Рішення № 75798400, 08.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 року справа № 810/2560/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірної відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

23 травня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про:

- визнати бездіяльність відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати пенсії позивачу згідно довідки ВАТ "Сквира-Авто" про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 31 січня 2003 р. № 42 неправомірною;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та подальше нарахування та виплату пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 816 (вісімсот шістнадцять) руб. 31 коп., на підставі довідки ВАТ "Стандарт-Авто" № 42 від 31 січня 2003 р. відповідно до ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), починаючи з 1 грудня 2017 р., з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2018 р. відкрите провадження в адміністративній справі з проведенням судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки від від 31 січня 2003 р. № 42, оскільки її видано на виконання рішення суду та відповідно до вимог ст. 15 Закону № 796-XII.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив, в якому у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що рішенням Сквирського районного суду лише встановлено роботи позивача в зоні відчуження з 6 по 12 серпня 1986 р. щоденно по 18 години. Зазначив, що рішення судів про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не дає права на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії. Стверджував, що зазначені у довідці від 31 січня 2003 р. № 42 кошти позивач фактично не отримував.

Представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин 7 серпня 2018 р. судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

Позивач є громадянином України, паспорт серії СК 586278, виданий Сквирським РВ ГУ МВС України у Київській області 16 липня 1997 р. (а.с. 7).

Як убачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 30 грудня 2003 р. та вкладкою до нього № НОМЕР_2 від 30 грудня 2003 р. (а.с. 8).

У період з 22 червня 1972 р. по 5 березня 2003 р. позивач перебував у трудових відносинах зі Сквирським АТП 11033, правонаступником якого згодом стало ВАТ "Стандарт-Авто", де перебував на посаді водія, що підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с. 12-13).

Відповідно до "Командировочного удостоверения" типової форми № 288, позивач з 6 серпня 1986 р. по 12 серпня 1986 р. перебував в Чорнобилі (а.с. 15).

Відповідно до довідки МСЕК серії КИО-І № 186140 позивачу було встановлено другу групу інвалідності з 30 листопада 2002 р., причиною якої є захворювання, пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС (а.с. 9-10).

Крім того, відповідно до експертного висновку № 1079 Київської регіональної міжвідомчої експертної Ради за результатами розгляду звернення позивача та наданої документації на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу встановлено основний діагноз: Ранний ЦАС, ГБ - ІІ ст., ЦКФ, ДЄП - ІІ ст. с ХНМК в сосудах вертебро-базилярного бассейна, двусторонней пирамидной недостаточностью, вестибуло-атактическими расстройствами. Згідно експертного висновку захворювання позивача пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 11).

23 жовтня 2002 р. рішенням Сквирського районного суду Київської області у справі № 2-982/2002 встановлено факт, що позивач з 6 серпня 1986 р. по 12 серпня 1986 р. перебував у відрядженні у м. Прип'яті Київської області, тривалість робочого часу становила 18 годин в зоні відчуження (а.с. 17).

У подальшому, на підставі вказаного рішення суду, ТОВ "Сквира-Авто" було видано позивачу довідку від 31 грудня 2003 р. № 42 про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС, згідно якої йому було зараховано 816 руб. 31 коп (а.с. 18).

11 грудня 2017 р. № 814 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку на підставі вказаної довідки від 31 грудня 2003 р. № 42 (а.с. 19).

20 грудня 2017 р. відповідач листом № 133/2-01 відмовив позивачу у перерахунку пенсії посилаючись на те, що призначена позивачу пенсія обчислюється у відповідності до чинного законодавства. Також, вказав, що згідно із роз`ясненням Міністерства соціального захисту населення України від 8 серпня 1996 р. № 02-105-013, рішення судів про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, не дають права на підвищену оплату правці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії (а.с. 20).

У зв'язку з тим, що позивач, вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії, а свої законні права порушеними, він звернувся з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-XII ( Закон - № 796-ХІІ).

Відповідно до вимог ст. 1 ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Як убачається ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII, умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Відповідно до вимог п. 1 Порядку механізм обчислення пенсій по інвалідності що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Як убачається пп. 4 п. 3 Порядку, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29 жовтня 1992 р. № 09-3751/1032/3к/13-412/308 в разі, якщо робота в зоні відчуження оплачена невірно, без урахування урядових рішень, то повинен бути здійснений перерахунок заробітної плати згідно із законодавством. При цьому, визначена таким чином заробітна плата не індексується, не виплачується, а тільки враховується при нарахуванні пенсії.

Згідно листа Мінсоцполітики від 9 червня 1995 р. № 224/8.13 передбачено, що підприємства і організації в разі неправильної оплати праці в зоні відчуження повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Наведене свідчить, що головною підставою для здійснення перерахунку пенсії особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, є довідка про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка видається підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Судом встановлено, що від 31 грудня 2003 р. ТОВ "Сквира-Авто" на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області було видано довідку №42, яка була подана позивачем до відповідача разом із заявою від 11 грудня 2017 р. № 814.

Водночас, відповідач, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії позивача, посилався на те, що рішення суду не дає право на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії.

Судом враховано, що відповідач не має права надавати оцінку рішенню Сквирського районного суду Київської області та змісту довідки, яка видана на його підставі, враховуючи те, що цим рішенням встановлено факт перебування позивача у відрядженні в м. Прип'ять з 6 серпня 1986 р. по 12 серпня 1986 р., де тривалість його робочого дня щоденно становила 18 годин.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії на підставі довідки, яка була видана на виконання рішення суду, а тому позивач має законне право на здійснення такого перерахунку.

Дана позиція суду, також, узгоджується з позицією Київського апеляційного адміністративного суду, яка зазначена в рішенні від 1 березня 2018 р. у справі № 376/2749/17.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, судом не можуть бути взяті до уваги обґрунтування відзову відповідача, оскільки він спростовується наданими позивачем доказами.

Як убачається ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.

З урахуванням викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Сквирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ТОВ "Сквира-Авто" про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 31 січня 2003 р. № 42.

Зобов`язати Сквирське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 816 (вісімсот шістнадцять) руб. 31 коп., на підставі довідки ТОВ "Сквира-Авто" від 31 січня 2003 р., відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 11 грудня 2017 р., з врахуванням вже виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.