Рішення № 75814287, 10.08.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2865/17

Провадження № 2/591/202/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Грищенко О.В., секретаря судового засідання Антипенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми, за участю сторін та їх представників, цивільну справу за позовами:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, треті особи - Управління Центр надання адміністративних послуг Сумської міської ради, Служба у справах дітей Сумської міської ради - про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей Сумської міської ради про зобов'язання усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення та передачі ключів від квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.06.2017 року звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2, та ОСОБА_3, такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2. У вказаній квартирі з 2009 року проживав його син ОСОБА_4 з ОСОБА_2, які перебували у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_3 року у них народився син ОСОБА_3, який також в подальшому був зареєстрований в квартирі. В листопаді 2015 року ОСОБА_2 разом із своїм сином, забравши всі речі, залишили квартиру і вже більше року в ній не проживає. ІНФОРМАЦІЯ_2 року син ОСОБА_4 помер. Відповідач разом з дитиною в добровільному порядку з реєстрації не знімається, не здійснює оплату за комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню квартири. Через вказані обставини позивач несе зайві витрати по утриманню власності. Тому просить визнати відповідача та її дитину такими, що втратили право користування квартирою, стягнути судові витрати.

ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах сина ОСОБА_3 29.11.2017 року звернувся до суду з зустрічною позовною заявою і свої вимоги мотивує тим, що перебувала в цивільному шлюбі з ОСОБА_4 Від шлюбу має дитину - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Влітку 2015 року в зв'язку з поведінкою ОСОБА_4, який зловживав спиртними напоями та систематично влаштовував скандали, виганяв їх з дитиною з квартири, вона вимушена була забрати сина і виїхати з квартири. В середині жовтня 2016 року вона вирішила повернутись до місця свого проживання, однак не змогла, оскільки замки на вхідних дверях булли змінені на нові, ключі від яких надати їй позивач відмовився. ІНФОРМАЦІЯ_2 року після смерті ОСОБА_4 його рідні взагалі викреслили її з життя. Просить суд усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 та її неповнолітньому сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в користуванні квартирою за адресою АДРЕСА_1, шляхом їх вселення та передачі їм ключів від цієї квартири, стягнути судові витрати.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити. Зустрічний позов не визнав, в поясненнях зазначив, що за яких обставин відповідачі залишили житло, йому не відомо, ключі у відповідача відсутні, замки замінені, з заявами щодо перешкоджання проживанню в спірній квартирі до відповідача не звертався, відповідачка не проживає в квартирі з власної ініціативи. В листопаді 2016 року приходив до відповідачки на роботу і просив знятись з реєстрації в добровільному порядку. Просить в задоволенні зустрічного позову відмовити .

ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, пояснила, що не мала можливості проживати в спірній квартирі в зв'язку з відсутністю ключів та наявністю перешкод зі стороні померлого сина позивача та позивача щодо проживання в квартирі. Деякий час не цікавилась житлом, оскільки хворіла її мати, вона доглядала її. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер сина позивача. Вона зверталась до позивача з проханням про вселення, оскільки не має іншого житла, однак їй було відмовлено. Протягом 5 місяців проживала у сусідки, а потім переїхала до матері. В квартирі залишився посуд, іграшки дитини. На початку 2017 року зверталась до ОСОБА_1 з проханням проживати в квартирі, надати ключі , коли він прийшов до неї на роботу. Ключі їй надано не було, натомість ОСОБА_1 наказав їй знятися з реєстрації. Свій позов про усунення перешкод шляхом зобов'язання не чинити перешкод та вселення підтримала повністю.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, в задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, позов ОСОБА_2 підтримала повністю.

Представник третьої особи Центр у надання адміністративних послуг Сумської міської ради в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Сумської міської ради в судовому засіданні пояснив, що відповідач з дитиною зареєстровані на законних підставах в квартирі. Не проживання дитини в квартирі зумовлено об'єктивними причинами, оскільки чинились перешкоди в проживанні. Щодо вселення дитини не заперечує.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи та покази свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1, є що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 30.10.2005 року (а. с. 8-10).

На даний час, крім позивач, в спірній квартирі зареєстровані: онук ОСОБА_3, 2011 року народження, піднаймач ОСОБА_2, 1969 року народження, що підтверджується довідкою про склад сім'ї б/н від 07.03.2017 року, виданої КП «Сумитеплоенргоцентраль » СМР (а.с.12).

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі, проте, проживали однією сім'єю у фактичних шлюбних відносинах, та від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.79).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_4 помер (а.с.11).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_1 купив квартиру, зробив ремонт, потім туди переїхали його дружина та син. Дружина та син (покійний) мешкали приблизно до листопада 2015 року. Більше її не бачив, квартири розташовані поруч, на 5 поверсі. Син до смерті мешкав сам. Як відповідачка викликала поліцію не бачив, чому вона пішла з квартири невідомо, але знає, що були сімейні сварки. Чув, як сварилися, а потім стало тихо. Не може визначити, через який час після того, як пішла відповідача, помер син позивача.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що покійного ОСОБА_4 він знав приблизно 30 років, був його тренером. Коли він захворів в період 2015-2016 роки, він з ним спілкувався приблизно 2-3 рази на місяць. Відповідачку бачив близько 2-3 разів у мікрорайоні мешкання, які були відносини у покійного ОСОБА_4 та ОСОБА_2, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що є сусідами з ОСОБА_2 Десь в жовтні 2016 року вона лягла спати, а ОСОБА_2 до неї постукала в дворі з дитиною і просилася переночувати, оскільки її вигнали з дитиною з квартири. Прожила у неї приблизно 5 місяців. Відносини у ОСОБА_2 з її покійним чоловіком були погані, ОСОБА_4 зловживав спиртними напоями, були прояви агресії. Речі ОСОБА_2 залишалися в квартирі її чоловіка, приблизно через 4 дні проживання у неї, ОСОБА_2 хотіла забрати свої речі, піднялася на 5 поверх за речами, але замки були замінені. І після смерті чоловіка вона жила у неї деякий час, бо їм більше нікуди було піти. Дитина вже ходить у 1 клас, а до цього ходив у дитячий садочок на вул. Петропавлівській в м. Суми. Від неї вона перейшла жити до мами.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що знайома з ОСОБА_2 з 2009 року, померлий чоловік якої зловживав спиртними напоями. Бачила її восени 2016 року, вона виходила від сусідки, бо не могла потрапити до квартири, оскільки замки замінили, а її з дитиною вигнали з квартири. Про сварки знала зі слів відповідачки, чула шум з 5 поверху, з їхнього відкритого вікна, у відповідачки бачила тілесні ушкодження. ОСОБА_4 в 2015-2016 році постійно мешкав за спірною адресою, але в жовтні 2016 року він скаржився на стан здоров'я.

Свідок ОСОБА_12, який працює дільничним інспектором, пояснив, що з кінця 2013 року дізнався про цю родину, оскільки ОСОБА_4 (на прізвисько ОСОБА_11) займався боксом, але зловживав спиртним напоями. Він познайомився з ним, і той повідомляв, що у нього є родина, він приїхав з заробітків. В 2014-16 році виходив за місцем проживання родини на АДРЕСА_3. ОСОБА_4 постійно зловживав спиртним, був агресивним, влаштовував сварки, заважав своїм дружині та дитині проживати в квартирі. Я сказав його дружині, щоб вона залишила це житло, бо проживання з такою агресивною людиною може бути небезпечним. Його родичів він не бачив, з вересня 2013 року по кінець 2016 року працював ДІМ. Родина не мала можливості проживати, бо він був дуже агресивним, дружина зверталась до нього неодноразово. Він постійно сварився, на усні скарги він вживав заходи, зокрема, бесіди, і здається, складав протокол про адміністративне правопорушення. Декілька разів був за місцем проживання, постійно бачив на вул. Кузнечній. При ньому дружини не виганяв, але був дуже агресивний, коли п'яний. У зв'язку з цим неможливо було проживати. Відповідач зверталась з заявами про застосування насильства.

Згідно пояснень позивача, він є власником спірного житла, і не заперечував проти вселення та реєстрації у своїй квартирі невістки та дитини. Тобто вселення та проживання у квартирі ОСОБА_2 та її дитини сталося зі згоди ОСОБА_1 в якості члена родини.

Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, як особа, яка користувалася жилим приміщенням нарівні з власником, набула право користування спірною квартирою, що стосується також і її дитини.

Згідно ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

В судовому засіданні встановлено, що позивач заперечував проти залишення в подальшому реєстрації онука в квартирі, яка належить йому на праві власності, та зазначив, що фактично заперечує проти їх проживання у спірній квартирі та не згоден надати ключі від неї відповідачам.

Відповідач з дитиною дійсно не мешкала у спірному житлі з жовтня 2016 року, але причини її не проживання були поважними - відсутність доступу через відсутність ключів від квартири та заміну замків.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належні і допустимі докази в розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження факту порушення права на проживання в квартирі ОСОБА_2 були надані в судове засідання. Суд вважає такими доказами пояснення самої ОСОБА_2 та свідків - ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Покази свідків з боку ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам, оскільки судом дійсно встановлено , що ОСОБА_4 проживав у спірній квартирі, але причини не проживання його дружини та сина їм не відомі.

ОСОБА_1, надаючи пояснення суду, не заперечував того факту, що його невістка не мала доступу в спірне житло, оскільки не мала ключів від квартири. Зазначав, що ОСОБА_2 просила у нього ключі, але він відмовив.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 з дитиною не втратила право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_4, оскільки не проживала в ній з поважних причин, її фактично вигнали разом з дитиною з цієї квартири, проти їхньої волі позбавили можливості проживати у вказаному житловому приміщенні, до якого з того часу вони не мають доступу.

До того ж суд вважає вирішальною також ту обставину, що ОСОБА_2 не має власного житла, а фактично вона займається вихованням дитини сама, оскільки батько помер, і саме з нею проживає малолітній син. Місце проживання дитини ОСОБА_3 - сина ОСОБА_2 має співпадати з місцем проживання того з батьків, який займається їх вихованням - в даному випадку ОСОБА_2

На підставі викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за необґрунтованістю.

В зв'язку з встановленням факту порушення права на проживання ОСОБА_2 та її дитини, як осіб, які мають право користуватись квартирою за адресою : АДРЕСА_5, вони мають право вимагати усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення та зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди в користуванні житлом.

Тому зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7), яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП відсутній, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7) відмовити повністю у зв'язку з необґрунтованістю.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7), яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП відсутній, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6) задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6) усунути перешкоди ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7) та її неповнолітньому сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП відсутній, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7) в користуванні квартирою за адресою АДРЕСА_1, шляхом їх вселення та передачі їм ключів від цієї квартири.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7) судові витрати в сумі 640 гривень 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 10.08.2018 року.

Суддя О.В.Грищенко