Постанова № 75803896, 09.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/993/18

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шеметенко Л.П.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

апелянта - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 3 липня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича, Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним №1349951851101, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 234,4 кв.м., житловою площею 91,9 кв.м., за ОСОБА_4.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 3 липня 2018 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 закрито. Суд роз'яснив, що даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. від 13.09.2017 року №37042051 проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на житловий будинок, що розташований за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1, за ОСОБА_4. Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.

Згідно вказаного рішення та матеріалів реєстраційної справи, підставою для його прийняття стала відповідна заява ОСОБА_4 із поданими документами: технічний паспорт, виданий 05.09.2017 року ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД»; висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна №05-12, виданий 07.09.2017 року ТОВ «ПІВДЕНЬЖИТЛОБУД», рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01.12.2007 року по справі №2-70/07.

Не погоджуючись із рішенням державного реєстратора, посилаючись на його протиправність і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про його скасування.

При цьому, як на підставу для скасування рішення відповідача позивач посилається на необґрунтованість висновку суду щодо належності на праві спільної часткової власності домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 143,5 кв.м., житловою площею 60,6 кв.м., у таких частках: ? - ОСОБА_2; ? - ОСОБА_5; 37/50 - ОСОБА_4

Водночас, позивач зазначає, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за третьою особою зареєстроване нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 234,4 кв.м., житловою площею 91,9 кв.м., що свідчить про виділення в натурі частки об'єкту та збільшення його площі без відома інших власників майна та їх згоди, узаконення самочинного будівництва.

Оскільки рішення суду не містить висновків про виникнення у зв'язку із його прийняттям нової адреси об'єкту, що належить третій особі, а реєстрація права власності відбулась без належного пакету документів і перевірки реєстратором наявності суперечностей між вже зареєстрованими правами, позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що даний спір не випливає із публічно-правових відносин, носить приватно-правовий характер, у зв'язку із чим вбачав підстави для закриття провадження у справі із роз'ясненням позивачу належність розгляду даного спору в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас, згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Фактично спір у цій справі стосується прав та інтересів учасників справи, що випливають із спільної часткової власності, порядку розподілу часток об'єкту нерухомого майна, реєстрації такого права.

Отже, даний спір пов'язаний із наявністю майнового особистого інтересу учасника справи, носить приватно-правовий характер, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, а отже підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Оскільки спірні правовідносини фактично виникли між учасниками справи (між позивачем і третьою особою) у зв'язку із правом володіння спільною частковою власністю, тобто існує спір про право, зазначені обставини виключають можливість віднесення даного спору до публічно-правового і його розгляд за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, оскільки даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі із роз'ясненням позивачу про належність розгляду даного спору в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 3 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 09.08.2018 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Л.П. Шеметенко