Рішення № 75804825, 07.08.2018, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/595/18

Провадження №: 2/332/578/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 р.

Заводський районний суд м.Запоріжжя в складі

Головуючого судді: Марченко Н.В.

при секретарі: Фурдак В. И.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про стягнення про стягнення всіх сум розрахунку при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

УСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізького науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про стягнення про стягнення всіх сум розрахунку при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

В позові він указав, що з 07.11.2015 по 12.01.2017 він працював в Запорізькому науково- дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України на посаді старшого судового експерта сектору автотехнічних досліджень відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Запорізького НДЕКЦ.

12.01.2017 року його звільненоз займаної посади відповідно до ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням).

В порушення вимог ст. 116 КЗпП України підприємство не повідомило позивача письмово про нараховані суми, належні йому при звільненні, а розрахунок у день звільнення взагалі не проводився, незважаючи на те, що 12.01.2017 він працював. 30.01.2017 року Запорізький НДЕКЦ МВС України перерахував на картковий рахунок позивача суму виплат при звільненні в розмірі 5665,12 грн (п’ять тисяч шістсот шістдесят п’ять гривень 12 копійок), та 08.02.2017 в розмірі 5957,70 грн (п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім гривень 70 копійок). Позивач вважав, що це вся належна йому сума грошей за відпрацьований час та компенсація за невикористану відпустку.

29.08.2017 року позивач отримав довідку про доходи з останнього місця роботи, з якої убачалось, що за січень 2017 року йому нараховано було 14487,98 грн . Різниця між нарахованою сумою та виплаченою сумою у січні складала 8822,86 грн. а у лютому коли позивач взагалі вже не працював, йому виплатили лише 5957,70 грн, що менше ніж різниця між нарахуванням за січень та виплатою за січень.

Позивач вважає що у розрахунок заробітної плати за час відпустки (03.01.2017- 10.01.2017) та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки (5 днів) Запорізьким НДЕКЦ не вірно розраховані .

Виходячи з вимог постанови КМУ від 08.02.1995 № 100 середній заробіток у 2016 році позивача на 1 календарний день становить 456,72 грн. Таким чином, заробітна плата за час відпустки (03.01.2017-10.01.2017, всього 7 днів) становити 3197,04 грн. та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки (5 днів) - 2283,60 грн.

З урахуванням нарахованих Запорізьким НДЕКЦ сум заробітної плати за час відпустки (03.01.2017-10.01.2017, всього 7 днів) - 2354,73 грн. та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки (5 днів) - 1681,95 грн. різниця між належною позивачу сумою виплат та нарахованою становить 1443,96 грн., яку він просить стягнути в позові, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги, просить їх задовольнити з підстав указаних в позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає, що розрахунок перед позивачем повністю виконаний , а тому підстав для стягнення будь яких сум на його користь немає. Крім того представник відповідача просить застосувати строки позовної давності.

Вислухавши учасників процесу суд приходить до висновку , що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З 07.11.2015 по 12.01.2017 ОСОБА_1 працював в Запорізькому науково - дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України на посаді старшого судового експерта сектору автотехнічних досліджень відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Запорізького НДЕКЦ.

12.01.2017 року його звільненоз займаної посади відповідно до ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), що не оспорюють сторони по справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що на підставі наказу Запорізького НДЕКЦ МВС України № 1 о/с від 12.01.2017 року його було звільнено із вказаної установи, а при розрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки (5 днів) Запорізьким НДЕКЦ МВС України було недораховано суму компенсації у розмірі 1443,96 грн (ОСОБА_2 тисяча чотириста сорок три грн 96 коп.).

Судом встановлено, що на підставі наказу Запорізького НДЕКЦ МВС України від 21.12.2016 №218 в січні 2017 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за час щорічної відпустки з 03.01.2017 до 10.01.2017 (7 календарних днів) в сумі - 2 354,73 грн. (а.с.59,57-58). Згідно наданого відповідачем наказу №69 о/с від 20.12.2016 ОСОБА_3 була виплачена премія за підсумками роботи за 2016 рік в сумі 31170,88 грн. (а.с.57-59), яка не була врахована при розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки .

Постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 визначений Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі Порядок). Цей Порядок застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, або виплати їм компенсації за невикористані дні відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

При обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати (матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, тощо (п.4 Порядку № 100).

Також не включаються до розрахунку середньої зарплати разові премії до ювілейних та святкових дат (п.п. «б» п.4 Порядку № 100).

На такий же порядок обчислення вказала в своїх показах допитана в якості спеціаліста ОСОБА_2

Згідно з п. 3 Порядку до складу виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки; премії, які мають постійний характер; одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і вислугу років, індексація тощо.

Порядком чітко визначені умови врахування одноразових винагород, у тому числі і винагороди за підсумками роботи за рік, при обчисленні середньої заробітної плати. Такою умовою є її нарахування в поточному році за попередній календарний рік (абзац 2 п. 3 Порядку).

Таким чином, одноразова винагорода за підсумками роботи за 2016 рік була нарахована і виплачена в грудні 2016 року, тобто в поточному році за поточний рік.

Отже, одноразова винагорода за підсумками роботи за 2016 рік не буде враховуватись при обчислені середньої заробітної плати.

За таких обставин суд, суд вважає , що розрахунок при звільненні з позивачем було проведено правильно та не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, як не обґрунтованих.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259,263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Запорізького науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про стягнення про стягнення всіх сум розрахунку при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.В. Марченко