Ухвала суду № 75821070, 20.07.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22668/18

Провадження № 6/761/469/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Подоляні Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Сбербанк» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

12 червня 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулося Акціонерне товариство «Сбербанк» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Подану заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 501 432,93 доларів США, що за курсом НБУ становило 3 861 033,56 грн., та судовий збір у розмірі 1730 грн. 18 серпня 2010 року на підставі вказаного рішення Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист. 02 вересня 2010 року Обухівським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа. Заявник неодноразово звертався до виконавчої служби із заявами та запитами з метою отримання інформації щодо ходу виконавчого провадження, однак, лише 19 квітня 2018 року отримано відповідь, що виконавчий лист повернуто стягувачеві, а виконавче провадження завершено. 27 квітня 2018 року отримано лист, згідно якого виконавчий лист було втрачено при пересилці. За таких обставин, заявник вважає, що строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим звернувся до суду із зазначеною заявою.

У судове засідання представник заявника не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, подану заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Боржник у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали заяви та справи, суд прийшов до висновку, що подана заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, вішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2010 року з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» заборгованість за договором кредиту в сумі 501 432,93 доларів США, що за курсом НБУ становило 3 861 033,56 грн., та судовий збір у розмірі 1730 грн.

На підставі зазначеного рішення Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист від 18 серпня 2010 року.

Заявою про відкриття виконавчого провадження від 20 серпня 2010 року ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» направив вказаний виконавчий лист до Відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції для примусового виконання.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції від 02 вересня 2010 року, ВП № 21595596, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3495/10, виданого 18 серпня 2010 року Шевченківським районним судом м. Києва.

25 січня 2011 року Банк звернувся до Начальника ВДВС Обухівського РУЮ зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, згідно якої просив зобов'язати заступника начальника ВДВС Обухівського РУЮ Прізова В.І. вчинити виконавчі дії по примусовому виконанню листа № 2-3495/10, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», та повідомити про хід виконавчого провадження.

Відповіді на вказану скаргу стягувачем отримано не було.

Запитом № 11345/4/28-1 від 31 жовтня 2017 року та № 4662/4/28-1 від 21 березня 2018 року ПАТ «Сбербанк» звернулось до виконавчої служби з метою отримання інформації відносно вжитих державним виконавцем заходів по виконанню виконавчого листа № 2-3495/10.

19 квітня 2018 року отримано відповідь, згідно якої 14 квітня 2011 року у рамках виконавчого провадження ВП № 21595596 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Повторним запитом №7492/4/28-1 від 27 квітня 2018 року банк просив надати підтвердження фактичного направлення постанови про повернення виконавчого документу від 14 квітня 2011 року на адресу стягувача.

У відповідності до Довідки № 8700 від 23 травня 2018 року, виданої Обухівським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Київській області в процесі пересилці виконавчий листі № 2-3495/10 від 18 серпня 2010 року втрачено.

Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 ст. 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

В силу наведеної норми, суд поновлює строк виключно у випадку пропущення строку з поважних причин, а обов'язок доведення поважності причин пропуску строку лежить на особі, яка подає клопотання про поновлення строків.

Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду.

Водночас, також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

За таких обставин, враховуючи, що стягувачем строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено з причин, що суд вважає за можливе визнати поважними, а саме у зв'язку з втратою оригіналу виконавчого листа, при цьому, заявник неодноразово намагався отримати від державного виконавця інформацію про стан виконавчого провадження, суд вважає, що заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 431, 433 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Акціонерного товариства «Сбербанк» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Поновити строк пред'явлення виконавчого листа № 2-3495/10 від 18 серпня 2010 року, що виданий Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 501 432,93 доларів США, що за курсом НБУ становило 3 861 033,56 грн., та судового збору у розмірі 1730 грн.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: