Постанова № 75804013, 02.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6426/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря - Сінчі А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся із вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ № 1510 о/с від 20 вересня 2017 р. в частині звільнення ОСОБА_1 з органів Національної поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем не дотримана процедура звільнення при скороченні штату, питання щодо можливого використання його на службі поліції не обговорювалося, вакантні посади йому не пропонувалися, хоча він має бажання проходити службу в поліції в майбутньому та на момент звільнення мав звання капітана міліції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано наказ начальника ГУНП в Одеській області № 1510 о/с від 20 вересня 2017 року в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУПН в Одеській області, згідно п.4 ч.1 ст.77 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведення організаційних заходів).

Поновлено позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області з 25 вересня 2017 року.

Стягнуто з ГУНП в Одеській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 вересня 2017 року по 13 лютого 2018 року в розмірі 35295,68 грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області з 25 вересня 2017 року та в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць 11165 грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не проводиться реорганізація чи скорочення штатів, а лише заміна тимчасового штатного розпису на постійний, позивачу не було запропоновано жодної іншої посади, як в постійному штаті ГУНП в Одеській області так і в іншому органі чи підрозділі поліції.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення суду першої з причин неправильності та неповноти дослідження доказів і встановлення обставин у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не враховані особливі умови роботи позивача а саме те, що його робота не має п'ятиденного робочого тижня, а має ненормований робочий день, роботу у вихідні та святкові дні, цілодобові чергування, та інше, а тому середньоденне грошове забезпечення повинно множитись на суму календарних днів, а не робочих. Крім того, під час складання позову, позивач та його представник не знали про зміну назви зазначеного підрозділу ГУНП в Одеській області та про те, що наступного дня після попередження про майбутнє звільнення, позивача призначили тимчасово виконувати обов'язки у відділі протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області.

Постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування наказу начальника ГУНП в Одеській області № 1510 о/с від 20 вересня 2017 року в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУПН в Одеській області, згідно п.4 ч.1 ст.77 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведення організаційних заходів), в апеляційному порядку не оскаржено, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 308 КАС України не надає оцінку рішення суду першої інстанції у вказаній частині.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

При розгляді питання про поновлення позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 названої статті Кодексу встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Пунктом 5 названого Порядку визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати

В п. 8 Порядку, зокрема, зазначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Матеріалами справи встановлено, що згідно довідки про доходи Головного управління Національної поліції в Одеській області про грошове утримання позивача від 13 лютого 2018 року вих. № 254 вбачається, що середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 360,16 грн. (а. с. 86).

Згідно листа Мінсоцполітики від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» кількість робочих днів у період з 25 вересня 2017 року по 13 лютого 2018 року становить 98 робочих днів.

За таких даних, суд першої інстанції правильно зазначив, що за час вимушеного прогулу за період з 25 вересня 13 лютого 2018 на користь позивача підлягає стягненню грошове забезпечення у розмірі 35295,68 грн. (360,16 грн. (середньоденне грошове забезпечення позивача) х 98 дні (кількість днів вимушеного прогулу) = 35295,68).

Доводи апелянта, що оскільки середньоденне грошове забезпечення останньому відповідачем розраховано по календарним дням, а тому в подальшому вказану суму необхідно множити теж на число календарних днів вимушеного прогулу, а не робочих, є необґрунтованими, оскільки Порядком № 100 чітко передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Пунктами 2 та 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

На підставі викладеного та наведених вище норм законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при поновлені позивача на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, із стягненням на його користь з Головного управління Національної поліції в Одеській області заробітної плати за час вимушеного прогулу. При цьому суд першої інстанції обґрунтовано допустив до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на відповідній посаді та стягнення заробітної плати за один місяць.

Щодо вимоги яка була заявлена ОСОБА_1 в апеляційний скарзі про поновлення позивача на посаді не в управлінні протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, як було зазначено в рішенні суду першої інстанції, а у відділі протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, то апеляційний суд зазначає, що під час розгляду в суді апеляційної інстанції представником позивача було відмовлено від апеляційної скарги у названій частині.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП в Одеській області, а також стягнення на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 вересня 2017 року по 13 лютого 2018 року в розмірі 35295,68 грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів, є правильним.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 08 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Димерлій О.О.Судді Шеметенко Л.П. Єщенко О. В.