Ухвала суду № 75828877, 13.08.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 серпня 2018 року СєвєродонецькСправа № 1240/2186/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору в адміністративній справі № 1240/2186/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про повернення судового збору в адміністративній справі № 1240/2186/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Розглянувши заяву про повернення судового збору, суд встановив наступне.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити певні дії. Роз'яснено позивачу право звернутися з даним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги.

Відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України до спірних правовідносин за аналогією закону підлягають застосуванню положення статті 160 КАС

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною першою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною другою цієї статті довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

В матеріалах справи міститься ксерокопія довіреності 61 АА 5741751, вчиненої 27.02.2018 нотаріусом міста Донецьк Ростовської області Російської Федерації Ракітіною Оленою Миколаївною, згідно якої ОСОБА_2 уповноважила в тому числі ОСОБА_1 на представництво своїх інтересів.

Статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Зміст вказаних норм свідчить, що повноваження представника можуть посвідчуватись: або оригіналом довіреності, засвідченої належним чином; або копією такої довіреності, засвідченої суддею чи у визначеному законом порядку.

Випадки засвідчення копій встановлені, зокрема Законом України "Про нотаріат". Відповідно до ст. 75 цього Закону вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Отже, належним документом, який підтверджує повноваження представника є оригінал належним чином оформленої довіреності, або її копія, засвідчена суддею чи у визначеному законом порядку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що додана до позову ксерокопія довіреності викладена російською мовою та вчинена на території іншої держави.

Україна є учасницею Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, відповідно до статті 17 якої передбачено, що у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.

Однак, Конвенцією визначено коло відносин, на які розповсюджується її дія. Зокрема, згідно ст. 2 Конвенції визначено, що громадяни кожної з Договірних Сторін, а також особи, що проживають на її території, користуються на територіях інших Договірних Сторін у відношенні своїх особистих та майнових прав таким же правовим захистом, як і власні громадяни даної Договірної Сторони. Громадяни кожної Договірної Сторони мають право вільно і без перешкод звертатися у суди, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні та кримінальні справи.

Тобто, дія Конвенції розповсюджується на приватноправові відносини, тоді як питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади Договірних Сторін є публічно-правовими.

Згідно з Цивільним кодексом України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Аналогічні положення містилися у ЦК УРСР, що діяв станом на момент підписання Конвенції.

Будь-яких застережень щодо поширення дії Конвенції, або включення до складу цивільних відносин також відносин, що мають публічно-правову природу, Конвенція не містить.

Предметом звернення до суду у даній справі є відносини, що мають публічно-правову природу, тому суд вважає, що в даному випадку сфера дії Конвенції не поширюється на правовідносини сторін по справі.

Тобто, ОСОБА_1 на підтвердження своїх повноважень необхідно надати оригінал довіреності № 61 АА 5741751, вчиненої 27.02.2018 нотаріусом міста Донецьк Ростовської області Російської Федерації Ракітіною Оленою Миколаївною, з апостилем, з додаванням офіційного перекладу на українську мову, або належним чином засвідчені копії вказаних документів.

Оскільки зазначені документи разом з позовом не надано, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до пункту третього частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на положення частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі того, що Кодексом адміністративного судочинства України не врегульоване питання повернення заяви про повернення сплаченої суми судового збору, однак врегульоване питання повернення позовної заяви, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію закону та повернути заяву про повернення сплаченої суми судового збору заявнику, оскільки її подано особою, яка не має не має права її підписувати.

Керуючись статтями 7, 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору в адміністративній справі № 1240/2186/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя Т.В. Смішлива