Постанова № 75827022, 02.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/197/18 Головуючий у І інстанції Тандир О.В.Провадження № 22-ц/780/2913/18 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 26 02.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 27 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

встановив:

У 2008 році позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2008 року було визнано мирову угоду, за умовами якої сторони досягли згоди щодо погашення боргу за договором позики від 11.02.2007 року, укладеного у простій письмовій формі, в розмірі 30 000 грн., який має сплатити відповідач на користь позивача.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 17.04.2018 року було скасовано ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 08.10.2008 року у даній справі, якою було затверджено мирову угоду між сторонами та закрито провадження у справі, а справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 27 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 27 квітня 2018 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що подання, в даному випадку, позову про стягнення боргу є штучним, а позов є надуманим, що поданий з метою обходу встановленого Законом мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а відтак був визнаний судом як зловживання позивачем процесуальними правами.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 08.10.2008 року суд визнав мирову угоду, укладену між позивачем ОСОБА_2 і відповідачем ОСОБА_3, та закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

За мировою угодою, яка була скасована постановою апеляційного суду, до позивача переходить право власності на земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства, у зв'язку з неповерненням відповідачем боргу за договором позики.

Відповідно до розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області №1223 від 17.07.2008 року «Про передачу у власність земельної ділянки власнику земельної частки (паю) громадянину ОСОБА_3, в межах Гружчанської сільської ради» безоплатно передано у власність земельну ділянку загальною площею 3,4499 га для ведення особистого селянського господарства в межах Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,4499 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з п. 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку щодо залишення позову ОСОБА_2 без розгляду, оскільки зазначений позов був поданий позивачем з метою обходу встановленого Законом мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права і процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом дана належна правова оцінка.

Таким чином оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. 268, 383 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення, а ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 27 квітня 2018 року- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Мельник Я.С.

Матвієнко Ю.О.