Ухвала суду № 75803251, 03.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/962/18 Справа № 199/894/18 Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В.В. Доповідач - Коваленко В.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді-доповідача Коваленко В.Д.

суддів: Кононенко О.М., Кондакова Г.В.,

за участю секретаря Баглик О.О.,

скаржника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування,-

ВСТАНОВИЛА:

До Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2018 року, якою відмовлено повністю у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що оскільки при зверненні до суду із вказаною скаргою ОСОБА_3 не було надано витягу з ЄРДР та у зв'язку з цим було невідомо хто є слідчим у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя на стадії відкриття провадження у справі за скаргою, був позбавлений можливості визначитися із відсутністю підстав для відкриття провадження за скаргою.

Щодо посилання ОСОБА_3 на ст. 28 КПК України, то відповідно до цієї статті під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

В апеляційній скарзі:

- ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу і ухвалити на розсуд суду будь-яке судове рішення відповідно до повноважень апеляційного суду згідно положень ст.407 КПК.

На його думку суд порушив норми ст.ст. 7, 8, 9, 56, 370 КПК України та приписи ст.6 і ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., норми ст.3, ст.8 ти ст.55 Конституції України. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою і невмотивованою.

Вважає, що 29 січня 2018 р. та 12 лютого 2018 р. він подав два клопотання (за вх.№45.1/СВ 116 та №45.1/СВ 275 відповідно) слідчому АНД ВП ДВП, якими ініціював проведення конкретних слідчих дій в кримінальному провадженні №42018042630000008.

З того часу слідчий не здійснив жодної слідчої дії в цьому кримінальному провадженні, що підтверджується тим фактом, що він, як учасник цього кримінального провадження, а саме потерпілий, не отримав жодного повідомлення за весь цей час з приводу вчинення процесуальних дій слідчим, ініціацію слідчих цими його клопотаннями, і не був викликаний для участі в слідчих діях, як особа, за клопотанням якої мали здійснюватися ці слідчі дії, тоді як відповідно до приписів ст.56 та ст.223 КПК України слідчий зобов'язаний був викликати ОСОБА_3, якщо б він проводив ці слідчі дії - тобто слідчий, на його думку, вчиняє бездіяльність у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити.

Ухвалою від 29 березня 2018 р. у справі №№99/894/18 слідчий суддя зобов'язав слідчого Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Рогожина РГ. розглянути у кримінальному провадженні № 42018042630000008 його клопотання до слідчого від 29.01.2018 та 12.02.2018 за вх. №45.1/СВ 116 та №45.1/СВ 275 (відповідно), та повідомити ОСОБА_3 про результати розгляду цих клопотань.

Зазначає, що слідчий Рогожин РГ. до цього часу не виконав вказану ухвалу слідчого судді та з червня 2018 р. взагалі не працює у слідчому відділі АНД ВП ДВП. Тому 25 червня 2018 р. він подав клопотання керівнику слідчого відділу АНД ВП ДВП, в якому зазначив прохання, щоб він, користуючись повноваженнями слідчого, сам невідкладно здійснив слідчі дії, які я ініціював своїми клопотаннями 29 січня 2018 р. та 12 лютого 2018 р. за вх.№45.1/СВ 116 та №45.1/СВ 275 відповідно.

Вважає, що відмовивши в задоволенні скарги суд відмовився тим самим поновити йому порушені права з розгляду клопотань від 29 січня 2018 р. та 12 лютого 2018 р., і таким чином порушено вимоги ст.3 і ст.8 Конституції України.

На його думку, суд відмовив у задоволенні скарги за чисто формальних підстав, пославшись у своє виправдання лише на приписи ст.303 КПК України, не взяв до уваги положення ч.6 ст.28 КПК, згідно яких потерпілий має право на звернення до слідчого судді з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК.

Вважає, що суд проігнорував положення п.3 ч.2 ст.36 КПК, згідно яких проведення досудового розслідування процесуальний керівник доручає органу досудового розслідування, а не слідчому Саєнко А.Л., як то, на його думку, вбачилося судді, і що не підтверджується відповідним витягом з ЄРДР

На його думку, процесуальний керівник відповідно до положень п.4 ч.2 ст.36 КПК може доручати слідчому лише проведення у встановлений прокурором строк тих чи інших слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій і давати вказівки щодо їх проведення.

Суд, на його думку, проігнорував положення п.1 ч.2 ст.39 КПК, згідно яких саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, а відповідно до положень п.6 ч.2 ст.39 КПК керівник органу досудового розслідування уповноважений сам здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

Заслухавши суддю-доповідача, думку скаржника ОСОБА_3, який прохав задовольнити його апеляційну скаргу, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Втім, перевіркою наявних матеріалів встановлено, що при зверненні до суду із вказаною скаргою заявник не врахував вказаних вимог КПК України, адже він фактично оскаржує бездіяльність керівника слідчого відділення АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та заявляє вимогу про зобов'язання саме керівника слідчого відділу АНД ВП провести слідчі дії у кримінальному провадженні, Також процесуальні дії доручено слідчому Саєнко А.Л., що підтверджується відповідним витягом з ЄРДР.

Як вказав суд першої інстанції 25.06.2018 ОСОБА_3 подав клопотання керівнику слідчого відділення поліції Амур-Нижньодніпровського ДВП ГУНП в Дніпропетровській області з проханням, користуючись повноваженням слідчого, невідкладно здійснити слідчі дії, які були ініційовані у клопотаннях від 29.01.2018 та від 12.02.2018., адже слідчим не було прийнято заходів для вирішення клопотання ОСОБА_3. Тому він потім оскаржив дії керівника слідчого відділу.

Постанови керівника слідчого відділу Амур - Нижньодніпровського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 не було отримано

На думку колегії суддів районний суд правильно вказав, що чинним КПК не передбачено можливості оскарження рішень, дій чи бездіяльність керівника слідчого відділу, адже згідно ст. 3 п. 17 КПК України, слідчий - службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Тобто керівник слідчого відділу не є в даному випадку суб'єктом оскарження.

Рішення районного суду за своїм змістом, є обґрунтованим вмотивованим та законним.

Перевіркою наданих матеріалів , не встановлено суттєвих порушень вимог КПК України, які б слугували підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Таким чином апеляційна скарга ОСОБА_3,- не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 301, 401, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 липня 2018 року, якою відмовлено повністю у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: