Постанова № 75803084, 08.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3673/18 Справа № 202/4756/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В. П. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2017 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи з самостійними вимогами: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи з самостійними вимогами: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення коштів.

У серпні 2015 року третя особа по справі ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом про стягнення коштів.

У вересні 2017 року третя особа по справі ОСОБА_6 звернувся до суду з уточненим позовом про розірвання договору та стягнення коштів.

Крім того, ОСОБА_6 надав до суду клопотання в якому просив суд з метою забезпечення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення коштів постановити ухвалу, якою накласти арешт та заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження нижче зазначеного нерухомого майна, у будь-який спосіб, а також на реєстрацію виникнення, переходу, припинення речових прав на нижче зазначене нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3, а саме на: квартиру АДРЕСА_1; будинок АДРЕСА_2; земельна ділянка, площею 0,0810 га (кадастровий номер: НОМЕР_1), яка розташована АДРЕСА_2; на 1/2 частини нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ.А-3 на першому поверсі приміщення 28, 29, І, прощею 43,6 кв.м., на третьому поверсі приміщення 41-57, ІІ, площею 827,9 кв.м., всього загальною площею 871,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

З метою забезпечення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення коштів постановити ухвалу, якою накласти арешт та заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження нижче зазначеного нерухомого майна, у будь-який спосіб, а також на реєстрацію виникнення, переходу, припинення речових прав на нижче зазначене нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, а саме на: - будівля котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4; - будинок АДРЕСА_5.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2017 року Заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 про забезпечення позову по цивільній справі № 202/4756/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 треті особи з самостійними вимогами - ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення коштів - задоволено частково та ухвалено:

Заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження нижче зазначеного нерухомого майна, у будь-який спосіб, а також на реєстрацію виникнення, переходу, припинення речових прав на нижче зазначене нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3, АДРЕСА_1), а саме:

- квартиру АДРЕСА_1;

- будинок АДРЕСА_2;

- земельна ділянка, площею 0,0810 га (кадастровий номер: НОМЕР_1), яка розташована АДРЕСА_2;

- на 1/2 частини нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ.А-3 на першому поверсі приміщення 28, 29, І, прощею 43,6 кв.м., на третьому поверсі приміщення 41-57, ІІ, площею 827,9 кв.м., всього загальною площею 871,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Заборонити будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження нижче зазначеного нерухомого майна, у будь-який спосіб, а також на реєстрацію виникнення, переходу, припинення речових прав на нижче зазначене нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, а саме на:

- будівля котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4;

- будинок АДРЕСА_5.

Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив ухвалу суду скасувати в частині заборонення будь-яким особам вчиняти дії, вчиняти дії, спрямовані на відчуження нижче зазначеного нерухомого майна, у будь-який спосіб, а також на реєстрацію виникнення, переходу, припинення речових прав на нижче зазначене нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, а саме на: - будівля котельні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4; - будинок АДРЕСА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно розглянув та вирішив питання про забезпечення позову особи, яка не залучена до участі у справі в передбаченому законом порядку, та ще до подання ним позовної заяви.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову застосовані відносно нього, посилаючись при цьому на порушення судом матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в мотивувальній частині ухвали взагалі не перевірявся факт існування спору між сторонами та не наведено будь-якого обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з обставин справи та повідомлених заявником даних щодо правовідносин сторін спору.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість судової ухвали в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову районний суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, між іншим, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

Крім того, відповідно до ч.1 та 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції взагалі не навів обґрунтованих доводів, щодо задоволення такої заяви та не навів правових обґрунтувань свого висновку, а також не перевірив вимоги щодо такого забезпечення позову, який просить застосувати третя особа по справі.

Крім того, з витребуваних копій позовних заяв по даній справі вбачається, що третя особа по справі ОСОБА_6 з позовною заявою до суду не звертався, а лише подав уточнену позовну заяву вже після постановлення ухвали про забезпечення, тобто 05 вересня 2017 року .

А отже суд при постановлені оскаржуваної ухвали не пересвідчився чи існує реальний спір між сторонами, не надав обґрунтування підстав для задоволення такої заяви, а отже прийшов до передчасного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково, ухвалу суду скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 червня 2017 року про забезпечення позову - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

М.Ю. Петешенкова