Ухвала суду № 75798832, 10.08.2018, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1492/18

провадження №1-м/176/1/18

УХВАЛА

Іменем України

10 серпня 2018 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої – судді Павловської І.А.,

з участю секретаря Ніколенка М.В.,

прокурора Дмітрієва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води в залі суду клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації відносно засудженої ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації відносно засудженої ОСОБА_1.

Клопотання мотивоване тим, що 25 червня 2018 року наказом №2013/5 Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засудженої вироком російського суду громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 606 КПК України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 21 травня 2018 року за №06-66199/18.

ОСОБА_1 засуджено вироком Первоуральського міського суду Свердловської області від 10 жовтня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Свердловського обласного суду від 12 січня 2018 року, до покарання у виді 9 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30 ч. 5 ст. 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, групою осіб за попередньою змовою, в особливо великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є карним діяннями відповідально до законодавства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія №6 ГУФСВП Росії по Свердловській області»; кінець відбуття строку покарання – 17 жовтня 2025 року.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця М. Грушевського, будинок №32, корпус №117.

Міністерство юстиції України подане клопотання підтримало та просило провести його розгляд без участі свого представника.

Прокурор Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_2 в судовому засіданні клопотання підтримав та не заперечував щодо приведення вироку суду Російської Федерації відносно засудженої ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання Міністерства юстиції України підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 КК України, виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається злочином або було б злочином у разі його вчинення на території України.

Громадянка України ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія №6 ГУФСВП Росії по Свердловській області»; кінець відбуття строку покарання – 17 жовтня 2025 року. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця М. Грушевського, будинок №32, корпус №117.

Засудженою подано заяву, щодо бажання про її переведення для подальшого відбуття покарання в республіці Україна.

Частиною 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 зазначеної Конвенції встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Згідно з ч. 3 ст. 610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним Законом України.

Документи додані до клопотання, складені за місцем відбування покарання засудженої на території Російської Федерації не свідчать про наявність безумовних обставин, що могли б стати перешкодою для передачі засудженої громадянки України для відбування нею покарання на території України.

За дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами вбачається, що ОСОБА_1 засуджена за вчинення замаху на незаконний збут наркотичних засобів, групою осіб за попередньою змовою, в особливо великому розмірі, передбачений ч. 3 ст. 30 ч. 5 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації.

Кримінальним кодексом України за аналогічні протиправні діяння передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України, як закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений у особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб. Санкцією статті передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Приводячи вирок у відповідність до законодавства України суд вважає, що вчинене ОСОБА_1 на території РФ діяння визнається злочином і на території України. Призначене їй покарання за вчинений злочин відповідають покаранню, яке може бути призначене за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України.

Одночасно судом встановлено, що вироком Первоуральського міського суду Свердловської області від 10 жовтня 2017 року засудженій ОСОБА_1 зараховано в строк відбуття покарання строк утримання її під вартою з 18 жовтня 2016 року по 09 жовтня 2017 року.

24 грудня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, відповідно до положень якого, частину п’яту статті 72 КК України викладено в такій редакції: зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» визначено, що Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

Вказана редакція частини п’ятою статті 72 КК України втратила чинність 21 червня 2017 року.

Так, 21 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» від 18 травня 2017 року, відповідно до якого частину п’яту статті 72 КК України викладено в такій редакції: попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Об’єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 06 червня 2018 року за ініціативою Генеральної прокуратури України надано правовий висновок щодо застосування норми ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIIІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання».

У висновку Верховного Суду зазначено, що правила зарахування попереднього ув’язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарання, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, не можна вважати такими, що визначають «караність» або «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.

З урахуванням викладеного, ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIIІ не застосовується після набрання 21 червня 2017 року чинності новою редакцією цієї норми. Попереднє ув’язнення зараховується у строк покарання із розрахунку один день такого ув’язнення за два дні позбавлення волі лише на час дії цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Із викладеного слідує, що строк попереднього ув’язнення ОСОБА_1 за період 18 жовтня 2016 року по 20 червня 2017 року включно має бути зарахований їй у строк відбування покарання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 609, 610 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації відносно засудженої ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Первоуральського міського суду Свердловської області від 10 жовтня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою Свердловського обласного суду від 12 січня 2018 року, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30 п. ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 9 (дев’ять) років привести у відповідність до законодавства України.

Вважати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженою за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев’ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 18 жовтня 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року), зарахувати засудженій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у строк відбування покарання, призначеного вироком Первоуральського міського суду Свердловської області від 10 жовтня 2017 року, строк попереднього ув’язнення за період 18 жовтня 2016 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області,шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Копію ухвали направити Міністерству юстиції України.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_3