
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2018 р. Справа№805/5136/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії та сплати усіх не донарахованих сум пенсії з 26.11.2017 року,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії та сплати усіх не донарахованих сум пенсії з 26.11.2017 року. Просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 із застосуванням заробітної плати за періоди роботи позивача до 01.07.2000 року згідно довідки № 523 від 11.10.2017 року, з моменту призначення йому пенсії 26 листопада 2017 року та зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зробити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за віком з 26 листопада 2017 року із застосуванням заробітної плати за період роботи позивача до 01.07.2000 року згідно довідки № 523 від 11.10.2017 року та сплатити йому усі не донараховані (невиплачені) суми пенсії з моменту призначення пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, а саме з 26 листопада 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час визначення розміру пенсії ОСОБА_1 відповідач обчислив її розмір із заробітної плати позивача за періоди роботи після 01.07.2000 року по 31.10.2017 року, але без врахування заробітку ОСОБА_1 за періоди його роботи до 01.07.2000 року .
Отже, позивач вважає що бездіяльність відповідача порушує його Конституційне право на своєчасне та повне пенсійне забезпечення.
02 липня 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.
23 липня 2018 року, через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області діяло у спосіб та у межах передбачених Конституцією та Законами України, та що управлінням не було порушено право позивача, оскільки від не надав довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд.
27 липня 2018 року, через відділ документообігу та архівної роботи суду позивач уточнив позовні вимоги, а саме: просив визнати неправомірними дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду відбуття покарання у вигляді виправних робіт з 22.02.1993 року по 26.04.1994 року; визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо обрахунку розміру пенсії позивача із застосуванням заробітної плати за періоди роботи ОСОБА_1 до 01.07.2000 року згідно довідки № 523 від 11.10.2017 року; скасувати рішення (розпорядження) відповідача про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 26 листопада 2017 року та зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком від 20 листопада 2017 року, з урахуванням висновків суду у справі № 805/5136/18-а
Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Отже, відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного провадження.
Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, знаходиться на обліку в Селидівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 26.11.2017 року та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ, та пункту 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003 року. Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються виключно Законом № 1058. Виключно цим Законом визначається коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування і сплати страхових внесків, стягнення заборгованості по страховим внескам, види пенсійних виплат, умови придбання права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, мінімальний розмір пенсії за віком, та інше.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» який регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, за змістом вищезазначених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Статтею 40 Закону України № 1058 передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажання пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Як вбачається з повідомлення від 18.12.2017 року за вих. 3777, що міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 не було включено до страхового стажу період роботи з 22.02.1993 року по 26.04.1994 року на підприємстві «ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки відбував покарання вигляді виправних робіт.
Під час призначення пенсії позивачу останнім надано до пенсійного фонду довідку № 523 від 11.10.2017 року про заробітну плату за період з березня 1991 року по лютий 1996 року. Оскільки період роботи позивача з 22.02.1993 року по 26.04.1994 року Селидівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області взагалі не зарахований до страхового стажу позивача при нарахуванні йому пенсії, то за цей період не береться і заробітна плата.
Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем фактично не надана довідка за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд, у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд також звертає увагу на те, що позивач у своїх позовних вимогах не просить зарахувати йому період роботи з 22.02.1993 року по 26.04.1994 року.
Відповідно до положень п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 22-1 від 22.11.2005 року (із змінами та доповненнями), встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Вимогами ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначаються пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Положенням ч. 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Вищенаведені положення дають право Пенсійному фонду України проводити перевірки наданих документів їх відповідності первинним документам.
Отже, позивачу потрібно звернутись до відповідача з довідкою про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області діяло у спосіб та у межах передбачених Конституцією та Законами України, а отже адміністративний позов ОСОБА_1 є таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки підстав для задоволення позовних вимог суд не встановив, сплачений за позовну заяву судовий збір поверненню позивачу згідно з вимогами ст. 139 КАС України, не підлягає.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії та сплати усіх не донарахованих сум пенсії з 26.11.2017 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тарасенко І.М.
Судове рішення № 75828072, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 13.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/5136/18-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: