
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2018 року Справа № 915/356/18
м. Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС”
про: стягнення 778961,85 грн., розірвання договору оренди та зобов’язання звільнити приміщення.
Суддя: Смородінова О.Г.
Секретар судового засідання: Берко О.В.
Представники учасників справи:
від позивача: ОСОБА_1 (керівник); ОСОБА_2 – за довіреністю № 260618 від 26.06.2018; ОСОБА_3 – за довіреністю № 270218 від 27.02.2018,
від відповідача: ОСОБА_4 – за ордером серії МК № 99765 від 29.05.2018; ОСОБА_5 – за довіреністю за вих. № 97 від 25.07.2018.
Суть спору:
24 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю транспортна фірма “КАМІОН” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 24.04.2018 (вх. № 4957/18) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС” 778961,85 грн., з яких: основний борг – 445564,96 грн., недоодержаний дохід – 279099,00 грн., інфляційне збільшення суми боргу – 44556,50 грн., 3% річних – 9741,39 грн.
Також позивач просить суд визнати договір оренди від 01 січня 2017 року № 27, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю транспортною фірмою “КАМІОН” та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “АВАНТЕХТРАНС”, – розірваним; зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму “АВАНТЕХТРАНС” звільнити орендовані приміщення та передати Товариству з обмеженою відповідальністю транспортній фірмі “КАМІОН”.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір та 25000,00 грн. судових витрат (надання правничої допомоги).
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов пунктів 3.1, 3.7, 2.4, 3.1, 7.3, 6.3 договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року; акту приймання-передачі приміщень від 01 січня 2017 року; матеріалів неодноразових листувань з відповідачем, зокрема, – вимоги № 151 від 19 грудня 2017 року щодо звільнення приміщень, повторної вимоги № 174 від 09 січня 2018 року, листа № 130 від 29 листопада 2017 року про припинення дії договору; договору оренди № 35 від 20 грудня 2017 року з Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоадреса”; норм статей 283, 286, 188, 193, 284, 285, 224, 225 Господарського кодексу України, статей 638, 651, 782, 783, 526, 625 Цивільного кодексу України; наказу № 07-ОД від 20 липня 2017 року; та мотивовані таким:
- починаючи з червня 2017 року відповідач умов договору не виконує, не проводить оплату орендної плати, при цьому продовжує користуватися приміщеннями; незважаючи на неодноразові усні та письмові звернення позивача з приводу виконання положень договору № 27 по орендними платежами, відповідачем не проводилось ніяких дій; на даний час відповідач свої зобов'язання, встановлені договором № 27, не виконує, не оплачує орендну плату, заборгованість з травня 2017 року до лютого 2018 року складає загальну суму у розмірі 445564,96 грн.;
- внаслідок цього позивач має не лише грошовий вираз завданої шкоди та прямі збитки, а й не має можливості використовувати результати договірних відносин, тому що майновий інтерес орендодавця – отримати плату за користування майном та використовувати її для подальших розрахунків з контрагентами. Наслідком таких дій відповідача є те, що у позивача наявний борг за оренду землі та нарахування за це штрафних санкцій зі сторони державних фіскальних органів.
Товариство з обмеженою відповідальністю транспортна фірма “КАМІОН”, з огляду на те, що відповідач своєчасно письмово попереджений про припинення договору оренди та 31 грудня 2017 року повинен звільнити орендовані офісні та складські приміщення, уклав договір оренди № 35 від 20 грудня 2017 року з Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоадреса” про оренду вищезазначених приміщень та виставкового майданчика. Тобто, позивач уклав договір оренди з іншим контрагентом з урахуванням приміщень, які повинен був звільнити відповідач, будучи впевненим, що останній виконає свої зобов'язання, а саме звільнить орендовані приміщення. Таким чином, позивач не одержав свій дохід лише за три місяці 2018 року у розмірі 279099,00 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, які склали 25000,00 грн., то обсяг та вартість наданих послуг підтверджується актом виконаних робіт № від 21/03-18 від 21 березня 2018 року.
Ухвалою суду від 16.05.2018, після усунення недоліків позовної заяви, останню було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/356/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 29 травня 2018 року об 11 год. 00 хв.; встановлено відповідачу 15-денний строк від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.
29 травня 2018 року в судове засідання з’явився лише повноважний представник відповідача, який проти позову усно заперечив та повідомив суд про підготовку відповідних документів і намір подати їх до суду у встановлені процесуальні строки.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, клопотанням № 01 від 23.05.2018 просив суд відкласти розгляд справи в зв’язку з неможливістю його представника з’явитись у судове засідання Господарського суду Миколаївської області 29 травня 2018 року об 11 год. 00 хв.
За результатами проведеного судового засідання 29 травня 2018 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26 червня 2018 року о 14 год. 00 хв. та встановив сторонам процесуальні строки для надання суду заяв по суті справи.
До господарського суду надійшли наступні документи:
- 06.06.2018 – відзив відповідача б/н від 06.06.2018 (вх. № 6738/18) на позовну заяву;
- 14.06.2018 – відповідь позивача б/н від 13.06.2018 (вх. № 7170/18) на відзив (при цьому, вказаний документ не прийнято судом до розгляду, відповідні мотиви оголошені в судовому засіданні 26 червня 2018 року);
- 26.06.2018 – заява відповідача за вих. № 220 від 25.06.2018 про залишення позову без розгляду;
- 26.06.2018 – заява відповідача б/н від 25.06.2018 (вх. № 7732/18) про закриття провадження у справі.
Відповідач у відзиві б/н від 06.06.2018 (вх. № 6738/18 від 06.06.2018) просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи наступним:
По-перше: листи, які надані до позову, відповідачу не направлялися; у позивача перед відповідачем існує заборгованість 926784,39 грн. за актом взаєморозрахунків від 01 січня 2017 року; 02 травня 2017 року сторони уклали додаткову угоду до договору оренди № 27 щодо строку дії договору та визначення заборгованості станом на 01 січня 2017 року; 09 червня 2017 року сторони до договору оренди № 27 уклали угоду про взаємозалік платежів; 31 грудня 2017 року сторони дійшли взаємної письмової згоди про припинення договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року.
Отже, відповідач стверджує про відсутність жодних грошових зобов'язань за договором № 27 від 01 січня 2017 року.
По-друге: оскаржуваний договір оренди на час звернення позивача до суду є припиненим за взаємною згодою сторін, що підтверджується взаємною письмовою згодою про припинення договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року, яка була укладена сторонами 31 грудня 2017 року, та актом приймання-передачі від 31 грудня 2017 року.
Отже, відповідач зазначає про відсутність спору в цій частині.
По-третє, договір оренди № 35 від 20 грудня 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю транспортною фірмою “КАМІОН” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоадреса” є припиненим (угода від 01 січня 2018 року), таким чином, правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС” 279099,00 грн. в якості недоодержаного доходу немає.
По-четверте: як вище було наведено, орендоване майно повернуто орендодавцю 31 грудня 2017 року, а тому заявлені позовні вимоги у вигляді зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС” звільнити орендовані приміщення та передати Товариству з обмеженою відповідальністю транспортній фірмі “КАМІОН” не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що на даний час відповідач не користується вищезазначеними приміщенням на підставі договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року.
26 червня 2018 року в судове засідання з’явилися представники сторін, яких суд заслухав.
За результатами проведеного судового засідання 26 червня 2018 року суд постановив ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 26 липня 2018 року о 10 год. 30 хв., встановив сторонам процесуальний строк для подання заяв по суті справи.
Також 26.06.2018 судом було звернуто увагу учасників справи на процесуальне представництво відповідно до правил ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
До господарського суду від позивача надійшли наступні документи:
- 09.07.2018 – відповідь № 273-01 від 09.07.2018 на відзив відповідача;
- 23.07.2018 – письмові пояснення № 273-02 від 23.07.2018 з додатками.
26 липня 2018 року в судове засідання з’явилися повноважні представники обох сторін.
У підготовчому судовому засіданні:
- представники позивача пояснили, що подані до суду письмові пояснення № 273-02 від 23.07.2018, подання сторонами яких до суду чинним процесуальним законом не передбачено, стосуються саме відповіді на відзив № 273-01 від 09.07.2018.
З урахуванням пояснень представників позивача, суд прийняв до розгляду зазначені письмові пояснення № 273-02 від 23.07.2018 в межах підстав та доказів, зазначених у відповіді на відзив № 273-01 від 09.07.2018.
При цьому, вимоги позивача, викладені в прохальній частині зазначених письмових пояснень № 273-02 від 23.07.2018, не відповідають вимогам статей 161, 169 ГПК України, а отже не підлягали судовому дослідженню;
- представники відповідача озвучили, що складати заперечення на відповідь на відзив не будуть;
- суд заслухав присутніх представників сторін;
- суд долучив до матеріалів справи надані представниками сторін докази (від відповідача – акт приймання-передачі (повернення) приміщень від 31 грудня 2017 року; від позивача – фототаблиця з наглядним зображенням орендованих офісних та складських приміщень, за договором оренди № 27 від 01 січня 2017 року, розміщених по вулиці Троїцька (Кірова) будівлі № 240 «А» у місті Миколаєві станом на 24.07.2018 та скріншоти з різних інтернет сайтів з рекламою ТОВ Фірми «Авантехтранс» (ТД «Агора»), щодо підтвердження їх місцезнаходження за адресою: місто Миколаїв, вулиця Троїцька (Кірова), будинок 240 «А»).
За результатами проведеного судового засідання 26 липня 2018 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 915/356/18 до судового розгляду по суті на 02 серпня 2018 року о 14 год. 30 хв.
В цій же ухвалі суд відмовив в задоволенні заяв відповідача за вих. № 220 від 25.06.2018 про залишення позову без розгляду та б/н від 25.06.2018 (вх. № 7732/18 від 26.06.2018) про закриття провадження у справі.
01.08.2018 позивач звернувся до суду з клопотанням № 273-03 від 31.07.2018 про долучення до матеріалів справи відповідей ГУ ДФС у Миколаївській області.
Суд ознайомився з даним клопотанням та прийняв його до розгляду.
Станом на момент проведення судового засідання від сторін будь-яких інших, крім вищевказаних, заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не надходило.
02 серпня 2018 року в судове засідання з’явилися повноважні представники обох сторін.
Здійснивши аналіз відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд з'ясував таке:
1) Державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” (ідентифікаційний код юридичної особи: 22426047) проведена 22.11.1994.
Місцезнаходження юридичної особи: 54028, МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛ., МІСТО МИКОЛАЇВ, ІНГУЛЬСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ КІРОВА, БУДИНОК 240-А.
Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників); прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, якщо засновник – фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник – юридична особа: ОСОБА_1, індекс 54017, АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду – 250000.00 грн.; ОСОБА_6, індекс 54028, АДРЕСА_2, розмір внеску до статутного фонду – 250000.00 грн.; К.БЕНЕФІЦІАР – ОСОБА_6 УКРАЇНА ЕО 650247 ОСОБА_7 ВУЛ.9 ЛІНІЯ Б.113 КВ.3 54028.
Відомості про органи управління юридичної особи: ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ.
Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: ОСОБА_6 – підписант, ОСОБА_1 – керівник.
2) Державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС” (ідентифікаційний код юридичної особи: 30396394) проведена 06.04.1999.
Місцезнаходження юридичної особи: 54028, МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛ., МІСТО МИКОЛАЇВ, ІНГУЛЬСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ КІРОВА, БУДИНОК 240, ОСОБА_8
Перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників); прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, якщо засновник – фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник – юридична особа: ОСОБА_6, індекс 54028, АДРЕСА_2, розмір внеску до статутного фонду – 1000000.00 грн.; ОСОБА_1, індекс 54017, АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду – 1000000.00 грн.; К.БЕНЕФІЦІАР – ОСОБА_6 УКРАЇНА ЕО 650247 ОСОБА_7 ВУЛ.9 ЛІНІЯ Б.113 КВ.3 54028.
Відомості про органи управління юридичної особи: ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ.
Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: ОСОБА_6 – підписант, ОСОБА_9, 04.02.2014 – керівник.
02.08.2018 за наслідками розгляду справи суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд
В С Т А Н О В И В:
01 січня 2017 року між сторонами був укладений договір оренди № 27 (далі – Договір), згідно з предметом якого позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає у строкове платне користування наступне майно:
- офісні приміщення загальною площею 223 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 240-А (надалі – приміщення);
- складські приміщення загальною площею 1790,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 240-А (п. 1.1 Договору).
Площі передаються в оренду з метою їх використання для господарської діяльності орендаря (п. 1.2 Договору).
Передача в оренду об'єкта оренди оформляється актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною та додатком до цього Договору (п. 1.3 Договору).
Термін оренди сторони обумовили до 31 грудня 2017 року (п. 2.1 Договору). Водночас, пунктом 2.4 Договору сторони дійшли згоди, що після закінчення терміну дії цього Договору між сторонами, якщо жодна з сторін письмово не заявить про розірвання договору оренди, він вважається пролонгованим на наступний період.
Умовами розділу 3 Договору сторони обумовили загальний розмір орендної плати приміщень за місяць в сумі 53646,00 грн.
Так, орендар повинен сплатити орендну плату протягом трьох банківських днів з дати отримання рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа поточного місяця. У разі відсутності в орендаря рахунку на сплату орендної плати з яких-небудь причин орендар зобов'язаний сплатити орендну плату в зазначений в даному пункті термін на підставі цього Договору, в розмірі орендної плати за попередній місяць, але з урахуванням змін, оформлених за згодою сторін відповідно з п. 3.3 даного Договору (п. 3.7 Договору).
Після припинення строку дії цього Договору орендар зобов'язаний повернути орендоване майно орендодавцеві в стані, не гіршому від того, в якому він його отримав, з урахуванням природного зносу (п. 4.11 Договору).
За фактом приймання-передачі майна складається акт приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін (п. 4.12.1 Договору).
За невиконання або неналежне виконання цього Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором (п. 6.2 Договору).
Сторона, винна в порушенні зобов'язань за цим Договором, відшкодовує іншій стороні, яка постраждала внаслідок такого порушення, всі заподіяні збитки в повному обсязі (в тому числі неодержані доходи) (п. 6.3 Договору).
У разі виникнення між сторонами цього Договору спорів щодо виконання його умов, такі спори вирішуються шляхом переговорів та досягнення домовленостей. В протилежному разі вирішення спору може бути передано на розгляд до господарського суду (п. 7.2 Договору).
Орендар зобов'язаний сплатити орендну плату за весь фактичний час використання майна до моменту його передачі (повернення) орендодавцю, незалежно від термінів дії цього Договору (п. 7.3 Договору).
Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами (п. 8.6 Договору).
Вищенаведений Договір має відтиски печаток обох сторін та підписаний з боку позивача – генеральним директором ОСОБА_1, з боку відповідача – президентом ОСОБА_6
Предметом даного позову виступають як майнові вимоги позивача щодо стягнення з відповідача: основного боргу по орендній платі, нарахованих 3% річних, інфляційних та суми збитків недоодержаного доходу; так і немайнові вимоги з питань визнання договору оренди розірваним та зобов'язання відповідача звільнити і повернути орендовані приміщення позивачу.
Підставою виступають умови договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року, письмові звернення позивача до відповідача, зокрема, лист № 130 від 29 листопада 2017 року та вимога № 151 від 19 грудня 2017 року, норми статей 283, 286, 188, 193, 284, 285, 224, 225 Господарського кодексу України та статей 638, 651, 782, 783, 526, 625 Цивільного кодексу України.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов наступних висновків:
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про оренду.
Так, відповідно до змісту частин 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
За змістом статті 286 ГК України орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до приписів статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать про наступне:
1) На виконання умов вищенаведеного Договору, 01 січня 2017 року сторони оформили та підписали акт приймання-передачі приміщень, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду:
- офісні приміщення загальною площею 223 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 240-А (надалі – приміщення);
- складські приміщення загальною площею 1790,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 240-А.
Як і договір оренди № 27 від 01 січня 2017 року, зазначений акт приймання-передачі з боку позивача підписаний генеральним директором ОСОБА_1, а з боку відповідача – президентом ОСОБА_6 та має відтиски печаток обох сторін.
2) За твердженнями та виходячи з нижченаведеного листування позивача, відповідач, починаючи з червня 2017 року умови договору № 27 не виконує, не проводить оплату орендної плати, при цьому продовжує користуватися приміщеннями.
Так, за наданими позивачем доказами (Т. 1, а. с. 117-127, Т. 2, а. с. 30-32) та розрахунком позивача станом на 01 лютого 2018 року заборгованість за надані послуги по договору № 27 становить 445564,96 грн. (борг: за травень 2017 року – 34278,96 грн.; за червень 2017 року – 35764,00 грн.; за липень 2017 року-січень 2018 року – 375522,00 грн. (=53646,00 грн. х 7 міс.)).
Будь-яких інших доказів щодо проведення саме орендних платежів сторонами суду не було надано.
Лист № 124 «Щодо виконання договору оренди» від 27 листопада 2017 року з вимогою погасити борг по орендній платі відповідач отримав 08 грудня 2017 року.
Попередження № 130 «Щодо терміну договора оренди» від 29 листопада 2017 року про те, що позивач не буде продовжувати з 01 січня 2018 року дію договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року, термін якого закінчується 31 грудня 2017 року, відповідач отримав 08 грудня 2017 року.
Лист за вих. 140 від 04 грудня 2017 року з проханням здійснити плату згідно п. 3.4 договору № 27, відповідач отримав 08 грудня 2017 року.
Вимогу № 151 «Щодо звільнення приміщень» від 19 грудня 2017 року з пропозицією відповідно до п. п. 2.1, 4.11 та 4.12.1 договору № 27 призначити проведення дій, пов'язаних з прийманням-передачею звільнених орендованих приміщень 31 грудня 2017 року о 10:00, відповідач отримав 20 грудня 2017 року.
Повторну вимогу № 174 від 09 січня 2018 року з повідомленням про звільнення 20 січня о 10:00 орендованих приміщень та повернення їх орендодавцю за актом приймання-передачі вручено відповідачу 24 січня 2018 року.
Наведені: лист № 124 від 27 листопада 2017 року, попередження № 130 від 29 листопада 2017 року, вимога № 151 від 19 грудня 2017 року та повторна вимога № 174 від 09 січня 2018 року підписані генеральним директором ОСОБА_1
При цьому, суд зауважує на тому, що відповідач фактично проігнорував письмові звернення позивача (листи, вимоги), не надавши суду докази, які вказують на відповіді контрагенту по питанням господарської діяльності товариства.
Крім того, позивач надав суду в обґрунтування заявлених позовних вимог договір оренди № 35 від 20 грудня 2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю транспортною фірмою “КАМІОН” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоадреса” (орендар), згідно з предметом якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування наступне майно:
- офісні приміщення загальною площею 662,4 кв.м (101, 102, 105, 106, 108, 109, 110, 111, 112, 122, 123, 124, 149, 150 згідно експлікації приміщень до плану поверхів будинків), які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-А (надалі – приміщення);
- складські приміщення загальною площею 1359,8 кв.м (125, 125*, 126, 127, 128, 129* згідно експлікації приміщень до плану поверхів будинків), які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-А;
- виставковий майданчик загальною площею 240 кв.м, який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-А (п. 1.1 договору).
Термін оренди сторони обумовили з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року (п. 2.1 договору).
Вищенаведений договір має відтиски печаток обох сторін та підписаний з боку Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” – генеральним директором ОСОБА_1, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоадреса” – директором ОСОБА_10
Також з матеріалів справи вбачається наявність по спірним відносинам наступних документів, які були надані суду відповідачем та підлягали дослідженню:
1) ОСОБА_8 звірок взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “АВАНТЕХТРАНС” та Товариством з обмеженою відповідальністю транспортною фірмою “КАМІОН”, які за твердженнями відповідача стосуються поставки.
2) Додаткова угода від 02 травня 2017 року до договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року (відповідно до п. 8.6 Договору), зі змісту якої вбачається, що сторони Договору доповнили його статтю 3 пунктами 3.8 та 3.9 наступного змісту:
п. 3.8. Орендодавець та орендар за взаємним погодженням визначають, що станом на 01 січня 2017 року заборгованість орендодавця за отримані, але не сплачені товари та послуги перед орендарем складає 926784,39 грн.
п. 3.9. Орендодавець та орендар мають право проводити взаємозалік заборгованостей (наявному боргу орендодавця перед орендатором за отримані, але не сплачені товари та послуги та майбутніх можливих боргів орендатора перед орендодавцем за оренду приміщень) на підставі окремої письмової угоди.
3) Угода про взаємозалік платежів від 09 червня 2017 року, пунктами 1, 2, 3 та 4 якої сторони встановили, що:
1. Сторони за взаємним погодженням визначають, що станом на 09 червня 2017 року заборгованість орендодавця за отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС”, але не сплачені товари та послуги перед орендарем складає 946280,52 грн. (без врахування штрафних санкцій).
2. Сторони за взаємним погодженням визначають, що згідно умов договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю транспортною фірмою “КАМІОН” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “АВАНТЕХТРАНС” (орендар), з рахування змін до зазначеного договору, викладених у додатковій угоді, укладеної сторонами 02 травня 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “АВАНТЕХТРАНС” було зобов'язано сплачувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” суму в розмірі 53646,00 грн. кожного місяця за оренду приміщень.
3. Сторони домовилися, що починаючи з дати укладення цієї угоди про взаємозалік платежів Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “АВАНТЕХТРАНС” не сплачує на користь Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” суму у розмірі 53646,00 грн. кожного місяця за оренду приміщень до повного погашення Товариством з обмеженою відповідальністю транспортною фірмою “КАМІОН” заборгованості за отримані, але не сплачені товари та послуги.
4. Сторони погодилися, що Товариство з обмеженою відповідальністю транспортна фірма “КАМІОН” має право враховувати, починаючи з 09 червня 2017 року, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС” по орендним платежам у розмірі 53646,00 грн. кожного місяця у складі обліку Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “АВАНТЕХТРАНС” за отримані, але не сплачені товари та послуги шляхом взаємозаліку.
4) Взаємна письмова згода від 31 грудня 2017 року про припинення договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року, пунктами 1 та 3 якої сторони погодили:
1. Діючи у відповідності до п. 7.1 договору оренди № 27, укладеному між орендодавцем та орендарем 01 січня 2017 року (зі змінами, внесеними до цього договору додатковою угодою від 02 травня 2017 року), за яким орендар надав, а орендодавець прийняв у платне користування (оренду) строком до 31 грудня 2017 року офісні приміщення загальною площею 223 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька (Кірова), 240-А (надалі – приміщення); складські приміщення загальною площею 1790,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька (Кірова), 240-А, орендодавець та орендар взаємно погодились договір оренди № 27 від 01 січня 2017 року та взаємні зобов'язання до нього припинити.
3. З моменту підписання цієї згоди про припинення договору № 27 орендодавець та орендар не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями щодо платного використання орендарем приміщення за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька (Кірова), 240-А, усі взаємовідношення орендодавця та орендаря за договором оренди № 27 від 01 січня 2017 року (з усіма змінами та доповненням) вважаються припиненими (закінченими).
Вищенаведені угоди містять відтиски печаток товариств та підписані з боку Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” – підписантом ОСОБА_6, а з боку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС” – директором ОСОБА_9
5) Довідка по платежем та платіжні доручення (Т. 1, а. с. 190-253), які надані відповідачем до матеріалів справи в якості доказів орендних розрахунків з позивачем.
6) Угода від 01 січня 2018 року про припинення (розірвання) договору оренди № 35 від 20 грудня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю транспортною фірмою “КАМІОН” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоадреса”, умовами пунктів 2 та 5 якої визначено, що:
2. З моменту набуття чинності даної угоди сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями щодо будь-якого використання будь-яких приміщень, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька (Кірова) 240-А, усі взаємовідношення орендодавця та орендаря за договором оренди № 35 від 20 грудня 2017 року вважаються припиненими (закінченнями).
5. Дана угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами.
Вказана угода має відтиски печаток обох товариств та підписи з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоадреса” – директора ОСОБА_10, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” – підписанта ОСОБА_6
Позивач як у відповіді № 273-01 від 09.07.2018 на відзив, так і в письмових поясненнях № 273-02 від 23.07.2018 звертає увагу суду на те, що будь-якого укладеного договору поставки між Товариством з обмеженою відповідальністю транспортною фірмою “КАМІОН” та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “АВАНТЕХТРАНС”, а отже боргу у позивача перед відповідачем не існує; акти звірок підписані підписантом ОСОБА_6, завірені печаткою, яка не використовується в господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН”, а такий відбиток зазначеної печатки позивач вперше побачив в судовому засіданні. Тому позивач вважає, що ОСОБА_6, як підписантом з боку Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” та одночасно президентом та підписантом з боку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС”, – підписання актів взаєморозрахунків, додаткових угод, угод про взаємозалік платежів, – вчиняються протиправні дії, підробляться документи та подаються до суду як недостовірні докази. Все це, на думку позивача, свідчить що відповідач не має наміру сплачувати кошти за орендовані приміщення; договір оренди № 27 від 01 січня 2017 року зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” було підписано уповноваженою особою, генеральним директором ОСОБА_1, а зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС”– уповноваженою особою президентом ОСОБА_6, натомість, всі додані до відзиву відповідача документи зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” винятково підписані підписантом ОСОБА_6, який, до речі, є одночасно підписантом та президентом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС” та «підписантом» Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН”, та з боку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС” – директором ОСОБА_9, які в свою чергу рідні брат та сестра, тобто пов'язані особи; відсутність акта приймання-передачі підтверджує, що відповідач використовує орендовані приміщення на даний час.
Надані суду позивачем докази як до відповіді № 273-01 від 09.07.2018 на відзив, так і до письмових пояснень № 273-02 від 23.07.2018 не спростовують в межах заявлених позовних вимог по даній справі існування та фактичність дії угод, які були надані відповідачем в обґрунтування заявлених заперечень.
Так, по-перше, відносно першої позовної вимоги щодо стягнення з відповідача: основної суми боргу за оренду приміщень, суми недоотриманого доходу, інфляційних та 3% річних, суд зазначає наступне: додаткова угода від 02 травня 2017 року до договору № 27 від 01 січня 2017 року та угода про взаємозалік платежів від 09 червня 2017 року свідчать про домовленість сторін, по-перше, про визначення заборгованості орендодавця перед орендарем за отримані, але не сплачені товари та послуги та взаємозалік платежів, по-друге, про несплату з 09 червня 2017 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” суми в розмірі 53646,00 грн. кожного місяця за оренду приміщень до повного погашення Товариством з обмеженою відповідальністю транспортною фірмою “КАМІОН” заборгованості за отримані, але не сплачені товари та послуги.
Угода від 01 січня 2018 року про припинення (розірвання) договору оренди № 35 від 20 грудня 2017 року вказує на припинення договору оренди № 35 від 20 грудня 2017 року та відсутність будь-яких претензій за цим договором.
Платіжні доручення (Т. 2, а. с. 30-32), які надані позивачем як доказ знаходження відповідача в орендованих приміщеннях мають призначення платежу: плата за комунальні послуги, водночас не містять інформацію, відносно якого об'єкта та яких взагалі господарських відносин стосуються ці платежі.
Друга вимога позивача – визнати договір оренди № 27 від 01 січня 2017 року розірваним спростовується наявною у матеріалах справи взаємною письмовою згодою від 31 грудня 2017 року про припинення договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року, оскільки з моменту підписання даної угоди взаємовідношення орендодавця та орендаря за договором оренди № 27 від 01 січня 2017 року (з усіма змінами та доповненням) вважаються припиненими (закінченими).
Журнал обліку договорів ТОВ Транспортна Фірма “КАМІОН”, на який позивач посилається як на доказ того, що від відповідача не надходило пропозицій щодо внесення змін до договору оренди № 27 від 01.01.2017 не є належним та допустимим доказом, з огляду на те, що взагалі не містить відомостей про будь-яку вхідну та вихідну кореспонденцію, у т. ч. яка стосується укладених з контрагентами договорів.
Третя вимога позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити орендовані приміщення та передати їх Товариству з обмеженою відповідальністю транспортній фірмі “КАМІОН” також спростовується наданим відповідачем до матеріалів справи актом приймання-передачі (повернення) приміщень від 31 грудня 2017 року, за текстом якого відповідно до угоди сторін від 31 грудня 2017 року про припинення договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року та відповідно до п. 4.12.1 договору оренди № 27 від 01 січня 2017 року орендар передав (повернув), а орендодавець прийняв:
- офісні приміщення загальною площею 223 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька (Кірова), 240-А (надалі – приміщення);
- складські приміщення загальною площею 1790,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Троїцька (Кірова), 240-А (п. 1)
Даний акт містить відтиски початок обох товариств та підписаний з боку орендодавця – Товариства з обмеженою відповідальністю транспортної фірми “КАМІОН” – кінцевим бенефіціаром та підписантом ОСОБА_6, а з боку орендаря – Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС” – директором ОСОБА_9
Фототаблиця з наглядним зображенням орендованих офісних та складських приміщень, за договором оренди № 27 від 01 січня 2017 року, розміщених по вулиці Троїцька (Кірова) будівлі № 240 «А» у місті Миколаєві станом на 24.07.2018 та скріншоти з різних інтернет сайтів з рекламою ТОВ Фірми «Авантехтранс» (ТД «Агора»), щодо підтвердження їх місцезнаходження за адресою: місто Миколаїв, вулиця Троїцька (Кірова), будинок 240 «А» також не приймаються судом як належні докази на підтвердження того, що відповідач знаходиться саме в орендованих приміщеннях. Достатніх та достовірних доказів, які свідчать про знаходження відповідача як на час звернення до суду, так і на час розгляду справи в орендованих приміщеннях за вказаною адресою, позивач суду не надав.
Достатніми у розумінні ст. 79 ГПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповіді ГУ ДФС у Миколаївській області № 10226/10/14-29-14-01-10 від 24.07.2018 та № 10569/10/14-29-08-08 від 31.07.2018 лише вказують на проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “АВАНТЕХТРАНС” за його юридичною адресою, але не на перебування відповідача в орендованих за договором № 27 від 01.01.2017 приміщеннях. Отже, ці документи не є допустимими доказами у розумінні ст. 77 ГПК України.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За правилами статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відомості, які зазначені в Єдиному державному реєстрі, включають, зокрема інформацію і стосовно осіб, що можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, наявність обмежень щодо представництва.
Отже, правомірність правочину, який вчинено особою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як керівник юридичної особи та особою, яка має повноваження без застережень щодо здійснення підпису від імені юридичної особи (підписант) презюмується.
Належних доказів, які вказують на недійсність правочинів, що були надані відповідачем до відзиву, позивач суду не надав.
Крім цього, суд зауважує на тому, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України). Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин (ч. 3 ст. 237 ГПК України).
Відповідних заяв від позивача до суду по даній справі не надходило.
Отже, справу було розглянуто в межах заявленого позову.
Також докази, які надані позивачем до письмових пояснень № 273-02 від 23.07.2018 (фотокопії наказів, фотокопії додаткових договорів, фотокопії протоколу загальних зборів та ін.) не були предметом дослідження, оскільки не входять в предмет доказування по даній справі.
З аналізу вищенаведених норм та обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем його майнових прав, що тягне за собою відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю транспортна фірма “КАМІОН” (54028, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-А; поштова адреса: 54017, м. Миколаїв, а/с 149; ідентифікаційний код 22426047);
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “АВАНТЕХТРАНС” (54028, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-А; ідентифікаційний код 30396394).
Повне рішення складено та підписано 10 серпня 2018 року.
Суддя О.Г. Смородінова
Судове рішення № 75794905, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 02.08.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 915/356/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: