
Дата документу 11.08.2018
Справа № 320/2835/18
1-кс/320/2796/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2018 року м. Мелітополь
Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької у складі ОСОБА_1,
Секретар судового засідання – Левандовська О.М.,
розглянувши клопотання в кримінальному провадженні № 12017080140000853 від 21.02.2017, слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, який проживає без реєстрації за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Чкалова, будинок № 258, раніше судимого:
- 14.10.2011 Мелітопольським міськрайонним судом за ст. 186 ч. 2 КК України призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України з випробувальним терміном 3 роки;
- 22.03.2012 Мелітопольським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 3 КК України призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднати покарання по вироку від 14.10.2011, призначити покарання 4 роки 3 місяці позбавлення волі;
- 10.08.2017 Мелітопольським міськрайонним судом за ст. 186 ч. 2 КК України призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки,
який є підозрюваним у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло та інше приміщення, незаконному заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури – ОСОБА_3,
слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - ОСОБА_2,
захисника підозрюваного – ОСОБА_5, -
встановила:
11 серпня 2018 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080140000853 від 21.02.2017, слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло та інше приміщення, незаконному заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що 20.02.2017 у вечірній час, знаходячись біля будинку №51 по вул. Героїв України, в м. Мелітополі, Запорізької області, ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, підійшов до автомобіля ЗАЗ 110206, у кузові синього кольору, державний номер НОМЕР_1, який зареєстровано на ім’я ОСОБА_6, але фактично належить ОСОБА_7, шляхом підбору ключа, який був у нього при собі, проник до салону автомобіля.
Після чого, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочині дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись в салоні автомобіля, шляхом підбору ключа, завівши двигун транспортного засобу - автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «110206» з місця події поїхав.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом – автомобілем, марки «ЗАЗ» моделі «110206», в кузові «синього кольору», реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова № Y6D110206W0357098, вартістю 15000 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_7
Своїми умисними діями ОСОБА_4, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.
Крім того, у кінці січня 2018 року, у вечірній час доби, знаходячись біля домоволодіння, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Болгарська № 6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливими мотивами, ОСОБА_4, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов через хвіртку на територію домоволодіння, після чого, шляхом пошкодження навісного замка, проник до приміщення гаражу, розташованого за вищевказаною адресою.
Реалізуючи свої злочині дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні вищевказаного гаражу, ОСОБА_4, таємно викрав майно, яке належало потерпілому ОСОБА_8, а саме:
-переносну коптильню з кришкою «Будинок» та провісним копчінням, вартістю 600 гривень;
-домашній кінотеатр ВВК, сірого кольору, модель DK 9295 з 4 колонками та коробкою посилення звука, вартістю 900 гривень;
-бетонозмішувач БРС 165, зеленого кольору, вартістю 5000 гривень;
-вуглошліфувальну машинку марки «Bosh», в корпусі синього кольору, вартістю 200 гривень;
-металеву банку, в якій знаходились метизи, цвяхи, дюбеля, саморізи, на загальну суму 100 гривень;
-чавуні труби перехідники у кількості 20 штук, вагою приблизно 50 кілограм, вартістю 6 гривень за 1 кілограм металу, загальною вартістю 300 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8, майнову шкоду на загальну суму 7100 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, у кінці січня 2018 року, у вечірній час доби, знаходячись біля домоволодіння, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Леваневського № 10, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_4, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов через хвіртку на територію домоволодіння, після чого, шляхом демонтажу віконного скла, проник до приміщення будинку, розташованого за вищевказаною адресою.
Реалізуючи свої злочині дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні вищевказаного будинку, ОСОБА_4, таємно викрав майно, яке належало потерпілій ОСОБА_9Г, а саме:
-автомобільну звукову колонку «Саббуфер», марки «Альпіна», в корпусі чорного кольору, вартістю 2000 гривень;
-автомобільну магнітолу, марки Philips, в корпусі чорного кольору, вартістю 1000 гривень;
-спальний мішок, камуфляжного кольору, вартістю 700 гривень;
-вуглошліфувальна машинка, марки «Повертек», в корпусі сірого кольору, вартістю 1000 гривень;
-полімерна коробка чорного кольору, в якій знаходився інструмент для ремонту автомобіля (ключі, насадки, перехідники), вартістю 1500 гривень;
-масляний насос на автомобіль «Мерседес Бенс», вартістю 5000 гривень;
-передня кришка двигуна автомобіля «Мерседес Бенс», вартістю 2500 гривень,
чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9, майнову шкоду на загальну суму 13700 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, приблизно 26.03.2018 року, у нічний час доби, знаходячись біля будинку №93 по вул. Ялтинській в м. Мелітополі, Запорізької області, ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через паркан проник на територію домоволодіння, де за допомогою знайденого молотка, пошкодив навісний замок на гаражі, розташованого на території вищевказаного домоволодіння та проник у приміщення, де побачив автомобіль ЗАЗ 110307, у кузові синього кольору, державний номер НОМЕР_2, який стояв без акумулятора та зі спущеними колесами.
Після чого, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочині дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, за допомогою знайденої викрутки, пошкодив вікно, та проник у приміщення будинку, де знайшов ключі від автомобіля, який раніше бачив у гаражі, та автомобільний акумулятор.
Реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 повернувся до гаражу, де встановив акумулятор та підкачав колеса автомобілю, за допомогою знайденого у будинку ключа, привів двигун автомобіля в дію, однак за нестачі палива у баку, виїхати з гаражу не зміг.
Після чого, продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_10, за допомогою фізичної сили виштовхали вищевказаний автомобіль за межі домоволодіння, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом ЗАЗ 110307, у кузові синього кольору, державний номер НОМЕР_2, який належав потерпілому ОСОБА_11, чим заподіяли майнову шкоду на суму 13150 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 289 КК України.
Крім того, 11 квітня 2018 року, приблизно об 11 годині, знаходячись біля домоволодіння, розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Таврійська № 57, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_4, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов через хвіртку на територію домоволодіння, після чого, шляхом демонтажу віконного скла, проник до приміщення будинку, розташованого за вищевказаною адресою.
Реалізуючи свої злочині дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні вищевказаного будинку, ОСОБА_4, таємно викрав майно, яке належало потерпілій ОСОБА_12, а саме:
-монітор марки LG, модель W2043 SV, в корпусі чорного кольору, вартістю 1000 гривень;
-срібну каблучку, дві срібні підвіски, та біжутерію у вигляді підвіски, кліпси та каблучки, яка майнової шкоду для потерпілої не представляє, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_12, майнову шкоду на загальну суму 1000 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Вказані кримінальні правопорушення (злочини) 11.05.2018 були об’єднанні в одне провадження під єдиним номером №12017080140000853.
23.04.2018 року винесено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст.185 ч.3, ст. 289 ч. 2 КК України.
«23» квітня 2018 року повідомлення про підозру від 23.04.2018 року отримала матір ОСОБА_4 – ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3. 23.04.2018 року ОСОБА_13 отримала повістку про виклик ОСОБА_4 на 26.04.2018 на 09 годину 00 хвилин до кабінету
№ 56 Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області.
26.04.2018 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_4 до слідчого не з’явився.
02 травня 2018 року ОСОБА_4 було оголошено у розшук та зупинено досудове розслідування, у зв’язку з тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування.
04 травня 2018 року досудове розслідування було відновлено, для розгляду клопотання про надання дозволу про затримання ОСОБА_4 та з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
11 травня 2018 року ОСОБА_4 було повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 289, ч. 3 ст.185 КК України.
11 травня 2018 року досудове розслідування було зупинено до встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4
11.08.2018 року о «09» годині «15» хвилин ОСОБА_4 було затримано, у зв’язку з чим досудове розслідування було відновлено.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_14; протоколом огляду місця події, де виявлено (автомобільні запчастини); протоколом допиту свідка ОСОБА_15; протоколом допиту свідка ОСОБА_16; протоколом огляду газової установки, яку добровільно надав ОСОБА_16; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8; протоколом допиту свідка ОСОБА_17; протоколом огляду домашнього кінотеатру та коптильні, який добровільно надав ОСОБА_17Ю; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9; протоколом допиту свідка ОСОБА_17; протоколом огляду авто магнітоли та вуглошліфувальної машинки, які добровільно надав ОСОБА_17Ю; повідомлення про підозру ОСОБА_4; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11; протоколом допиту свідка ОСОБА_18; протоколом допиту свідка ОСОБА_19; протоколом допиту свідка ОСОБА_20; Протоколом пред’явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_19; Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12; протоколом огляду монітора, добровільно наданого ОСОБА_4; повідомлення про нову підозру ОСОБА_4
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти років до десяти років, не працевлаштований, отже, не має постійного джерела доходу, раніше був неодноразово засуджений за корисливі злочини, тому є достатні підстави вважати, що знаходячись на свободі може продовжити вчинення злочинів. Також, на момент вчинення даного злочину знаходився на випробувальному терміні за вчинення корисного злочину, на шлях виправлення не став та вчинив інший тяжкий злочин. Крім того, за місцем проживання не зареєстрований, постійного місця проживання не має. 02.05.2018 ОСОБА_4В, був оголошений у розшук у зв’язку з переховуванням від органів досудового розслідування. У зв’язку з чим може залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення;
При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання або домашнього арешту, підозрюваний зобов’язується не відлучатися з місця проживання. Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше був засуджений за корисливі злочини, які вчиняв будучи раніше засудженим за аналогічні умисні злочини, отже він може безперешкодно переховуватися від органів досудового розслідування та суду, отже обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів неможливо.
У зв’язку з вищевикладеним, вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України неможливо, при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу, більш м’якого, ніж тримання під вартою, тому слідчий звернулася з вказаним клопотанням до суду.
На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив по можливості не обирати відносно нього запобіжний захід тримання під вартою, вказував, що не збирається приховуватися від слідства, буде з’являтися до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Захисник ОСОБА_21 просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання матері підозрюваного.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному 11.08.2018 о 12 годині 50 хвилин.
Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, з яких санкція найтяжчого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти років до восьми років.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи, що ОСОБА_4 не працевлаштований, отже, не має постійного джерела доходу, раніше був неодноразово засуджений за корисливі злочини, також, на момент вчинення даного злочину, знаходився на випробувальному терміні за вчинення корисного злочину, на шлях виправлення не став, та вчинив інший тяжкий злочин. Крім того, за місцем проживання не зареєстрований, постійного місця проживання не має. 02.05.2018 ОСОБА_4, був оголошений у розшук у зв’язку з переховуванням від органів досудового розслідування. Таким чином є підстави вважати, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від покарання за вчинений злочин може залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв’язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м’якого, ніж тримання під вартою.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість вчинених правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 44050 (сорока чотирьох тисяч п’ятдесяти) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, вважаю за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту м. Мелітополь, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_4, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалила:
Клопотання у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080140000853 від 21.02.2017, слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити повністю.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 09 години 15 хвилин 10 жовтня 2018 року включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання - 09 години 15 хвилин 11 серпня 2018 року.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 09 години 15 хвилин 10 жовтня 2018 року включно.
Одночасно ОСОБА_4 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 44050 (сорока чотирьох тисяч п’ятдесяти) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, № р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 із встановленою періодичністю;
-не відлучатися із населеного пункту м. Мелітополь, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 10 жовтня 2018 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: Ю.В. Ковальова
Судове рішення № 75806160, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 11.08.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/2835/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: