Постанова № 7579058, 12.01.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2010 року Справа № 27/184-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Ясир Л.О.,

секретар судового засідання: Вовченко О.В.

за участю представників сторін:

представник позивача: Сервінський Р.О.

представник відповідача: Алексєєв Д.Є.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “КДЮ”, .Дніпродзержинськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.09р.

у справі № 27/184-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрометтехкомплекс”, м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства “КДЮ”, м.Дніпродзержинськ

про стягнення заборгованості у розмірі 90978,49 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом ТОВ “Агрометтехкомплекс” до приватного підприємства “КДЮ” про стягнення заборгованості у розмірі 90978,49 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов’язання передбачені договором поставки від 05.01.08р. №13 стосовно оплати вартості отриманого товару.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2009р. (суддя-доповідач Татарчук В.О.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 81198,66 грн. –заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 2023,39 грн. –процентів за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, 7756,44 грн. –пені, 909,78 грн. – витрат по сплаті державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2009р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду повністю та припинити провадження по справі. Вказує, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 12.01.20010р.представник відповідача просить рішення суду скасувати; представник позивача заперечує проти апеляційній скарги, просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду-зміні, з наступних підстав.

05.01.08р.між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №13,

відповідно до умов якого постачальник зобов’язуються передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати товар згідно виставлених рахунків. Загальна вартість договору складає 1200000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 200000 грн.

Відповідно до п.2.2. договору, найменування та кількість товару зазначається у наданих постачальником рахунках та підтверджується видатковими накладними.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України (“Договір поставки”) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу лист 12мм ст.3 в кількості 58,606 тони на суму 346947,52грн. з ПДВ, згідно видаткової накладної №а-00000937 від 08.09.08р. та рахунку-фактури №а-00001045 від 08.09.08р.; лист 12мм ст.3 в кількості 2,188 тони на суму 11443,00грн. з ПДВ, згідно видаткової накладної №а-00001067 від 20.10.08р. та рахунку-фактури №а-00001045 від 08.09.08р.; лист 12мм ст.3 в кількості 2,188 тони на суму 11443,22грн. з ПДВ, згідно видаткової накладної №а-00000048 від 28.01.09р. та рахунку-фактури №а-00000058 від 28.01.09р. (а.с.11-13,15,17).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки за поставлену продукцію за договором (партію продукції за згодою сторін) здійснюється в наступному порядку: передплата у розмірі 100% вартості партії товару. За письмовою згодою сторін можлива відстрочка платежу строком на більш ніж 10 календарних днів. Таким чином, сторони узгодили в договорі лише порядок попередньої оплати, і зважаючи на те, що письмова угода сторін стосовно порядку оплати товару після його отримання не укладалась, то в даному випадку необхідно застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України стосовно семиденного строку від дня пред’явлення вимоги. В даному випадку вимогою про оплату є рахунки-фактури, що передавались разом з товаром, тому оплата повинна була здійснюватись в семиденний строк з моменту отримання товару. Факт отримання відповідачем вимоги у вигляді рахунку –фактури підтверджено тим, що при отриманні товару відповідачем не заявлялось про відсутність товаросупровідних документів на товар, передбачених умовами договору (ст.666 ЦК України), в тому числі-рахунків фактур, тобто вони були отримані разом з товаром.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв’язку з чим виникла заборгованість станом на 20.06.09р. у розмірі 67459 грн. 77 коп. На суму боргу було нараховано інфляційні втрати і на день подання позовної заяви сума боргу з врахуванням інфляційних втрат складала-81198 грн.66коп.,тобто сума інфляційних втрат відповідно до розрахунку(а.с.31)-12723 грн.05коп.підлягає стягненню за період з 09.02.09р. по 20.07.09р.Однак, виходячи з того, що на день винесення рішення суду 13.10.09р., відповідачем частково здійснені розрахунки, сума боргу становила відповідно до акту звірення взаєморозрахунків (а.с.92) 58720 грн.23 коп., тобто судом помилково стягнута сума основної заборгованості –67459 грн.77коп. і в цій частині рішення суду необхідно змінити.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та річні за весь час прострочення платежу.

За період з 18.09.08р. по 20.07.09р. 3% річних від простроченої суми становить 2023 грн. 39 коп.

Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що за невиконання своїх зобов’язань сторони несуть один перед одним фінансову відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення невиконаних в строк зобов’язань.

Пеня за період з 20.02.09р. по 20.07.09р. складає 7756 грн. 44 коп.

Зважаючи на вищевикладене, рішення суду необхідно частково змінити в частині стягнення основного боргу. В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Судові витрати розподілити між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що апеляційна скарга задоволена частково і в частині різниці між сумою основного боргу, стягнутою за рішенням суду та за постановою апеляційної інстанції, провадження по справі припинене, державне мито, сплачене при поданні апеляційної скарги, не може покладатись на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства “КДЮ”, м.Дніпродзержинськ – задовольнити .

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10..2009 року у справі № 27/184-09 –змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Стягнути з приватного підприємства “КДЮ”, Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Менделєєва, 6/5, код ЄДРПОУ 34303916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрометтехкомплекс”, м.Дніпропетровськ (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 48/12, код ЄДРПОУ 32812635): суму основної заборгованості –58720 грн.23коп.,

-           інфляційні втрати в сумі 12723 грн.05 коп.

-           3% річних в сумі 2023 грн. 39 коп.

- пеню в сумі 7756 грн. 44 коп.,

- судові витрати державне мито –812 грн.23 коп.,

- витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу-118грн.,

в іншій частині позовних вимог провадження по справі припинити.”

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі

Повернути з держбюджету товариству з обмеженою відповідальністю «Агрометтехкомплекс» (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 48/12, код ЄДРПОУ 32812635) 197грн. - зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу..

Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий           І.М. Герасименко

Судді           В.В. Прудніков

          Л.О. Ясир