Постанова № 7580403, 21.01.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2010 р.Справа № 6/156-09-4652

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарях судового засідання Кубік О.В., Толок В.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 12.01.2010 р.

від позивача: Заржицька В.О., довіреність №3743-4 від 18.12.2009р.;

від відповідача: не з’явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 21.01.2010 р.

від позивача: Заржицька В.О., довіреність №3743-4 від 18.12.2009р.;

від відповідача: не з’явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту

на рішення господарського суду Одеської області

від 16 листопада 2009 року

по справі № 6/156-09-4652

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”

до відповідача: Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту

про стягнення 208741,18 грн.

В с т а н о в и л а:

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладений на 21.01.2010р..

В судовому засіданні 21.01.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2009р. по справі №6/156-09-4652 (суддя Демешин О.А.) задоволено позов ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” до Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту про стягнення 208741,18 грн..: стягнуто з відповідача на користь позивача 208741,18 грн. боргу, 2087,41 грн. –витрат по оплаті державного мита, 315 грн. –витрат по оплаті ІТЗ судового процесу, з посиланням на те, що : 1) відповідач не оплачував у повному обсязі за надані послуги, в результаті чого за період з 01.11.2007р. по 01.06.2009р. у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 208741,18 грн., що підтверджується актами контрольних зйомок показань водолічильників, обґрунтованим розрахунком обсягів водокористування, розрахунком суми боргу, актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами 12.11.2009р. №30-276, актом звірки оплати за споживання холодної води за період з 01.11.2007р. по 01.06.2009р.; в період з 01.11.2008р. по 24.11.2008р. між водоканалом та ЖКК СГІ не існувало договірних відносин щодо надання послуг водопостачання та водовідведення, такі послуги фактично отримані відповідачем без достатньої на те підстави, отримання таких послуг без встановлення обов’язку щодо їх оплати стали наслідком збереження відповідачем власного майна, яким є грошові кошти, таким чином на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати вартість послуг, отриманих від позивача.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулася Житлово-комунальна контора Селекційно-генетичного інституту з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №6/156-09-4652 від 16.11.2009р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача 37630,48 грн., мотивуючи це тим, що термін повірки водолічильників в прибудинкових колодязях та загальнобудинкових лічильників обліку холодної води, по яким водоканал робив контрольні зйомки показань, закінчився, заборгованість мешканців будинків, які знаходяться на балансі ЖКК СГІ, складає 37630,48 грн., а не 208741,18 грн., також послуги по водопостачанню та водовідведенню не являються предметом діяльності відповідача, тому при укладенні договору відповідач діяв як посередник між водоканалом та мешканцями будинків, які знаходяться на балансі ЖКК СГІ, до того ж, слід звернути увагу, що в господарському суді Одеської області знаходиться справа про банкрутство ЖКК СГІ.

Житлово-комунальна контора Селекційно-генетичного інституту про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.12.2009р. та 13.01.2010р., між тим представник відповідача в судові засідання не з’явився, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –залишити без змін, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що з 01.11.2007р. Житлово-комунальна контора Селекційно - генетичного інституту отримувала від ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” послуги по водопостачанню та водовідведенню, що не спростовується Житлово-комунальною конторою Селекційно-генетичного інституту, між тим, вказані послуги Житлово-комунальна контора Селекційно-генетичного інституту отримувало без укладання договору про надання послуг на водопостачання та водовідведення між ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”, а отже, в період з 01.11.2007р. по 25.11.2008р. між сторонами не існувало договірних відносин.

          25.11.2008р. відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. по справі №5/82-08-3358 набрало законної сили рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2008р. по справі №5/82-08-3358, яким задоволено позов ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” до Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту про зобов’язання укласти договір: зобов’язано Житлово-комунальну контору Селекційно-генетичного інституту укласти договір №108/1 від 17.06.2008р. на послуги водопостачання та водовідведення (населення) з ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” в редакції, запропонованої ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”.

Відповідно до умов договору ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” (водоканал) зобов’язався надавати послуги по постачанню питної води на об’єкти Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту (абонент), а також по прийманню стічних вод, які скидаються абонентом в систему комунальної каналізації згідно з дислокацією об’єктів (додаток №1), а абонент зобов’язався своєчасно сплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатувати та утримувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та обладнання на них у належному порядку згідно з Правилами користування системами комунального водопостачання та водопостачання міст та селищ України, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, існуючими ДОСТ, іншими нормативними актами, прийнятими в установленому законом порядку, та діючим законодавством.

Підпунктом 2.4.1 п.2.4 вказаного договору встановлено, що абонент зобов’язаний утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні сіті, прилади та пристрої, обладнання та споруди, які знаходяться у нього на балансі.

Підпунктом 2.4.6 п.2.4 вищеназваного договору встановлено зобов’язання абонента щодо забезпечення належного санітарного стану підвалів, техподполій, водомірних вузлів та прилеглих до них приміщень, а також збереження водомірів (штуцерних і фланцевих з’єднань, обвідних ліній, пломб тощо) та доступ представників водоканалу для зняття показів витрат води та стоків.

За п.п. 2.4.11 п. 2.4 договору абонент зобов’язався незалежно від строку експлуатації 1 раз на 2 роки забезпечити державну повірку приладів обліку води.

До того ж п.п. 2.4.12 п. 2.4 договору абонент зобов’язався провести оплату заборгованості, яка виникла до моменту набрання чинності даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2007р. до 01.12.2008р. заборгованість Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту перед ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” становила 136808,98 грн., а за період дії договору : з 01.12.2008р. по 01.06.2009р. заборгованість становила 71932,20 грн..

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Як вбачається із матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, в період з 01.11.2007р. по 01.12.2008р. між сторонами не існувало договірних відносин щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення, але таки послуги були фактично отримані Житлово-комунальною конторою Селекційно-генетичного інституту, що підтверджується актами контрольних зйомок показань водолічильників, обґрунтованим розрахунком обсягів водокористування та розрахунком суми боргу.

В силу ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно, особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстави, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог, зокрема: про повернення виконаного за недійсним правочином; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, із змісту зазначеної норми права вбачається, що підставою виникнення зобов’язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є і грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього правових підстав.

Отже, висновки суду першої інстанції про те, що фактичне отримання відповідачем від позивача послуг з водопостачання та водовідведення без встановлення обов’язку щодо їх оплати стали наслідком збереження відповідачем власного майна, яким є грошові кошті ґрунтуються на матеріалах справи, чинному законодавстві України та сформованій судовій практиці (Постанова Вищого господарського суду України від 25.01.2005р. у справі № 15-25/109-04-3350).

За ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, зобов’язання - це вид цивільних правовідносин.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 договору облік спожитої води здійснюється по показникам приладів обліку води, встановлених на об’єктах абонента згідно з даним додатком №1, при відсутності приладу обліку води, тимчасово до його встановлення. кількість спожитої води визначається на підставі затверджених у встановленому законом порядку нормативів водоспоживання, оплата послуг водокористування та водовідведення провадиться щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.12.2008р. по 01.06.2009р. заборгованість Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту перед ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” становила 71932,20 грн., яка підтверджується актами контрольних зйомок показань водолічильників, обґрунтованим розрахунком обсягів водокористування та розрахунком суми боргу.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно було задоволено позов ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” про стягнення з Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2007р. по 01.06.2009р. у розмірі 208741,18 грн., згідно з наданими розрахунками позивача.

Не приймаються до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду доводи скаржника - Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту щодо порушення відносно відповідача провадження про банкрутство, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем виникла у період з 01.11.2007р. по 01.06.2009р., тобто під час розгляду справи про банкрутство №7/320-07-8237, про що свідчить копія ухвали господарського суду Одеської області від 19.10.2007р. по справі №7/320-07-8237, за таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що з врахуванням положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” позивач по відношенню до відповідача не являється поточним кредитором, оскільки зобов’язання відповідача оплатити надані позивачем послуги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Оскільки Житлово-комунальна контора Селекційно-генетичного інституту не оплатила при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області державне мито, то при вирішенні спору з відповідача слід стягнути державне мито за подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2009р. по справі №6/156-09-4652 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Стягнути з Житлово-комунальної контори Селекційно-генетичного інституту (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 буд. 72, п/р 26003330796001 в Южному ГРУ ЗАТ „ПриватБанк”, МФО 328704, код –22457674) до Державного бюджету України (Одержувач : ГУДКУ в Одеській області, рахунок №31114095700008 в ГУДКУ в Одеській області МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, символ звітності банку 095, КБК 22090200) державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 1043 (одна тисяча сорок три) грн. 71 коп..

Зобов’язати господарський суд видати наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.