Рішення № 75797912, 30.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/946/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання – Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1;

відповідач – Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області – представник – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

11 серпня 2017 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; 2. Визнати звільнення незаконним та поновити на роботі; 3. Стягнути з ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; 4. Постанову суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного грошового забезпечення допустити до негайного виконання".

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що його – підполковника податкової міліції наказом ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області № 401-о від 12 липня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1М.", було звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29 липня 1991 року № 114. Зокрема, зазначив, що відповідачем про можливе проведення атестаційної комісії, його не було повідомлено, заходи щодо вирішення питання подальшого проходження позивачем служби, відповідачем не вжиті, в тому числі щодо оформлення та надання йому направлення для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією до Державної установи територіально-медичного об'єднання, а відтак відповідач, грубо порушив процедуру звільнення зі служби.

У запереченні на позовну заяву представник відповідача просить суд відмовити повністю в задоволенні позову з наступних підстав. Зокрема, вказав, що порядок та підстави проходження і припинення служби в органах внутрішніх справ регулюються Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1992 року №114. Відповідно до пункту 7 вказаного Положення передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, залежно від присвоєних їм спеціальних звань, перебувають на службі в органах внутрішніх справ до певного віку, зокрема: особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби - 45 років. ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області від 27 червня 2017 року №761/111/07-16-04-00-77 позивача було повідомлено, що 14 липня 2017 року останнього буде звільнено зі служби в податковій міліції у запас Збройних Сил України. А відтак, відповідно до наказу ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області № 401-о від 12 липня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1М.", позивача було звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом "а" (за віком) даного Положення. Зокрема, твердження позивача щодо позбавлення права на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією є безпідставним, оскільки відповідачем вживались заходи щодо проходження медичного огляду, однак позивач неодноразово відмовлявся, дані факти підтвердженні доказами наявним в матеріалах справи.

Під час судового розгляду даної справи позивач підтримав позовні вимоги. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з мотивів, що викладені в письмову запереченні. А відтак просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався (оголошувалась перерва) у зв’язку з існуванням на те об’єктивних законодавчо встановлених підстав.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підполковника податкової міліції наказом ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області № 336-о від 09 листопада 2016 року "Про звільнення та зарахування у розпорядження ОСОБА_1М.", із змінами внесеними наказом ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області № 339-0 від 17 листопада 2016 року було звільнено з посади начальника штабу оперативного управління державної податкової інспекції у м. Ужгороді ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області та зараховано у розпорядження ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області 17 листопада 2016 року (а.с.а.с. 10, 11).

ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області від 27 червня 2017 року №761/Ш/07-16-04-00-77 "Про інформування" позивача було повідомлено, що 14 липня 2017 року останнього буде звільнено зі служби в податковій міліції у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29 липня 1991 року № 114 (а.с. 11).

Наказом ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області № 401-о від 12 липня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1М.", позивача було звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України з 14 липня 2017 року за пунктом 64 підпунктом "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29 липня 1991 року № 114 (далі по тексту – Положення № 114) (а.с. 12).

У відповідності до статті 353 пункту 353.1 ПК України, особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року за № 1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням № 114. Тобто порядок проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та відповідно звільнення зі служби регулюється виключно Положенням № 114.

Відповідно до пункту 2 Положення № 114 до старшого начальницького складу відносяться особи, яким присвоєно спеціальне звання, в тому числі, підполковник.

Як убачається з обставин справи, ОСОБА_1 на час звільнення перебував у розпорядженні ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області мав спеціальне звання підполковника податкової міліції й належав до осіб старшого начальницького складу.

Відповідно до пункту 7 Положення № 114 особи старшого начальницького складу, залежно від присвоєних їм спеціальних звань, перебувають на службі в органах внутрішніх справ до 45-ти річного віку.

Судом встановлено, що датою народження позивача є 14 липня 1972 рік, тобто 14 липня 2017 року позивачеві виповняється 45 рік.

Як зазначалося судом вище, у відповідності до наказу ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області № 401-о від 12 липня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1М.", позивача було звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України з 14 липня 2017 року, тобто у день, коли позивачеві виповнилося 45 років. За загальним правилом дата звільнення вважається останнім робочим днем працівника. Тобто у спірному випадку вважається, що позивач день 14 липня 2017 року було відпрацював, а тому 14 липня 2017 року є останнім його робочим днем.

Відповідно до статті 8 Положення № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.

Таким чином суд робить висновок, що досягнення, зокрема, у спірному випадку 45-ти річного віку особою старшого начальницького складу, якій присвоєно спеціальне звання, в тому числі, підполковник, є самостійною та достатньою підставо для звільнення особи. Також судом зауважується, що на таке звільняння не має впливу інших додаткових обставин факторів) як от тимчасова непрацездатність тощо.

Пунктом 8 абзацом 2 Положення № 114 передбачена можливість залишення на службі в органах внутрішніх справ осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку. Судом зауважується, що це є виключно право, а не обов’язок начальників, яким надано право призначати таких осіб посаду. Таке право цих начальників не залежить від волі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку.

Відповідно до статті 65 пункту "а" Положення № 114 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за віком – при досягненні граничного віку.

Проаналізувавши вищевказані норми Положення № 114 у випадку, якщо не має потреби в подальшому перебуванні на службі в органах податкової міліції особи, яка досягла граничного віку перебування на службі, то у відповідного начальника виникає обов’язок щодо звільнення такого працівника у зв’язку із досягненням граничного віку перебування на службі.

Пункт 64 Положення №114 передбачає, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення.

Також судом встановлено, що у відповідності до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 22 грудня 2015 року серії АВ № 0575730, позивачеві строком до 01 січня 2018 року встановлена третя група інвалідності (а.с. 45).

31 грудня 2015 року був складений акт відмови від отримання направлення на медичний огляд. У відповідності до цього акту такий був складений у зв’язку з тим, що начальнику штабу оперативного управління ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області підполковнику податкової міліції ОСОБА_1 було запропоновано отримати направлення на медичний огляд для визначення стану здоров’я з метою вирішення придатності до військової служби, однак Шушко.М.М. після ознайомлення із вказаним направленням від його отримання відмовився. (а.с. 46).

Розпорядженням ОСОБА_3 управління ДФС у Закарпатській області від 18 листопада 2016 року №312 "Про призначення безпосереднього начальника та визначення обов'язків на період перебування у розпорядженні ОСОБА_1М." було зобов'язано позивача пройти медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до подальшої служби та покладено на позивача персональну відповідальність за виконання доручень та вказівок безпосереднього начальника та даного розпорядження (а.с. 48).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вирішенні спору суд враховує особливості перебування позивача на службі та наведені вимоги Положення № 114. Позивач не належав до працівників в розумінні КЗпП України, а був особою, що проходила службу органах податкової міліції.

Як зазначалося, проходження служби позивачем, його права і обов’язки встановлені Положення № 114. Тобто порядок проходження служби, в тому числі і звільнення встановлено спеціальним законодавством, яке підлягало застосуванню до спірних правовідносин.

В той же час спеціальним законодавством, що визначає проходження служби в органах податкової міліції, не встановлено обмежень щодо звільнення зі служби за віком навіть при наявності інвалідності.

Як зазначалося судом досягнення особою граничного віку перебування на службі є незалежною та безумовною підставою для звільнення такої особи і не пов’язаною з іншими факторами (обставинами).

Крім того, Положення № 114 не містить обов’язку, у випадку звільнення особи у зв’язку із досягненням граничного віку перебування на службі, направляти особу для проходження медичного обстеження.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що відповідач під час звільнення позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Застосоване судом законодавство – використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 30 липня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 09 серпня 2018 року.

СуддяОСОБА_4