Ухвала суду № 75801745, 03.08.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1972/17

1-кп/214/174/18

У Х В А Л А

03 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Бєлікової О.А.,

прокурора – Чеботової Т.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

провівши відкрите судове засідання в залі суду по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017040750000185 від 21.01.2017 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор Чеботова Т.В. звернулась до суду з письмовим клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування свої вимог прокурор вказала, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи судимість за вчинення тяжких злочинів, в даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, кваліфікованих за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України. Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.02.2017 року в даному кримінальному провадженні підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 07.04.2017 року, який був в подальшому продовжений та сплинув у зв’язку з неодноразовими неявками обвинуваченого у судові засідання. Враховуючі вказані вище обставини, прокурор вважає, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, що підтверджується не з’явленням останнього до суду без поважних причин, при належному повідомленні про час та місце проведення судових засідань, а також, залишення меж м. Кривого Рогу, у зв’язку з чим 04.08.2017 року він був оголошений у розшук. Крім того зазначене свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв’язків.;

- перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальному провадженню іншим чином, а саме, укладення останнім контракту про проходження військової служби в Збройних Силах України з метою затягування розгляду вказаного кримінального провадження;

- можливістю вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній ніде не працює, тобто не має законних, належних, достатніх засобів для існування, має судимість за вчинення корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насилля, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого.

В додаток вказала, що обвинувачений ОСОБА_1 деякий час на телефонні дзвінки не відповідав, що також свідчить про намагання ухилитися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому пояснив, що він свідомо залишив 06 червня 2017 року м. Кривий Ріг, маючи заборону на вчинення вказаних дій, встановлену при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з метою ухилення від суду шляхом укладення контракту на проходження військової служби в Збройних Силах України, який в подальшому був розірваний не з його вини. Таким чином він хотів спокутати вину за вчинене. В подальшому він перебував у лікарні, оскільки отримав травму під час роботи за договором, а отже не зміг з’явитися до суду. Одного разу він запізнився у судове засідання, однак до суду з’явився.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого, а також зазначив, що з моменту отримання клопотання у березні 2018 року його підзахисний нікуди не зникав, не переховувався від суду, не скоїв інших злочинів, намагався влаштуватися на військову службу, хоча і під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, така поведінка не є асоціальною. Крім того, просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_1 з 2016 року не вчинив нового злочину, працює по договору, проживає з жінкою без реєстрації шлюбу, а тому вважав можливим обрати йому більш м’який запобіжний захід, у виді домашнього арешту.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали справи, з огляду на підстави якими обґрунтовується доцільність застосування запобіжного заходу обвинуваченому, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Встановлено, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КК України та вручено обвинуваченому ОСОБА_1 о 16 год. 30 хв. 15.03.2018 року.

Вимогами ч.1 ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

А згідно змісту ч.2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1, раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, обвинувачується у скоєнні ряду злочинів, кваліфікованих за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України, два з яких є тяжкими злочинами, за одне з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

Крім того встановлено, що по даному кримінальному провадженню на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.02.2017 року підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 07.04.2017 року.

03 квітня 2017 року обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017040750000185 від 21.01.2017 року, відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України, надійшов до суду.

07 квітня 2017 року ухвалою суду було призначено судовий розгляд вказаного кримінального провадження на 11 квітня 2017 року. Крім того, задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу, а саме, продовжено застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді домашнього арешту до 06 червня 2017 року зі змінами в частині часу заборони останньому залишати приміщення АДРЕСА_1, з цілодобово на з 20-00 год. до 07-00 год.

Однак, 12 травня 2017 року обвинувачений ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (т.1 а.с.39), причини неявки не повідомив. 06 червня 2017 року обвинувачений ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (т.1 а.с.47), причини неявки не повідомив.

Ухвалою суду від 06 червня 2017 року оголошено привід обвинуваченого ОСОБА_1 в судове засідання на 13-00 год. 04 серпня 2017 року, однак вказане рішення суду не виконане, оскільки обвинувачений за місцем проживання не мешкає, а в телефонній розмові працівникам поліції повідомив, що перебуває за межами Дніпропетровської області та приїхати до м. Кривого Рогу не може, що підтверджується рапортом працівника поліції наданим на виконання вказаної вище ухвали (т.1 а.с. 53).

04 серпня 2017 року ухвалою суду оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1, а судове провадження зупинено до його розшуку.

На виконання вказаної ухвали суду 29 серпня 2017 року до суду надійшло повідомлення про встановлення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_1, який мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, бульвар Вечірній 18/25, з якого вбачається, що він проходить військову службу у 25-му окремому мотопіхотному батальйоні Збройних Сил України по контракту від 26.06.2017 року (т.1, а.с. 60 -66).

20 листопада 2017 року обвинувачений ОСОБА_1 в котре у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить його розписка (т.1 а.с. 71).

Крім того, відповідно до відповіді, отриманої 29 грудня 2017 року на запит суду, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини А2457 від 14.08.2017 року №21 звільнений з військової служби у запас через невідповідність за невиконання військових обов’язків, самоусунення від виконання обов’язків військової служби, систематичне вживання алкогольних напоїв на службі тощо. Також, відповідно до наказу командира військової частини А2457 від 14.08.2017 року №45 солдат ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини та направлений для постановки на військовий облік до Саксаганського РВК м. Кривого Рогу (т.1 а.с. 79-81).

12 лютого 2018 року обвинувачений ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення йому повістки (т.1 а.с. 71). У зв’язку з зазначеним ухвалою суду від 12 лютого 2018 року оголошено привід обвинуваченого ОСОБА_1 у судове засідання.

30 травня 2018 року обвинувачений ОСОБА_1 в котре у судове засідання не з’явився про причини неявки не повідомив, при цьому будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить його розписка (т.1 а.с. 95), у зв’язку з чим ухвалою суду від 30 травня 2018 року оголошено привід обвинуваченого ОСОБА_1 в судове засідання.

В подальшому встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 в період з 29 травня 2018 року по 04 червня 2018 року перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ «Криворізька клінічна лікарня №2» ДОР, повний діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м’яких тканин обличчя, перелом медіальної стінки лівої орбіти ємфіземної ретробульбарної клітчатки і м’яких тканин правої орбіти. Зі слів ОСОБА_1 отримана травма є побутовою, отримана 29 травня 2018 року після вживання алкоголю на шляху додому, впав на асфальт в районі школи №120.

Аналізуючи вказані вище обставини суд приходить до висновку про явні намагання обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватись від суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, намагання обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Вказані обставини підтверджуються не дотриманням обвинуваченим ОСОБА_1 умов обраного йому ухвалою суду від 07 лютого 2017 року, зі змінами внесеними ухвалою суду від 07 квітня 2017 року, запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а саме наявності заборони відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу органу досудового слідства та суду, яка діяла до 06 червня 2018 року включно.

Зазначені обставини підтверджується показами обвинуваченого ОСОБА_1 про залишення 06 червня 2017 року м. Кривого Рогу, в якому останній мешкав, з метою ухилення від суду, як наслідок уникнення кримінальної відповідальності, шляхом подальшого укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Сил України по контракту.

При цьому суд не приймає посилання захисника ОСОБА_2 про добросовісність наміру останнього на проходження військової служби у Збройних Сил України по контракту в період проведення антитерористичної операції на сході України, оскільки у подальшому обвинувачений ОСОБА_1 14.08.2017 був звільнений з військової служби через невідповідність ,за невиконання військових обов’язків, самоусунення від виконання обов’язків військової служби, систематичне вживання алкогольних напоїв на службі тощо.

Така асоціальна поведінка також підтверджується іншими матеріалами, що підтверджують причини не явки 30 травня 2018 року в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_1 у зв’язку з перебуванням на стаціонарному лікування у КЗ «Криворізька клінічна лікарня №2» ДОР, з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м’яких тканин обличчя, перелом медіальної стінки лівої орбіти ємфіземної ретробульбарної клітчатки і м’яких тканин правої орбіти. З повідомлення самого ОСОБА_1 наданого в лікувальному закладі, вказані травми він отримав 29 травня 2018 року після вживання алкоголю на шляху додому, впав на асфальт в районі школи №120.

В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_1 з 03 квітня 2017 року шість разів без поважних причин не з’являвся до суду, чим порушував покладені на нього процесуальні обов’язки, визначені п.1 ч.7 ст.42 КПК України. Вказані дії обвинуваченого перешкоджають здійсненню судового розгляду кримінального провадження у розумні строки, що визначено загальними засадами кримінального провадження, встановленими ч.1 ст. 21 КПК України.

Зазначені вище обставини підтверджують наявність порушень обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків, а отже свідчать про існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, намагання обвинуваченого своїми діями перешкоджати здійсненню кримінального провадження у розумні строки.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, що свідчить про системність вчинення останнім різних злочинів, у зв’язку з чим, враховуючи характер обвинувачення, є підстави вважати, що обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Окрім наявності встановлених судом ризиків, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 враховує також, що останній не працює та не має постійного джерела доходу,

Таким чином, оцінивши в сукупності всі зазначені вище обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, яка довела, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність ризиків, передбачених п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що більш м’який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а отже існує достатньо підстав для тримання під вартою ОСОБА_1

Вказаний висновок суду узгоджується з вимогами ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування якої констатовано в рішеннях Європейського суду з прав людини «Ілійков проти Болгарії» та інших, оскільки при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд врахував не тільки тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, а також попередню поведінку останнього, неодноразове притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, що дає підстави для очікувань про відсутність у нього наміру зупинятись у своїх злочинних діях, отже небезпека в такому випадку є явною, а обраний запобіжний захід є необхідним та достатнім для запобігання спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення у світлі обставин справи, зокрема біографії та характеристики особи.

Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 враховано позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання обґрунтованості тривалості тримання під вартою не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних його обставин. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, а також, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу.

Разом з тим, приймаючи вказане вище рішення, судом не приймаються посилання захисника ОСОБА_2 про відсутність підстав для обрання його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки такі доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження під час вирішення цього питання.

Що стосується показів обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність у нього наміру переховуватись від суду або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, то суд вважає їх неправдивими, посилаючись на висновок, зроблений на підставі оцінки сукупності вказаних вище обставин, що спростовують вказані доводи обвинуваченого.

Крім того, враховуючи вимоги ч.4 ст.183 КПК України, суд при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не знаходить підстав для визначення розмір застави, оскільки злочини, кваліфіковані за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187 КК України, у вчинені яких обвинувачується ОСОБА_1 вчиненого із застосуванням насильства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: б-р. Вечірній 18/25, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 жовтня 2018 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити для виконання до Саксаганського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Євтушенко