Постанова № 7579975, 12.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2010                                                                                           № 54/37

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної телекомпанії України

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.03.2009

у справі № 54/37 (суддя

за позовом                               Концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення в особі Рівненської філії Концерну

до                                                   1. Національної телекомпанії України

          2. Державного комітету телебачення і радіомовлення України

про                                                   стягнення 433930,54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з’явився

від відповідача-1 Костогризова Г.С. – предст. за дов.

від відповідача-2 Лісниченко О.В. – предст. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Рівненської філії Концерну (надалі – позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом, у відповідності до якого просив стягнути з Національної телерадіокомпанії України (надалі – відповідач-1, апелянт) заборгованість в розмірі 433930,54 грн. за надані послуги з розповсюдження (трансляції) програм, вироблених для державних потреб, за період з 01.09.2007 по 31.12.2007 .

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2009 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача залучено Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.03.2009 у справі № 54/37 позов задоволено повністю; стягнуто з Національної телерадіокомпанії України на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Рівненської філії Концерну 433930,54 грн. боргу.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з Національної телекомпанії України заборгованості в розмірі 433930,54 грн. за надані позивачем у вересні-грудні 2007р. послуги з розповсюдження (трансляції) програм, вироблених для державних потреб, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем, всупереч вимогам законодавства та умовам контракту № 189-42 від 26.03.2007, фактично отримані послуги оплачені не були.

Національна телерадіокомпанія України, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 8-03-16/683 від 30.03.2009, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2009 у справі № 54/37 та прийняти нове рішення, яким обов’язок щодо виділення коштів на сплату заборгованості за державним контрактом покласти на замовника послуг та головного розпорядника бюджетних коштів – Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом винесено при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що замовником послуг за державним контрактом № 189-42 від 26.03.2007 є Національна телерадіокомпанія України (відповідач), тоді як, відповідно до п.2 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджету для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 07.03.2007, замовником цих послуг є Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Крім того, апелянт зазначає, що місцевим судом не було взято до уваги той факт, що, укладаючи державний контракт № 189-42 від 26.03.2007, Національна телерадіокомпанія України діяла від імені Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі договору доручення № 167-08 від 12.03.2007 та довіреності № 177/29/3-2 від 19.01.2007, а тому відповідальність за невиконання зобов’язань за вказаним контрактом несе лише Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 54/37 від 04.08.2009 до участі у справі в якості відповідача-2 залучено Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого він проти доводів апелянта заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, як законне та обґрунтоване.

Від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого він просить у позові до Державного комітету телебачення і радіомовлення України відмовити, оскільки він, як генеральний державний замовник з виробництва та розповсюдження телепрограм, у відповідності до договору доручення № 167-08 від 12.03.2007 делегував відповідачу-1 свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, та Держкомітетом повністю виконані усі його зобов’язання за договором доручення № 167-08 від 12.03.2007 (з врахуванням додаткової угоди № 1 від 02.10.2007) в частині фінансування зазначених послуг за період з 01.01.2007 по 31.08.2007 у сумі 20950000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 08.12.2009 проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

У судовому засіданні 08.12.2009 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 12.01.2010.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/3 від 11.01.2010 було змінено склад колегії суддів. З огляду на вказану обставину, розгляд справи в судовому засіданні 12.01.2010 було розпочато спочатку.

Представник апелянта (відповідача-1) у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та в позові відмовити повністю.

Представник позивача у судове засідання 12.01.2010 з належно оформленими повноваженнями не з’явився. Про час та місце судового засідання представник позивача був повідомлений належним чином (розписка наявна в матеріалах справи).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду – скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, між Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України (як довірителем) та Національною телекомпанією України (як повіреним) був укладений договір доручення № 167-08 від 12.03.2007 (копія - а.с.101), відповідно до умов якого повірений зобов’язався від імені та за рахунок довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році (п.1.1 контракту).

Умовами вказаного договору було передбачено, що:

- повірений зобов’язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться:

найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм;

обсяг послуг: 4 008,3 години;

строки надання послуг: з 01.01.2007 до 21.09.2007;

вартість послуг: 23000000,00 грн.;

порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя (п.3.1 договору);

- повірений зобов’язаний інформувати довірителя на його вимогу про хід виконання доручення (п.3.2.1 договору);

- повірений зобов’язаний виконати доручення відповідно до вказівок довірителя у строк до 21.09.2007р., а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683 грн. з обсягом телемовлення – 5535,5 годин виконати доручення у строк до 31.12.2007 року (п.3.2.2 договору);

- довіритель зобов’язаний щомісячно перераховувати на рахунок повіреного бюджетні кошти, передбачені Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік” відповідною бюджетною програмою згідно з затвердженим кошторисом (п.4.2.1 договору).

На виконання своїх обов’язків повіреного Національною телекомпанією України (як замовником) з Державним підприємством “Рівненький обласний радіотелевізійний передавальний центр” (як виконавцем), правонаступником якого є Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ), був укладений державний контракт № 189-42 від 26.03.2007 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік (копія - а.с.15).

Відповідно до п.1.1 державного контракту № 189-42 від 26.03.2007 даний контракт укладений відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 226 “Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням”, “Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918 і постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Умовами вказаного державного контракту було передбачено, що:

- виконавець за допомогою технічних засобів, що зазначені у додатку № 1 до державного контракту, зобов’язується надати замовнику телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік за програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб” (п.1.2 контракту);

- ціна контракту становить 941028,59 грн. (у тому числі ПДВ - 156838,10 грн.), що відповідає вартості трансляції 4 008,3 годин мовлення. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 941028,59 грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення (п.3.1 контракту);

- у разі належного бюджетного фінансування ціна контракту становить 1299569,33 грн., що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 1299569,33 грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення (п.3.2 контракту);

- розгляд підсумків надання послуг проводиться щомісячно. Оплаті підлягають фактично надані послуги (п.4.1 контракту);

- виконавець щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи технічних засобів з урахуванням п.2.2.1 цього контракту, після чого направляє рахунок, акти і зведення замовнику (в копіях по факсу та в оригіналі поштою) (п.4.2 контракту);

- замовник протягом 4 робочих днів після отримання актів, розглядає зведення і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акти, скріплює печаткою і повертає один екземпляр виконавцю (п. 4.3 контракту);

- зміна суми, зазначеної в актах, в односторонньому порядку не допускається (п.4.5 контракту);

- оплата наданих послуг здійснюється замовником за цінами додатку № 1 з урахуванням фактично відпрацьованого часу та фактично задіяних технічних засобів (п.4.6 контракту);

- щомісячна оплата здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування (п.4.7 контракту);

- контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01 січня 2007р. і діє до 21 вересня 2007р. (п.7.1 контракту);

- у разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п.3.2 контракту, він розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01 січня 2007р. і діє до 31 грудня 2007р. (п.7.2 контракту).

Матеріалами справи також підтверджено, що між Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України (як довірителем) та Національною телекомпанією України (як повіреним) була укладена додаткова угода № 1 від 02.10.2007 до договору доручення № 167-08 від 12.03.2007 (а.с.82), за умовами якої у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік, сторони домовились про те, що:

-          строк надання послуг по державному контракту № 189-42 встановлено з 01.01.2007 до 31.08.2007;

-          обсяг послуг телемовлення - 3690,77 годин;

-          вартість послуг - 20950000,00 грн.

-          порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від Довірителя”.

-          повірений (відповідач-1) зобов’язаний укласти з Концерном РРТ додаткову угоду до державного контракту про зміну ціни контракту та відповідний додаток до зазначеного контракту”.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представниками сторін, що:

- позивачем не була підписана направлена йому відповідачем-1 вказана додаткова угода від 02.10.2007 до державного контракту (а.с.84);

- відповідач-1 після 31.08.2007 не припиняв трансляцію телепрограм, вироблених для державних потреб, на передавачі Рівненської філії Концерну РРТ;

- позивачем було складено та надіслано відповідачу-1 акти наданих послуг за Державним контрактом № 189-42 за вересень-грудень 2007р.;

- відповідачем-1 зазначені акти не підписано та вартість наданих позивачем послуг у сумі 433930,54 не оплачено;

- відповідач-2 повністю сплатив відповідачу-1, а відповідач-1 сплатив позивачу вартість послуг, наданих позивачем за січень-серпень 2007р., що відповідає обсягу 3690,77 год. мовлення.

Судова колегія дійшла висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості у сумі 433930,54 грн. за надані на підставі державного контракту № 189-42 від 26.03.2007 у вересні-грудні 2007р. послуги з розповсюдження (трансляції) програм, вироблених для державних потреб, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У відповідності до п.п. 6, 11 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07. 2004 № 918:

вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік;

фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 4 цього Положення Держкомтелерадіо України визначено як генерального державного замовника виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм, який через державне замовлення забезпечує утримання, функціонування та розвиток державних телерадіоорганізацій, що належать до сфери його управління, а також координує діяльність державних замовників у сфері виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм;

У пункті 8 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 266 зазначено, що державні замовники у разі делегування частини своїх функцій щодо розміщення державного замовлення та укладення державних контрактів: визначають підприємства, установи, організації, яким делегується право здійснювати ці функції; укладають з визначеними підприємствами, установами, організаціями договори, в яких чітко визначено компетенцію, зобов’язання та відповідальність сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.902 ЦК України).

Відповідно до п.4.7 контракту щомісячна оплата здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Надані позивачем акти виконання наданих послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм НТУ за період з 01.09.2007 по 31.12.2007 відповідачем-1 не узгоджені, що є порушенням вимог п.4.7 державного контракту, а тому вони не можуть бути належними доказами надання позивачем послуг за вказаним контрактом за спірний період.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.34 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (чинного на момент укладання Державного контракту) істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Зазначені істотні умови договору про державну закупівлю містять й інші законодавчі акти, які регулюють відповідні питання після втрати чинності названого закону.

У ч.3 ст.631 ЦК України зазначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що:

- оплата у 2007р. державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) позивачем програм, вироблених для державних потреб, здійснювалась за рахунок наявних коштів державного бюджету через замовника (відповідача-1), який діяв на підставі та в межах договору доручення № 167-08 від 12.03.2007, укладеного з генеральним державним замовником (відповідачем-2);

- можливість зменшення обсягів державної закупівлі залежно від реального фінансування видатків є істотною умовою державного контакту, а тому непідписання позивачем направленої йому відповідачем-1 додаткової угоди від 02.10.2007 до державного контракту № 189-42 від 26.03.2007 є неправомірним;

- НТУ (відповідач-1) повністю виконав грошове зобов’язання за Державним контрактом № 189-42 (з урахуванням змін, внесених в договір доручення № 167-08 від 12.03.2007 додатковою угодою № 2 від 02.10.2007) та в межах наявного бюджетного фінансування оплатив позивачу послуги, надані ним за січень-серпень 2007р., у відповідності до підписаних сторонами актів наданих послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм НТУ за вказаний період;

- заявлена позивачем сума позову виходить за межі наявного бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік, за рахунок коштів загальною фонду Державного бюджету України, передбачених бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

А тому, позовні вимоги про стягнення з НТУ (відповідача-1)на користь позивача вартості послуг на суму 433930,54 грн., як таких, що надані за період з 01.09.2007 по 31.12.2007 у відповідності до Державного контракту № 189-42, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

При цьому позивач, за наявності достатніх підстав, не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення коштів за послуги, надані поза межами дії Державного контракту.

Доводи позивача про те, що додатковою угодою № 2 до Державного контракту № 189-42 відповідач врегульовував відносини, які існували до моменту підписання цієї угоди, не можуть бути взяті судом до уваги з урахуванням вищенаведеного припису ч.3 ст.631 ЦК України та з урахуванням законодавчо встановлених особливостей регулювання державних закупівель.

Судова колегія також зазначає, що відповідно до п.11 Положення „Про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.04р. № 918, передбачено, що фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.

В силу постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 897 „Про затвердження Положення про Державний комітет телебачення та радіомовлення України” Державний комітет телебачення та радіомовлення України є центральним органом виконавчої влади, а пункт 6.7 державного контракту № 189-42 від 26.03.2007 вказує на те, що сторони не відповідають за наслідки прийняття рішень органами законодавчої, виконавчої влади, іншими державними органами, які роблять неможливим для сторін виконання своїх зобов’язань за цим контрактом.

Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Судова колегія також не вбачає підстав для стягнення вартості наданих послуг з відповідача-2, оскільки з вищенаведеного вбачається, що відповідачем-2 свої обов’язки як генерального державного замовника по закупівлі послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007р., повністю виконані та позивачем будь-яких вимог до відповідача-2 не заявлялось.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи у відповідності до п.п. 2, 3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставами для скасування або зміни цього рішення.

Оскільки суд першої інстанції безпідставно визнав встановленим, що заборгованість відповідача перед позивачем за державним контрактом № 189-42 від 26.03.2007 становить 433930,54 грн., та дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем-1 були порушені його зобов’язання за вказаним контрактом, це призвело до прийняття місцевим судом неправильного рішення по суті спору.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Національної телерадіокомпанії України підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2009 у справі № 54/37 – скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

У відповідності до ст.49 ГПК України при відмові в позові судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.п. 2, 3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної телерадіокомпанії України на рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2009 у справі № 54/37 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.03.2009 у справі № 54/37 за позовом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Рівненської філії до Національної телерадіокомпанії України та Державного комітету телебачення і радіомовлення України скасувати та прийняти нове рішення.

3. У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Рівненської філії (33023, м.Рівне, вул.Транспортна, 13-А, п/р 26004054706157 у Рівненській філії КБ „Приват-Банк”, МФО 333391, ЄДРПОУ 34965355; або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Національної телерадіокомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код ЄДРПОУ 23152907, п/р 35223016000821 в УДК у м. Києві, МФО 820019) 2169 (дві тисячі сто шістдесят п’ять) грн. 65 коп. державного мита.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6. Матеріали справи № 54/37 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді