Рішення № 75819031, 06.08.2018, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1188/18

Провадження №2/713/489/18

РІШЕННЯ

іменем України

06.08.2018 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря Мірчева О.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мигівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, звернулась в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом до відповідачів Мигівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її батько ОСОБА_7. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, (Мигівської сільської ради), Вижницького району Чернівецької області. За життя, ОСОБА_7 залишив заповітне розпорядження, відповідно до якого все, що буде належати йому на день смерті заповів, їй. Вона своєчасно прийняла спадщину, оскільки звернулась до державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І. із заявою про прийняття спадщини. Постановою державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Мицкан Ж.І. від 27.06.2018 року, їй відмовлено у видачі свідоцтва за заповітом після смерті батька, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7.

В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В підготовче засідання представник відповідача Мигівської сільської ради не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від представника відповідача Мигівської сільської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають в повному об'ємі та просять справу розглядати без участі представника сільської ради.

В підготовче засідання відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають, не заперечують щодо задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачами, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню в повному об'ємі.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько позивачки - ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1, виданого 01.12.2017 року виконавчим комітетом Мигівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №59; копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2, виданого 10.01.1980 року Мигівською сільською радою, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №2.

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1

З копії технічного паспорту на житловий будинок, вбачається, що житловий будинок під літ. «А» з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 1968 року побудови, вартістю 71558,00 грн.

За життя ОСОБА_7 залишив заповітне розпорядження, а саме, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом матиме право заповів дочці ОСОБА_1, що підтверджується копією заповіту, посвідченого 22.12.2014 року секретарем виконкому Мигівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області ОСОБА_10, зареєстровано в реєстрі за №106.

Судом також встановлено, що крім позивачки ОСОБА_1 спадкоємцями за законом є дочки померлого - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які спадщину після смерті ОСОБА_7 не прийняли, на неї не претендують. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні немає, що підтверджується копією спадкової справи №11/2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але у зв'язку із тим, що нею не було надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на дане майно, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що підтверджується копією постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії №473/02-31 від 27.06.2018 року.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за заповітом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як видно з представлених доказів, житловий будинок по плану забудови під літ. «А» - 1968 року побудови, знаходиться в сільському населеному пункті, інші особи на володіння та користування даним житловим будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність житлового будинку для проживання ніким не оспорюється.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному об'ємі.

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ перехідних положень цивільно-процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст. 16, 392, 1234-1236, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст.1, 27, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 82 ч.4, 200 ч.3, 206 ч.4, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме, житловий будинок по плану забудови під літ. «А», з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Суддя: І. А. Кибич