Ухвала суду № 75821647, 23.07.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6852/18

Номер провадження 2 – З/638/277/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Грищенко І. О.

за участю секретаря Самогньозд О. І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, державна екологічна інспекція у Харківській області про захист права на безпечне довкілля,

встановив:

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулися 18.05.2018 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просять суд зобов’язати ОСОБА_3 (мешкає за адресою: 61204, АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області 10.01.2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) здійснити ліквідацію сміттєзвалища на належній йому земельній ділянці кадастровий номер 6322055900:00:003:1793, площею 0,6 га, яка розташована на території селища ОСОБА_4, Дергачівського району, Харківської області, шляхом вивезення наявних на земельній ділянці хімічних, побутових, будівельних та інших видів відходів, а також засмічених токсичними відходами мас ґрунту на легальні сміттєві полігони.

Позивач ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат ОСОБА_5 на підставі договору про надання правової допомоги від 23.05.2018 р., ордеру на надання правової допомоги серія ЗП № 032003 від 23.05.2018 р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001256, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області від 27 лютого 2017 року № 5, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова 13.07.2018 р. із заявою про забезпечення позову, в якій просять суд, до вирішення даного спору по суті, заборонити відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:00:003:1793, яка розташована на території селища ОСОБА_4, Дергачівського району, Харківської області і належить на праві власності ОСОБА_3, який мешкає за адресою: 61204, АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області 10.01.2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову зазначається, що позивачами поданий позов до суду, в якому вони просили зобов’язати ОСОБА_3 ліквідувати звалища хімічних, побутових та будівельних відходів, виконання рішення суду, в разі задоволення позову, можливо лише відповідачем, а не будь – якими іншими особами, тобто саме власник земельної ділянки повинен забезпечити право позивачів на безпечне довкілля, в разі відчуження відповідачем земельної ділянки, на якій створено сміттєзвалище, виконання рішення суду стане неможливим. На день подання даної заяви біля земельної ділянки відповідача, на який створено сміттєзвалище, встановлений щит із об’явою про продаж земельної ділянки «під АЗС».

За змістом ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 – 9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально – правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ’я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Власником земельної ділянки кадастровий номер 6322055900:00:003:1793 є ОСОБА_3, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 16.02.2018 р.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава – учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

За таких умов незастосування судом заходів, спрямованих на заборону відчуження земельної ділянки, призведе до того, що на протязі вирішення спору, відповідач може провести відчуження земельної ділянки, внаслідок чого винесення судового рішення втратить сенс.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов’язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 – 150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, державна екологічна інспекція у Харківській області про захист права на безпечне довкілля – задовольнити.

До вирішення даного спору по суті, заборонити відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:00:003:1793, яка розташована на території селища ОСОБА_4, Дергачівського району, Харківської області і належить на праві власності ОСОБА_3.

Дані стягнувача: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: Харківська область, Дергачівський район, сел. Мала Данилівка, вул. Гагаріна, буд. 80, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3).

Дані боржника: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія МТ 262205, виданий Дзержинським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 10.01.2013 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1)

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред’явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: