Постанова № 75803106, 08.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1348/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України про скасування наказу Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 62/5.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018 адміністративний позов Приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 задоволено, скасовано наказ Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 62/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при перевірці реєстраційних дій, вчинених позивачем у Державному реєстрі прав, виявлені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, тому обмежувальні заходи щодо позивача є обґрунтованими.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому викладені обставини на спростування доводів апелянта та зазначено про необґрунтованість прийнятого ним рішення, при цьому суд першої інстанції дійшов вірного висновку із належним обґрунтуванням своєї позиції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при вчиненні реєстраційних дій порушень не допущено, відсутні підстави для блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому оскаржуваний наказ є протиправним.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що під час проведення Міністерством юстиції України перевірки встановлено порушення приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 при вчиненні реєстраційних дій вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що Міністерством юстиції України відповідно до статті 371 прийнято наказ від 10.10.2017 № 3759/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», згідно якого проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 у Державному реєстрі прав та за результатами моніторингу складено акт від 30.11.2017.

На підставі складеного акту Міністерством юстиції України прийнято наказ від 15.12.2017 № 4715/7 про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3

За результатами проведеної камеральної перевірки Міністерством юстиції України складено довідку від 29.12.2017, якою встановлено порушення приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 вимог статей 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та пунктів 40, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, а саме: приватним нотаріусом за наявності підстав для прийняття рішення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зупинення розгляду заяви), проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна без подання документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, який передбачений вимогами пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії).

На підставі вищевикладених обставин, Міністерством юстиції України видано наказ від 05.01.2018 № 62/5 про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним наказом відповідача, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов до висновку, що відповідачем не доведено наявність підстав для застосування до позивача заходів відповідальності у сфері державної реєстрації прав та прийняття наказу від 05.01.2018 №62/5.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено порядок здійснення контролю з боку Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав, проведення відповідних перевірок та прийняття рішень за їх результатами.

Відповідно до Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації № 990 визначено процедуру здійснення Міністерством юстиції України відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З аналізу викладених норм вбачається, що Міністерство юстиції України, з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав, наділений повноваженнями здійснювати моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, а також у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав проводити перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

При цьому, для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для застосування такого дисциплінарного стягнення як, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Як вбачається з матеріалів справи, в прийнятій за результатами проведеної камеральної перевірки Міністерством юстиції України довідці від 29.12.2017 зазначено, що 01.03.2017 до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (загальною площею 259,5 кв.м, житловою площею 106 кв.м, - А; ганок - І; тераса - ІІ; сарай - Б; свердловина - ІІІ; яма вигрібна - ІV; огорожа - N1; хвіртка - N2; ворота - N3; огорожа - N4) (заява зареєстрована у базі даних заяв Державного реєстру прав за № 21202008), який розташований за адресою: АДРЕСА_1, звернувся ОСОБА_4

Для проведення державної реєстрації подано: технічний паспорт від 13.12.2016 № 16/174, виданий фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5; акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.09.2012, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області; декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 16.02.2017 серія КС №142170471192, виданий відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради.

03.03.2017 приватним нотаріусом ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34138833 та проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_4 (розділ Державного реєстру прав № 1188777732105, запис про право власності № 19309191).

Відповідно до пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Разом із тим, право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку в Державному реєстрі прав не зареєстровано.

Наявність відомостей про кадастровий номер земельної ділянки не може свідчити про реєстрацію права власності такої земельної ділянки у відповідності до вимог законодавства.

На вимогу Порядку №1127, реєстратор вказує у заяві про державну реєстрацію прав кадастровий номер земельної ділянки, з метою подальшого використання такого ідентифікатора для здійснення пошуків відомостей у державному реєстрі про таку земельну ділянку.

Під час здійснення перевірки правомірності вчинення реєстраційних дій, були використані відомості державного реєстру, а саме здійснені пошуки відомостей у реєстрі за вказаним кадастровим номером, та при цьому інформація про наявність державної реєстрації прав такої земельної ділянки відсутня.

Представниками сторін у судовому засідання на підтвердження своїх позицій та доводів було подано документи не завірені належним чином, проте у зв'язку з відсутністю заперечень від усіх учасників судового процесу щодо залучення даних документів до матеріалів справи та змісту інформації, що міститься в них, колегія суддів вважає за можливе подані документи долучити з метою їх належного дослідження та, в разі необхідності, спростування.

Колегія суддів зазначає, що представником позивача не було надано доказів на підтвердження вчинення з боку Приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 всіх необхідних дій на підтвердження присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Крім того, згідно списку поданих для вчинення реєстраційної дії документів, також відсутні докази подання документа про присвоєння об'єкту нерухомого майна поштової адреси.

Не приймаються до уваги доводи представника позивача, що присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки та декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки дані документи не підтверджуються підставу набуття права власності та не спростовують необхідності подання документів, що підтверджують присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси при проведення реєстраційних дій.

Крім того, на підтвердження доводів позивача не надано доказів, що при здійсненні державної реєстрації приватним нотаріусом було здійснено усі відповідні дії для перевірки усіх відповідних документів, дана обставина нічим не зафіксована, а ґрунтується виключно на поясненнях представника позивача.

Державний реєстр речових прав також не містить доказів щодо подання відповідних (необхідних) документів чи вчинення певних дій з боку реєстратора на з'ясування обставин, що підтверджується поданою роздруківкою з даного реєстру.

Надана представником позивача копія державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 16.02.2006 підтверджує, що земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, що зареєстровано в поземельній книзі відділом Держкомзему у місті Бориспіль Київської області. Факт реєстрації даної земельної ділянки саме у Державному реєстрі прав даний документ не доводить. Будь-яких інших доказів реєстрації земельної ділянки в Державному реєстрі прав суду не надано. Дана обставина не була перевірена позивачем при проведені реєстраційних дій.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не наведено обставин, які унеможливлювали зупинити вчинення реєстраційної дії з метою належного дослідження всіх обставин та витребування відповідних документів, надання часу для підтвердження сумнівних обставин, приведення документів у відповідності до чинного законодавства.

При цьому, відповідно до наказу від 05.01.2018 № 62/5 про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці вбачається, що обмеження введено тимчасово та не має безповоротній характер для позивача, а є заходом реагування на неналежне виконання своїх обов'язків при здійсненні державних реєстраційних дій.

Проведення державної реєстрація права власності на житловий будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку не зареєстровано в Державному реєстрі прав та зазначення у відповідній заяві лише кадастрового номеру земельної ділянки не є належним виконанням умов, зазначених в п.41 Порядку №1127 та не доводить відсутність порушення приватним нотаріусом вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.

З аналізу змісту наказу від 05.01.2018 № 62/5 вбачається, що відповідач здійснив усі можливі дослідження та перевірку фактів, викладених у довідці від 29.12.2017 за результатами проведення камеральної перевірки позивача, зазначив норми, які порушено позивачем та які є підставою для прийняття такого наказу.

Встановлюючи відповідний термін блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач, відповідно до принципу обґрунтованості рішення, навів обґрунтовані мотиви, з яких він виходив, обираючи саме такий строк. Оскаржуваний наказ містить викладення фактів порушення позивачем законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також містить відомості про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на дів місяці.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 62/5 прийнято з дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 990, у зв'язку з чим є правомірним та не підлягає скасуванню, натомість позивачем належних доказів щодо протиправності даного наказу наведено не було, не спростовано наявність встановлених порушень та дотримання положень чинного законодавства.

Надані додаткові пояснення та докази не доводять, що позивачем при здійсненні державної реєстрації було вчинено усі дії з метою дотримання Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 990, або доказів, які звільняють позивача від їх вчинення.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018 - скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10.08.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.В. Бєлова

Н.В. Безименна