Постанова № 75803085, 10.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5099/18А Справа № 206/3451/18 Головуючий у 1 й інстанції - Кушнірук Р.О. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Кухтіна Вікторія Віталіївна, ОСОБА_4 про визнання грошового зобов'язання виконаним,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Кей-Колект», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Кухтіна В.В., ОСОБА_4 про визнання грошового зобов'язання виконаним.

05 липня 2018 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська позивачем ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити ТОВ «Кей-Колект», його представникам, третім особам без виключення вчиняти дії щодо примусового виселення її та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті;

- заборонити ТОВ «Кей-Колект», його представникам, третім особам без виключення перебувати у квартирі АДРЕСА_1, до вирішення справи по суті;

- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, до винесення рішення по справі.

Заява мотивована тим, що під час перебування перебування у шлюбі з ОСОБА_4, ними була придбана квартира АДРЕСА_1. 11 липня 2006 року між нею та акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» було укладеного договір про надання споживчого кредиту за №11018114000. На забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором, між її чоловіком та банком був укладений договір іпотеки, згідно якого він передав в іпотеку їх майно - квартиру АДРЕСА_1. 12 грудня 2011 року їх банк уклав з ТОВ «Кей-Колект» договір про відступлення прав вимоги за вищезазначеним кредитним та іпотечним договором. В подальшому ТОВ «Кей-Колект» перереєструвало на себе право власності на квартиру передану в іпотеку. Рішенням суду, яке набрало законної сили право власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру було скасовано. На тепер їй стало достовірно відомо, що відповідач ТОВ «Кей-Колект» повторно намагається здійснити реєстрацію права власності на їх з чоловіком квартиру. Приймаючи, до уваги, що відповідач вже здійснював незаконні дії відносно їх майна, вважає, що єдиним способом захисту її прав залишається тільки вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити її заяву в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що існує реальна загроза того, що відповідач на підставі Договору іпотеки № 11018114000/3 від 11 липня 2006 року повторно здійснить на себе реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, що у свою чергу зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість судової ухвали в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, між сторонами дійсно існує спір щодо визнання грошового зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 11018114000 від 11 липня 2006 року, який укладений між позивачкою та АКІБ «Укрсиббанк», таким, що виконано у повному обсязі.

Крім того як вбачається з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання дій протиправними та скасування запису, реєстрації, судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 24.06.2006, ВСХ 401020 реєстр 902, позивачу на праві власності 1/1 належала квартира АДРЕСА_1.

Між дружиною позивача - ОСОБА_2, та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» 11.07.2006 було укладено договір № 11018114000 про надання споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 19000 доларів США. На забезпечення виконання умов вищезазначеного кредитного договору між ОСОБА_4 та АКІБ «УкрСиббанк» 11.07.2006 укладено договір іпотеки № 11018114000/3, згідно з яким позивач передав в іпотеку своє нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Згодом між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір від 12.12. 2011 про відступлення прав вимоги, згідно з якими Банк передав, а ТОВ «Кей-Колект» прийняло право вимоги за договором іпотеки № 11018114000/3 від 11.07.2006.

За заявою ТОВ «Кей-Колект» приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Дніпропетровської області Деллаловим А.О. 09.06.2017 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35605946, та зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект».

Проте цими судовими рішенням встановлено, що ТОВ "Кей-Колект" належними доказами не спростовано, що відповідачем - приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Деллаловим Антоном Олексійовичем, нотаріальна дія щодо нерухомого майном за адресою: АДРЕСА_1, не вчинялася, отже, посвідчення факту виникнення, переходу або припинення права на нерухоме майно не мало місце.

У зв'язку з чим адміністративний суд виніс рішення яким визнав протиправним та скасував рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Деллалова Антона Олексійовича про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» від 09.06.2017 року, та скасував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію за ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ» право власності на вказану квартиру, що здійснена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим Антоном Олексійовичем, номер запису про право власності 20839231 від 09.06.2017 року (а.с. 13-18).

Крім того, як в заяві про забезпечення позову так і в суді апеляційної інстанції представник позивача зазначав, що саме ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" продовжує вчиняти дії щодо перереєстрації прав власності на спірну квартиру, чим порушуються права позивачки, а отже невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити в майбутньому виконання рішення суду, у разі його задоволення.

За наведених вище умов колегія суддів вважає, що є підстави для частково задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У зв'язку з чим заява ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме в частині заборони вчинення будь-яких реєстраційних дії, а саме: реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження тощо) щодо вказаної квартири, оскільки саме такий вид забезпечення є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Що стосується вимог заяви про забезпечення позову про заборону виселення позивача та її членів сім'ї та заборони іншим особам бути присутніми в квартирі, є необгрунтованими, оскільки саме у разі порушення цих прав позивач має право поставити ці питання перед судом, проте таких вимог не заявлено.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду скасувати та заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2018 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову - скасувати.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

В решті заяви відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова