Постанова № 7579343, 14.01.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.01.2010 р.                                                             справа №4/229

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

при секретарі Апонащенко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюк С.В. –за дов. № 177 від 01.01.2009 р.

від відповідача: Білецький В.М. –за дов. № 3 від01.01.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд»м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2009 р. у справі № 4/229 (суддя Гринько С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд»м. Донецьк

до відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»м.Вугледар

про стягнення 23702,57 грн. –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд»м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»м.Вугледар пені в розмірі 9644,81 грн., 3% річних в розмірі 2339,18 грн., інфляційні в розмірі 11718,58 грн. Разом –23702,57 грн.

Письмовою заявою від 19.10.2009р. (а.с.30) позивач просив стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»м.Вугледар пеню в розмірі 8266,64 грн., 3% річних в розмірі 2336,80 грн., інфляційні в розмірі 11718,58 грн. Разом –22322,02 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.2009 р. по справі № 4/229 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” м. Донецьк задоволено частково: стягнуто з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурсенерготрейд” інфляційні витрати в сумі 11718,58 грн., 2336,80 грн. –3% річних, 140,55 грн. державного мита та 148,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду 16.11.2009 р. по справі № 4/229 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 8266,64 грн., як прийняте з порушенням норм матеріального права. Вважає, що вимога про стягнення пені, право на стягнення якої виникло у позивача за період з 16.09.2008 р. по 20.02.2009 р. є цілком законною та обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає рішення господарського суду законним та вмотивованим, тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.45).

Перевіривши доводи апеляційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

08.04.1008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд»(продавець) та Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»(покупець) укладено договір купівлі-продажу № ПР5 (а.с.4-5), за умовами якого продавець зобов’язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість, строки оплати якої зазначаються в специфікації, яка є невід’ємною часиною цього договору. Згідно п.3.3 договору розрахунки за продукцію здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок продавця в строк, встановлений специфікаціями до цього договору. За згодою сторін можливі інші форми розрахунків (п.3.4 договору).

Згідно специфікації № 1 до договору №ПР5 від 08.04.2008 р. сторони узгодили поставку продукції на загальну суму 79 717,97 грн. з ПДВ (а.с.5 з зворотнього боку) по строку –квітень-травень 2008 р., зі строком оплати –протягом 90 днів по факту поставки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем отриманий товар за накладною № 052202 від 22.05.2008 р. на загальну суму 79 717,97 грн., про що підписаний акт приймання-передачі від 22.05.2008 р. (а.с.7) та виставлений позивачем для оплати рахунок № 052202 від 22.05.2008 р. на суму 79 717,97 грн. (а.с.6).

12.08.2009 р. сторонами підписано угоду про припинення зобов’язань шляхом проведення заліку взаємних однорідних вимог, у тому числі й за договором № ПР5 від 08.04.2008 р. Зазначену угоду підписано обома сторонами без зауважень та скріплено печатками підприємств (а.с.9-10).

Враховуючи, що відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна була бути здійснена в термін, передбачений сторонами у специфікації до договору, тобто до 20.08.2008 року, відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526, 530, 599 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України. Фактично грошові зобов'язання відповідача по сплаті товару за договором припинились 12.08.2009р. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, висновок місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог щодо нарахування та стягнення з відповідача 11 718,58 грн. –інфляційних витрат та 2 336,80 грн. –3% річних є таким, що ґрунтується на матеріалах справи та приписах статей 599, 625 Цивільного кодексу України.

Одночасно висновок господарського суду Донецької області щодо відмови у задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 8266,64 грн. у зв'язку з пропуском річного строку позовної давності, встановленого пп.1 п.2 ст.258 Цивільного кодексу України, є таким, що прийнятий судом без врахування наступних норм чинного законодавства.

Як вбачається, згідно умов договору та специфікації до нього, останній строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором - 20.08.2008р., у зв'язку з чим право на нарахування пені у позивача виникло 21.08.2008р. Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення пені 16.09.2009р. Згідно уточненого розрахунку, що мається в справі (а.с.30), позивач погодився з тим, що частина пені, право на стягнення якої виникло з 21.08.2008р. по 15.09.2008р., є нарахованою поза річним строком давності, тому в цій частині зменшив позовні вимоги, та письмово наполягав лише на стягненні пені за період з 16.09.2008р. по 20.02.2009р. (а.с.30).

Підставою застосування господарських санкцій, до яких віднесена у тому числі пеня, є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання (ст.216, ч.1 ст.218, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України). Відповідальність за несвоєчасну оплату поставленої продукції встановлена пунктом 5.4 договору у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочення.

Згідно з п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема і до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (стаття 261 Цивільного кодексу України).

Обчислення позовної давності, за умовами ст.260 ЦК України, здійснюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пункт 5.4 договору, що узгоджений між сторонами, містить такий же порядок обчислення пені.

З огляду на наведене та враховуючи, що пеня підлягає нарахуванню за кожний день прострочення виконання грошового зобов'язання, строк позовної давності підлягає обчисленню відповідно до вищенаведених приписів Цивільного кодексу України щодо кожного дня окремо, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені, право на стягнення якої виникло за період з 16.09.2008р. по 20.02.2009р., є такою, що заявлена в межах річного строку позовної давності з огляду на ст.ст.260, 261, 253, 258 ЦК України та факт надходження позову по цій справі 16.09.2009р., а також з врахуванням шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано згідно умов п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд припустився невірного застосування положень ст.ст.260, 261, 253, 258 ЦК України та ст.232 ГК України та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у зазначеному розмірі через пропуск спеціального строку позовної давності, у зв'язку з чим, в цій частині рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2009 р. у справі № 4/229 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.2 ст.103, п.4 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд»м. Донецьк – задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2009 р. у справі № 4/229 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ресурсенерготрейд»до ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»м.Вугледар про стягнення пені в розмірі 8266,64 грн. та прийняти нове судове рішення в цій частині.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд»м. Донецьк до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»м.Вугледар в частині стягнення пені в розмірі 8266,64 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»м.Вугледар (85670, м. Вугледар, пр. Леніна, 11, ідент.код 34032208, р/р 26003301786784 у Філії "Головного управління ПАТ ПІБ в Донецькій області", код банку 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд»м. Донецьк (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ідент.код –34828746, р/р 26002301793002 у Філії "Головного управління ПАТ ПІБ в Донецькій області", код банку 334635) пеню у сумі 8266,64 грн. та 118,52 грн. в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті державного мита.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 16.11.2009 р. у справі № 4/229 –залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати наказ на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом одного місяця.          

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС