 травня 2018 року усунути недоліки, встановлені актом перевірки.

При цьому, єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення відповідачем загрози життю та здоров'ю людей у зв'язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.

Така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. При цьому, оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позову, з тих підстав, що ним частково усунуто порушення, встановлені актом перевірки.

Крім того, як зазначив відповідач деякі з порушень (№ 6, 4, 17, 24) наразі перебувають на стадії виконання, зокрема, через проходження працівниками АЗС навчання з питань пожежної безпеки, яке займає певний час.

На підтвердження факту часткового усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту відповідачем надано: копію акту Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації; копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно; копію державного акту на право власності на земельну ділянку; наказ № 10 від 15 січня 2018 року «Про заборону паління»; наказ № 11 від 15 січня 2018 року «Про застосування відкритого вогню та побутових нагрівачів»; наказ № 12 від 15 січня 2018 року «Про затвердження порядку проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт»; наказ № 13 від 15 січня 2018 року «Порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі»; наказ № 14 від 15 січня 2018 року «Про порядок огляду й зачинення приміщень»; наказ № 15 від 15 січня 2018 року, яким затверджено порядок перевірки знань з питань пожежної безпеки та порядок проведення з працівниками протипожежних інструктажів; наказ № 17 від 15 січня 2018 року «Порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та огляду інженерного обладнання»; наказ № 18 від 15 січня 2018 року «Про порядок сповіщення людей про пожежу»; наказ № 21 «Порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту»; копію договору підряду від 04 червня 2018 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ПП ОСОБА_2 (підрядник), предметом якого є виконання певної роботи по ремонту і монтажу інженерних мереж АЗС за адресою: автодорога АДРЕСА_2; копію акту виконаних робіт до договору підряду від 04 червня 2018 року; копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3; копію ліцензії ДАБІ України серії НОМЕР_2; копію Інструкції по аварійній зупинці ІНФОРМАЦІЯ_1.», затвердженої ПП ОСОБА_1; копію плану ліквідації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_2 (ліворуч) Бориспільського району, Київської області; копії планів-конспектів для проведення занять з працівниками АЗС з цивільної оборони та техногенної безпеки, затверджений старшим інспектором УДІЦЗ та ТБ Бориспільського РУ ГУ МНС України в Київській області; копію паспорту потенційного небезпечного об'єкта ІНФОРМАЦІЯ_1»; фото знімки; квитанцію про оплату від 25 липня 2018 року; копію паспорту металевої протипожежної двері; копію сертифікату відповідності № UA1.166.0014739-17; копію видаткової накладної № 4751 від 26 червня 2018 року; копію технічного звіту по перевіркам технічного стану діючих електроустановок, заземлювачів, автоматичних вимикачів та ліній електропередач разом з електровимірювальними та випробувальними роботами згідно з вимогами та нормами ПТЕЕС та ПУЕ.

Крім того, як зазначив відповідач у своєму відзиві та з чим погоджується суд, порушення розділу V, пункт 2.1, підпункт 1 ППБУ - об'єкт не забезпечено розрахунковим запасом води для цілей пожежогасіння, не підлягає виконанню, з огляду на те, що вказаний підпункт було виключено з ППБУ наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 липня 2017 року № 657 «Про затвердження Змін до Правил пожежної безпеки в Україні» зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1048/30916.

Також, суд прийшов до висновку про безпідставність зазначення в акті перевірки порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 3.1 ПТБ (відсутнє фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог цивільного захисту), оскільки відповідач не наділений повноваженнями здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності такого суб'єкта господарювання.

Як встановлено в ході розгляду справи та не спростовано позивачем, порушення № 11 неможливо усунути, оскільки Бориспільський відділ ГУ ДСНС України в Київській області не обладнаний пультом централізованого спостереження, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014.

Щодо порушення № 22 суд зазначає, що норми КЦЗ України не встановлюють обов'язку періодичного перегляду розробленого плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

Виходячи з наведеного у сукупності та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про усунення відповідачем майже всіх порушень, встановлених актом перевірки, в той час як ті, що залишились не усунутими, не становлять загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При цьому суд враховує, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень ФОП ОСОБА_1, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1.», позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають братись до уваги принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Суд приходить до переконання, що не усунуті недоліки не є критичними та не дають підстави суду вважати про те, що існує загроза життю та здоров'ю людей. Натомість застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації всіх приміщень, будівель відповідача та заборони використання їх за цільовим призначенням, порушить принцип пропорційності порушення і покарання та призведе до значних збитків при здійсненні фінансово-господарської діяльності та упущення економічної вигоди.

У той же час позивач не довів обґрунтованість обрання такого заходу як повне зупинення експлуатації (роботи) АЗС та ступінь загрози життю та здоров'ю громадян, з урахуванням виявлених у ході перевірки порушень.

Беручи до уваги наведене вище, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, місто Київ, вулиця Межигірська, будинок 8; код ЄДРПОУ 38537963) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк