Вирок № 75796346, 06.08.2018, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/4128/17

Провадження №1-кп/132/52/18

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

06.08.2018 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Павленко І.В.,

при секретарі Жовтій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020160000406 від 03.07.2017 року, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого директором ТОВ «Люксурі Київ», жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 19.11.2013 року по ч.ч.1, 2 ст.190, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі; звільненого від відбування покарання 24.06.2014 року на підставі ст.ст.2, 9 Закону України «Про амністію »,

по факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_2;

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7;

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_8,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 18 березня 2017 року з метою вчинення шахрайства в м. Калинівка Вінницької області зустрівся із ОСОБА_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, де переконавши його в добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ» уклав із ним договір поставки №20 від 18.03.2017 року про те, що він протягом 30 діб з моменту укладення договору зобов’язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а «замовник» зобов’язується здійснити оплату за дану роботу. Після цього, ОСОБА_1, повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 50 000 гривень готівкою як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати взяті на себе зобов’язання. Заволодівши коштами потерпілого, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 50 000 гривень.

Крім цього, 26 березня 2017 року ОСОБА_1, з метою вчинення шахрайства, умисно переконав ОСОБА_6, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 у добросовісності своїх дії, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи умисно уклав із нею договір поставки №28 від 26.03.2017 року про те, що він протягом 30 діб з моменту укладення договору зобов’язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов’язується на момент заключення договору сплатити постачальникові оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_1, повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_6 готівкою грошові кошти в сумі 40 725 гривень готівкою як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов’язання. Заволодівши коштами потерпілої, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 40 725 гривень.

Крім цього, 29 березня 2017 року ОСОБА_1, з метою вчинення шахрайства умисно переконав уповноваженого представника МПП «Букрек» ОСОБА_7, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 у добросовісності своїх дій, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи умисно, уклав із ним договір поставки №31 від 29.03.2017 року про те, що він протягом 60 діб зобов’язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність замовнику столярні вироби, відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов’язується на момент заключення договору сплатити постачальнику оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_1 повторно шляхом зловживання довірою отримав від ОСОБА_7 як від представника МПП «Букрек» трьома платіжними дорученнями на ТОВ «Люксурі Київ» грошові кошти в сумі 70 000 гривень як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов’язання. Заволодівши коштам потерпілого, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав МПП «Букрек» матеріальну шкоду на суму 70 000 гривень.

Крім цього, 30 березня 2017 року ОСОБА_1, з метою вчинення шахрайства зустрівся за місцем проживання потерпілої ОСОБА_9А за адресою: вул. Степова, 89 с. Вапнярка Лиманського району Одеської області, де, переконавши її у добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ» уклав із нею договір поставки №32 від 30.03.2017 року про те, що він протягом 30 діб з моменту укладення договору зобов’язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а «замовник» зобов’язується здійснити оплату за дану роботу. Після цього, ОСОБА_1 повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 61 000 гривень як аванс за дане замовлення, частину з яких в розмірі 9000 гривень готівкою, решта на особисту банківську карту банку «ОСОБА_10 ОСОБА_2», не маючи при цьому наміру виконувати взяті на себе зобов’язання. Заволодівши коштами потерпілої ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 61 000 гривень.

Крім цього, 02 квітня 2017 року ОСОБА_1, з метою вчинення шахрайства, умисно переконав ОСОБА_11, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 у добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи умисно уклав із нею договір поставки №36 від 02.04.2017 року про те, що він протягом 37 діб з моменту укладення договору зобов’язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов’язується на момент заключення договору сплатити постачальникові оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_1 повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 32 500 гривень, що були перераховані потерпілою на його банківську карту банку «ОСОБА_10 ОСОБА_2» як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов’язання. Заволодівши коштами потерпілої, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 32 500 гривень.

Крім цього, 05 квітня 2017 року ОСОБА_1, з метою вчинення шахрайства, умисно переконав ОСОБА_12, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 у добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ» уклав із нею договір поставки №41 від 05.04.2017 про те, що він протягом 30 діб з моменту укладення договору зобов’язується виготовити, доставити та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов’язується на момент заключення даного договору сплатити постачальникові оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_1 повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 118 000 гривень як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов’язання. Заволодівши коштами потерпілої ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 118 000 гривнів.

Крім цього, 08 квітня 2017 року ОСОБА_1 з метою вчинення шахрайства, переконавши ОСОБА_13, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 в добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої дійсні злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ» уклав із нею письмовий договір поставки від 08.04.2017 року про те, що він протягом 45 діб з моменту укладення договору зобов’язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а «замовник» зобов’язується здійснити оплату за дану роботу. Після цього, ОСОБА_1 повторно, шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 36 000 гривень готівкою як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати взяті на себе зобов’язання. Заволодівши коштами потерпілої, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 36 000 гривень.

Крім цього, 18 квітня 2017 року ОСОБА_1 з метою вчинення шахрайства зустрівся із ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11 та, переконавши його у добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої дійсні злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ» уклав із ним письмовий договір поставки №51 від 18.04.2017 про те, що він протягом 45 діб з моменту укладення договору зобов’язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність замовнику столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а «замовник» зобов’язується здійснити оплату за дану роботу. Після цього, переслідуючи мету особистого збагачення та корисливі спонукання, ОСОБА_1 повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 45 000 гривень готівкою як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати взяті на себе зобов’язання. Заволодівши коштами потерпілого, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 45 000 гривень.

Крім цього, 13 травня 2017 року ОСОБА_1, з метою вчинення шахрайства, умисно переконав ОСОБА_5, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12 у добросовісності своїх намірів, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи умисно уклав із нею договір поставки №78 від 13.05.2017 року про те, що він протягом 30 діб з моменту укладення договору зобов’язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність столярні вироби відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов’язується на момент укладення договору сплатити постачальникові оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_1 повторно шляхом зловживання довірою отримав у ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 40 000 гривень, що були перераховані на його банківську карту банку «ОСОБА_14 ОСОБА_2» як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов’язання. Заволодівши коштами потерпілої, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 40 000 гривень.

Крім цього, 03 червня 2017 року ОСОБА_1, з метою вчинення шахрайства умисно переконав ОСОБА_15, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13 у добросовісності своїх дій, зловживаючи довірою та маскуючи свої злочинні наміри під цивільно-правові відносини, діючи умисно уклав із ним договір поставки №89 від 03.06.2017 про те, що він протягом 45 діб зобов’язується виготовити, доставити, змонтувати та передати у власність замовнику столярні вироби, відповідно з параметрами замовлення, а замовник зобов’язується на момент укладення договору сплатити постачальникові оплату за вказану роботу. Після цього, ОСОБА_1 повторно шляхом зловживання довірою отримав в ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 60 000 гривень готівкою як аванс за дане замовлення, не маючи при цьому наміру виконувати узяті на себе зобов’язання. Заволодівши коштами потерпілого, ОСОБА_1 розпорядився ними на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 60 000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю. Суду показав, що він дійсно вчинив злочини за обставин, викладених в обвинувальному акті. По кожному епізоду злочинної діяльності пояснив, що він, маючи умисел на заволодіння коштами потерпілих, діючи як директор ТОВ «Люксурі Київ», під приводом виготовлення, доставки, монтажу та передачі у власність столярних виробів відповідно з параметрами замовлення, на протязі березня-червня 2017 року, шляхом зловживання довірою, укладав з потерпілими відповідні письмові угоди, отримував у потерпілих кошти, не маючи мети виконати обіцяні роботи, надати послуги та повертати отримані кошти. Отриманими коштами розпоряджався на власний розсуд. Пред’явлені до нього позовні вимоги визнає в повному обсязі. У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати.

Прокурор по справі ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті даного кримінального провадження щодо повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч. 2 КК України, відносно ОСОБА_1

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, враховуючи думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнав недоцільним досліджувати інші докази по кримінальному провадженню, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, правильно розуміють зміст цих обставин.

З урахуванням думки учасників судового провадження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження докази та документи, що характеризують особу обвинуваченого.

Також обвинуваченому та потерпілим суд роз’яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що в мережі інтернет вони з дружиною шукали для купівлі дерев'яний будиночок, який можна було б встановити на дачі. Тому, знайшовши в інтернеті оголошення від фірми TOB «Люксурі Київ», вони за наявними номерами телефонів зателефонували та розмовляли з чоловіком, який представився ОСОБА_1 і що він є директором даної фірми. 15.04.2017 року вони зустрілись із ОСОБА_1, який показав їм зразки готової продукції, чим переконав про те, що їх фірма в змозі виконати їх замовлення. Потім того ж дня разом із ОСОБА_1 поїхали на їх дачну ділянку, де ОСОБА_1 оглянув майбутній майданчик для встановлення будинку. 17.04.2017 року вони ще раз зустрілись із ОСОБА_1 та визначились із планом майбутнього будиночку та кошторисом. 18.04.2017 року підписали договір поставки щодо виготовлення, доставки та монтажу дерев'яного модульного будинку розміром 6x4,6м. та передав аванс в розмірі 45000 грн. Після отримання коштів, згідно договору, Постачальник був зобов'язаний виготовити, доставити та змонтувати виріб протягом 45 (сорок п"ять) діб. Однак, коли пройшов зазначений термін, будинок встановлений не був. На протязі 3 тижнів він особисто декілька разів на тиждень телефонував ОСОБА_1 щодо строків монтажу модульного будинку, але ОСОБА_1 постійно переносив строки монтажу, мотивуючи це тим, що не встигають дещо доробити, що бригада зайнята на іншому об"єкті, що несприятливі погодні умови. Не дочекавшись монтажу, він з дружиною та друзями 22.06.2017 року приїхали в м.Калинівка на базу, щоб визначити готовність будинку, однак всі двері в цех були замкнуті. Наступного дня, приблизно в 11-30, він з товаришем знову були в м.Калинівка у вищезазначеному цеху. У цей час у цеху знаходився лише один працівник, їх будинку там не було. Зазначений працівник інформації щодо будинку не мав і запропонував звернутися до директора - ОСОБА_1 Передзвонивши ОСОБА_1, в той же день він почув знову запевнення, що будинок готовий і він стовідсотково буде встановлений. Коли він повторно зателефонував ОСОБА_1 щодо визначення часу доставки будинку на його ділянку, то отримав відповідь, що будинок не готовий і встановлюватись не буде. Тоді він повідомив ОСОБА_1, що згідно Договору він відмовляється від замовлення і просить повернути внесені авансом кошти в сумі 45 000 грн., на що була отримана позитивна відповідь і була досягнута домовленість про зустріч 26.06.2017 року в м.Вінниця і кошти ним будуть повернуті. 26.06.2017 року на його дзвінки ОСОБА_1 не відповідав. Тому він вимушений бу звернутися з відповідною заявою про шахрайство в Вінницький відділ поліції. На даний час ОСОБА_1 йому відшкодовано лише 1 тис.грн. Тому пред’явлені до нього позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить покарати суворо.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що на початку березня 2017 року на одному із сайтів в мережі інтернет він знайшов оголошення з приводу виготовлення та продажу дерев'яних модульних будинків, що було розміщене користувачем ОСОБА_1 та був його номер мобільного телефону. Зв'язавшись із ним, вони домовилися про зустріч та 18 березня 2017 року зустрілися із ОСОБА_1 після чого останній привіз їх в м. Калинівка Вінницької області, де на території ЕЗДМ показав своє виробництво. В той час, біля КПП знаходилося чотири готових дерев'яних модульних будинку та ще декілька на території заводу. Домовившись з ним про ціну, він вирішив замовити собі вказаний дерев'яний будинок та вони з ним уклали письмовий договір поставки №20 від 18.03.2017 року, відповідно до якого ОСОБА_1, як представник TOB «Люксурі Київ», зобов'язувався у 30-деннний термін виготовити йому вказаний будинок, за що він повинен сплатити йому 100 000 гривень. За умовами договору 50% вартості він повинен сплати йому відразу, а решту після виконання замовлення. Цього ж дня він передав ОСОБА_1 на території Калинівського ЕЗДМ 50 000 гривень готівкою. Коли він передав кошти ОСОБА_1 роздрукував та вони підписали з ним договір поставки №20, який ОСОБА_1 підписав як представник TOB «Люксурі Київ», поставивши свій підпис та печатку підприємства. Після цього він поїхав додому, де очікував виконання замовлення. Приблизно на початку травня 2017 року він зв'язувався із ОСОБА_1 по телефону, під час чого останній говорив, що в нього багато замовлень та він не встигає вчасно виготовити замовлення. Згодом говорив, що вже майже все готово, однак не може доставити будинок в зв'язку із поломкою автомобіля. Через деякий час, він приїхав в м. Калинівка Вінницької області на підприємство, де його зустрів бригадир на ім'я ОСОБА_2, який сказав, що до виготовлення його замовлення вони ще не приступали, тому що не затвердили проект. В червні 2017 року він вже не міг додзвонитися до ОСОБА_1 Приблизно в липні 2017 року він приїхав в м. Калинівка Вінницької області, щоб з'ясувати термін виготовлення, однак, приїхавши на територію Калинівського ЕЗДМ побачив, що підприємства по виготовленню будинків там вже не має. Після цього зрозумів, що його обманули. На даний час йому повернуто лише 1 тис. гривень. Тому пред’явлені до ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить його покарати суворо.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що в травні 2017 року, в інтернет ресурсі «Prom.ua» знайшла оголошення фірми TOB «Люксурі Київ» про виготовлення та продаж модульних будинків та надіслала їм свою пропозицію для розрахунку вартості на електронну пошту, що була вказана на їхньому сайті. Згодом її відписали та запропонували зустрітися наступного дня. Зустріч відбувалася за місцем її проживання в м. Львів з директором фірми - ОСОБА_1, з яким вони узгодили усі деталі замовлення та підписали типовий договір поставки під №78 від 13.05.2017 року. Відповідно до договору TOB «Люксурі Київ» зобов'язується у 30-денний термін виготовити дерев'яний модульний будинок загальною вартістю 69 500 грн., при чому 60% передплати - 40 000 гривень вона повинна була переказати на карточку ОСОБА_1 Відповідно до квитанцій було дві проплати 15.05.2017 року - 14 950 грн. та 16.05.2017 року – 25 050 грн., а решту після виконання замовлення. ОСОБА_1 запевнив її в авторитеті своєї фірми, пояснивши, що має усі можливості виконати її замовлення вчасно та якісно. До початку монтажу виконавець повинен був вислати специфікацію з детальним описом замовлення. Цю специфікацію вони отримали вже майже в день, коли повинні були отримати готовий будиночок. Після закінчення терміну робіт, замовлення вона так і не отримала. Через деякий час ОСОБА_1 на дзвінки відповідати перестав і його телефон був відключений. На даний час її повернуто лише 1 тис. гривень. Тому пред’явлені до нього позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить покарати суворо.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що в середині березня 2017 року в мережі «Інтернет» вона знайшла оголошення про купівлю дачного будинку на вигідних для неї умовах разом з перевезенням з Вінницької області, установкою. В той же день вона зателефонувала по даному оголошенню і домовилась з чоловіком, який представився як ОСОБА_1, що через певний відрізок часу, коли він повертатиметься з Дніпропетровської області, то заїде доХарківської області і подивиться земельну ділянку під дачний будинок, після чого і будуть оформлені всі

документи про купівлю. 25 березня 2017 року ОСОБА_1 зателефонував та повідомив,

що приїде до м. Харків 26 березня 2017 року та просить зустрітися. 26 березня 2017

року близько 10 год. вони зустрілися із ОСОБА_1 та оглянули земельну ділянку,

склали проект дачного будинку, а також уклали договір поставки дачного будиночку та заплатили аванс у сумі 40 725 гривень. За тиждень до закінчення строку договору вони запідозрили, що їх ошукано, адже ОСОБА_1 через раз брав слухавку, повідомляв неправдиві відомості щодо строку установлення, а в подальшому взагалі вимкнув телефон та не брав слухавку.

Через певний термін вона дізналась через мережу «Інтернет» про інші випадки шахрайств зі сторони чоловіка, який ошукав її та називав себе ОСОБА_1.

На даний час її повернуто лише 1 тис. гривень. Тому пред’явлені до ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить покарати його суворо.

Представник потерпілої сторони МПП «Букрек» м.Чернівці - ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він проживає в м.Чернівці та працює заступником директора Чернівецького МПП «Букрек». Так, та підставі доручення від імені підприємства він заключив договір поставки №31 від 29.03.2017 року із TOB «Люксурі Київ» в особі директора ОСОБА_1 щодо виготовлення й поставки в м. Чернівці столярних виробів, дерев'яних покрівельних конструкцій та віконних виробів на суму 105 000 гривень. На основі даного договору та трьох рахунків TOB «Люксурі Київ», він трьома платіжними дорученнями перерахував на ім'я TOB «Люксурі Київ» 31.03.2017 року кошти в сумі 70000 гривень, що становить 70% від загальної вартості замовлення. Відповідно до умов договору термін виконання замовлення становив 60 діб, однак після спливу вказаного терміну замовлення виготовлено не було, а товар за їх адресою не доставлений. Після укладення договору він постійно тримав зв'язок із ОСОБА_16 та в нього не виникало сумнівів у тому, що останній виготовить замовлення якісно та вчасно. Однак, з часом ОСОБА_1 перестав відповідати на телефонні дзвінки та уникати спілкування з ним. 23.05.2017 року він особисто на залізничному транспортні приїхав в м. Калинівка Вінницької області з метою відвідати виробництво TOB «Люксурі Київ», та по прибутті за адресою вул. Промислова, 50, м. Калинівка керівництво фірми було відсутнє. Він намагався додзвонитися до них вже на місці, однак зі слів робітників вони ніби перебували на лікарняному. В той час остаточно переконався, що був ошуканий внаслідок шахрайських дій ОСОБА_1 19.06.2017 року він знову побував у м. Калинівка Вінницької області, де заїхав на підприємство, щоб подивитися про стан виконання замовлення. Однак, як виявилося, там нікого не було, навіть охоронників, тобто, підприємство уже тривалий час не функціонувало. Таким чином, підприємству заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 70 000 гривень. З моменту укладення договору ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання узятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору. Також, останній ухиляється від телефонних розмов, що свідчить про його умисне невиконання замовлення та заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом. На даний час ОСОБА_1 відшкодував лише 1 тис. грн. Тому пред’явлені до нього позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить покарати суворо.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що дійсно відповідно до умов договору від 01.03.2017 року ТОВ «Люксурі Київ» в особі директора ОСОБА_1 на території Калинівського ЕЗДМ винаймали приміщення, де проводили будівельні роботи по виготовленню дерев’яних будинків. Однак, починаючи з кінця червня 2017 року ОСОБА_1 зник, припинивши підприємницьку діяльність. За оренду приміщень ОСОБА_1 розраховувався.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що він та його дружина ОСОБА_12 вирішили придбати дерев'яний будиночок для його монтажу на земельній ділянці в м. Боярка Київської області. В кінці березня 2017 року його дружина натрапила на оголошення в «Інтернеті» щодо виготовлення дерев'яних будиночків TOB «Люксурі Київ». Потім за даним номером телефону зателефонувала та запитала про наявне оголошення, а по даному номеру представився директором фірми TOB «Люксурі Київ» ОСОБА_1, який призначив зустріч в м. Калинівка по вул. Промислова 50, для того, щоб укласти договір. 05.04.2017 року його дружина разом із сином приїхали в м. Калинівку, де зустрілась особисто з директором TOB «Люксурі Київ» ОСОБА_1 та з яким підписали угоду на будівництво дерев'яного будиночку на суму 236 тис. грн. та проплатила аванс ОСОБА_1 особисто на руки в сумі 118 тис. грн. Потім він неодноразово телефонував ОСОБА_1 щодо виконання замовлення, однак останній запевняв, що замовлення буде виконано пізніше, а згодом і взагалі перестав відповідати на телефонні дзвінки. Тому в червні 2017 року він, запідозривши, що його обдурюють, подав заяву від імені своєї дружини до прокуратури Подільського району м. Києва та до відділу поліції.

Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 дали показання в судовому засіданні аналогічні показанням потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_3

На досудовому слідстві дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано по ч. 2 ст.190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, по кваліфікуючих ознаках вчинене повторно, що завдало значної шкоди потрепілому.

Обставиною, яка пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, в ході досудового слідства встановлено не було.

Витрати на залучення експертів в кримінальному проваджені відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 на досудовому слідстві не застосовувався.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, позитивно характеризується по місцю проживання, шкоду, завдану кримінальними правопорушеннями не відшкодував, думку потерпілих щодо призначення суворої міри покарання, його щире каяття у вчиненому.

Враховуючи вищевикладене, ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, обставини справи, кількість епізодів злочинної діяльності, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, а покарання необхідне та достатнє для його виправлення й запобігання вчиненню нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі.

Цивільні позови потерпілих про стягнення на користь: ОСОБА_3 по відшкодуванню 45 000 гривень матеріальної шкоди, 640 гривень витрат на правову допомогу; ОСОБА_13 36 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу; ОСОБА_4 50 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 10 000 гривень по відшкодуванню моральної шкоди; ОСОБА_9 292 800 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди; ОСОБА_12 116 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 30 000 гривень по відшкодуванню моральної шкоди; ОСОБА_11 32 500 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу; ОСОБА_5 40 200 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу, 1143 грн.30 коп. витрат на проїзд; ОСОБА_6 40 725 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу, 770 грн.72 коп. витрат на проїзд; ОСОБА_15 60 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу; МПП «Букрек» м.Чернівці 70 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди – визнані обвинуваченим ОСОБА_1 повністю, однак підлягають частковому задоволенню, оскільки обвинувачени ОСОБА_1 на користь кожного із потерпілих відшкодовано по одній тисячі гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 44 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 640 гривень витрат на правову допомогу.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_13 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_13 35 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 1000 гривень витрат на правову допомогу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_4 49 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 10 000 гривень по відшкодуванню моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_9 291 800 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_9 115 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 30 000 гривень по відшкодуванню моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_11 31 500 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 1000 гривень витрат на правову допомогу.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_5 39 200 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу та 1143 грн.30 коп. витрат на проїзд.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_6 39 725 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди, 1000 гривень витрат на правову допомогу та 770 грн.72 коп. витрат на проїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_15 59 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди та 1000 гривень витрат на правову допомогу.

Цивільний позов МПП «Букрек» м.Чернівці задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь МПП «Букрек» м.Чернівці 69 000 гривень по відшкодуванню матеріальної шкоди.

Речовий доказ по справі: компакт диск із записами розмов, що були записаними та добровільно надані потерпілою ОСОБА_5, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

СУДДЯ